Презентація на тему: "Вінграновський Микола Степанович".

Микола Вінграновський “Перша колискова”, “Бабунин дощ”, “Сама собою річка ця тече”. Поезія – особливий спосіб вираження почуттів людини.

Микола Вінграновський увійшов в українську літературу в 1960-і роки. Увійшов з гордою поставою, сильним голосом і “стодумною думою” про народ.

У 1943 році Вінграновський пішов у нульовий клас початкової школи в Кумарах, а продовжував навчання в богопільській десятирічці, яку закінчив 1955 році.

З 1960 року, після закінчення ВДІКу, Вінграновський був режисером Київської кіностудії художніх фільмів імені О.Довженка.

Перші вірші Миколи Вінграновського побачили світ у 1957р. в журналі “Дніпро”, чотири поезії було опубліковано в 1958р. в журналі “Жовтень”.

Твори збірок, а також кілька нових віршів склали збірку “Поезії” (1971).

Виразним свідченням дальшого творчого розвитку письменника стала збірка “На срібнім березі” (1978).

В 1984 році вийшла невеличка збірка “Губами теплими і оком золотим”, у якій звичайні будні людини і природи постають як світова містерія.

Сюжети прозових творів мають дуже відносну подієву основу і сповнені описом почуттів, якими автор щедро наділяє звірів, птахів, рослини й воду, сполучені в єдиний, самодостатній світ.

Завдання: Знайдіть у вірші М.Вінграновського “Перша колискова” епітети. Золота, кароока, теплих, висока, голуба, гомінливої, сонна, маленький, сріблястий.

Завдання: Знайдіть у вірші М.Вінграновського “Перша колискова” метафори. Ідуть жита, зоря йде, тіні сплять, спить Україна, капле сон.

Завдання: Опишіть ставлення автора до річечки у вірші М.Вінграновського “Сама собою річка ця тече”. Назвіть епітети, порівняння, за допомогою яких автор описує річечку.

Завдання: Що є для автора образ річечки? Чи є у вас такий улюблений образ? Що це за образ? Аргументуйте.

Завдання: Про що ви довідалися із вірша поета “Бабунин дощ”? Які вирази вам сподобалися? Аргументуйте. Чим сподобались вірші Миколи Вінграновського?

Голос поета лунає ліризмом, чутливістю, відбувається внутрішнє ускладнення й збагачення його ритмікоінтонаційної будови творів.

Сьогодні творчість М.Вінграновського визначена однією з окрас нашої національної літератури і відзначена Державною премією “Благовіст” та премією Фундації Антоновичів (СІЛА)