Презентація на тему "Виробництво цементу"

Виробництво цементу

Цеме́нт (нім. Zement, від лат. caementum — щебінь, битий камінь) — загальна назва мінеральних в'яжучих порошкоподібних матеріалів, які після затворення їх водою, з рідкого або тістоподібного стану переходять у твердий каменеподібний стан при звичайній температурі і використовується для зв'язування з іншими матеріалами.

Історична довідка

Єгипетські піраміди. Технології добування були відомі у стародавньому Єгипті. Вважається також, що єгипетські піраміди були побудовані з бетонних блоків, на основі гіпотези, що серед кам'яних брил пірамід було знайдено волосину.

Китайська стіна. Для скріплення блоківстіни готували розчин з вареного рису й гашеного вапна. Амілопектин (з рису) і кальцій карбонат (з вапна) у поєднанні дають матеріал дивовижної міцності.

Цемент почали виготовляти в минулому столітті. На початку 20-х років XIX ст. Єгор Челієв отримав обпалювальне терпке з суміші виведеної з глини і опублікував результати своєї роботи в книзі, виданій в 1825 р. У 1856 р. був пущений перший завод портландцемента.

Технологія виробництва цементу.

Сировину для виробництва цементу (вапняк та глину) добувають з кар'єрів вапнякової та глинистої порід. Після цього матеріали попередньо подрібнюють, змішують, додають воду, і суміш, що утворюється (її називають шламом), транспортують шламопроводами з кар'єрів на завод.

Далі відбувається остаточний помел шламу в сировинному млині та коригування його добавками, щоб отримати необхідний хімічний склад клінкеру - напівфабрикату цементу. Ці добавки можуть бути вторинними продуктами виробництва інших галузей (наприклад, зола з тепло - електростанцій, шлак - побічний продукт металургійної промисловості). Після помелу сировинний шлам зберігають у спеціальних басейнах, постійно перемішуючи, аж до моменту подачі його в обертові печі для випалу клінкеру.

Саме печі є центром всього процесу виробництва. У них сировинна суміш розігрівається до близько 1500°C. При такій температурі проходять хімічні реакції, внаслідок яких утворюється цементний клінкер. Щоби розігріти сировину до такої температури, піч потрібно нагріти приблизно до 2000°C. Піч знаходиться під нахилом до лінії горизонту, щоби сировина могла безперервно пересуватися в ній, проходячи всі необхідні технологічні перетворення. Цей процес триває близько 2,0-2,5 годин. Після виходу з печі клінкер охолоджують та зберігають у складах клінкеру для дальшого подрібнення та виробництва цементу.

Зі складів клінкер із невеликою кількістю гіпсу (3-5%) подають у цементні млини для розмелювання до необхідної тонини. На цьому етапі також до гіпсу та клінкеру при потребі можуть додавати різні добавки, щоби надати цементові необхідних технологічних властивостей, таких як стійкість до агресивного середовища, морозостійкість та ін.

Найбільші цементні заводи України. Амвросіївка, Краматорськ, Єнакієво (Донецька обл.), Кривий Ріг, Дніпродзержинськ, Дніпропетровськ (Дніпропетровська обл.), Балаклея (Харківська обл.), Миколаїв (Львівська обл.), Здолбунів (Рівненська обл.), Ямниця (Івано-Франківська обл.), Кам'янець-Подільський (Хмельницька обл.),Ольшанка (Миколаївська обл.),Одеса.

Види цементів- цемент, що швидко твердне морозовитривалий цемент жаростійкий цемент - цемент, що розширюється

Застосування цементу.

Цементний розчин. Цемент використовують у суміші з піском. На одну частину маси цементу беруть 3—5 частин піску. З такої суміші разом з водою виготовляють напіврідку тістоподібну масу, яку називають цементним розчином. Цементний розчин через деякий час тужавіє, а потім твердне в каменеподібну речовину.

Бетон Змішування цементного розчину з гравієм і щебенем дає бетон .

Залізобетон Якщо бетоном наповнити залізний каркас (залізні стержні, дріт тощо), то тоді його називають залізобетоном.

Дякую за увагу