Презентація на тему: "Ярослав Мудрий" присвячена відзначенню 1045 років від дня народження Великого князя Київського

Міністерство освіти і науки України. Скадовський аграрний фаховий коледж ХДАЕУПрезентація голови циклової комісії гуманітарних та соціально-економічних дисциплін, викладача історії Чорної Ірини Вікторівни

Вступне слово Український народ має всі підстави пишатися своєю славною історією. Завдяки своєму народові Україна до сьогодні залишається мужньою та непоборною. Її сини змогли зробити її незалежною і зберегти її красу. Багато страждань довелось пережити українцям, але завдяки їхній силі і витривалості вони пройшли такий тернистий шлях. Протягом віків Україна мала справді легендарних героїв. Одним з них є видатний князь Ярослав Мудрий. У 2023 році на державному рівні відзначається 1045 років від дня народження Ярослава Мудрого, великого князя Київського, державного та політичного діяча Київської Русі.

“Якщо будете жити в любові, Бог буде при вас і дасть вам перемогу над ворогами, а як буде жити ненависно, в суперечках, то й самі загинете, і затратите землю своїх батьків та дідів, що вони здобули великим трудом” Ярослав Мудрий. Ярослав Володимирович (978 – 1054)Великий князь Київський із династії Рюриковичів, державний та політичний діяч Київської Русі. Князював Ярослав 35 років і дістав імення “Мудрого”. У 2008 році був визнаний першим зі ста великих українців за підсумками опитування громадської думки “Великі українці”.

Прихід до влади У 988 році, за наказом батька, Ярослав став намісником у Ростові. У 1010 році, після смерті старшого брата Вишеслава, переведений до Новгорода. Взяв участь у міжусобній боротьбі за владу між братами, в якій загинув Борис, Гліб і Святослав. 1019 року переміг київського князя Святополка на Альті. 1026 року уклав угоду з братом Мстиславом, поділивши Руську землю по Дніпру, отримав Київ з Правобережжям, а Мстислав – Чернігів з Лівобережжям. Після смерті Мстислава у 1036 році став одноосібним володарем Русі. За час свого правління Ярослав перетворив Київську Русь на могутню європейську державу.

Ярослав Мудрий – воєначальник і засновник міст На початку 1030-х років Ярослав відвоював у Польщі червенські міста і Белзьку область. У 1036 році розбив і назавжди відкинув від Києва печенігів. Протягом 1038 – 1042 років вів успішні походи проти литовських племен – ятвагів, проти Мазовії та прибалтицько – фінських племен ямь і чудь. Щоб охороняти свою державу проти нападів кочовиків, Ярослав укріплював південний кордон, будуючи міста над ріками Россю і Трубежем: Корсунь (нині – Корсунь-Шевченківський), Канів, Переяслав, Гюргів (нині – Біла Церква) та посилюючи фортифікаційну лінію над Сулою: Лубни, Лукомль, Воїнь, розбудовував Чернігів, Володимир, Турів.

“Руська Правда”«Раніш закон, а потім благодать»Ярослав Мудрий Для скріплення влади в державі та впорядкування правових та соціальних відносин громадян за князювання Ярослава було укладено збірник законів - Правду Ярослава або «Руська Правда». Ярослав Мудрий визнав високе покликання Права і Суду в суспільстві. Вищою судовою інстанцією був сам Київський князь. Цей документ містить норми кримінального, торгового і процесуального законодавства.

Християнство – символ княжої влади За Ярослава поширилося і зміцніло християнство в Київській Русі, а також оформилася організаційна структура й церковна їєрархія. 1039 року документально стверджено існування Київської митрополії. Ярославом було узгоджено церковний устав, яким визначалися права церкви і духівництва. 1051 року з ініціативи князя собор місцевих єпископів обрав русина Іларіона митрополитом київським. За цього часу засновано також перші монастирі на Русі: св. Юрія, св. Ірини і славний Києво – Печерський 1051 р., які стали важливими культурними осередками, в яких писалися літописи, були школи іконописання.

Софійський собор – головна окраса Києва Софія Київська – архітектурна пам’ятка, збудована 1011 – 1018 рр. з ініціативи Ярослава. Названий на честь Святої Софії – “Премудрість Божа”. Поєднує візантійський і бароковий архітектурні стилі. До ХІІІ ст. використовувалася як головна церква Русі, місце поховання великих князів київських. При соборі велося літописання і була створена перша бібліотека. З 1990 року – об’єкт Світової спадщини ЮНЕСКО.

“Дорогоцінний залишок давньої величі і слави Києва” Золоті ворота – головна брама Києва і пам’ятка оборонної архітектури Київської Русі, збудована протягом 1018-1024 рр. Свою назву отримали за аналогією із Золотими воротами в Константинополі. Перша згадка про Золоті ворота Києва міститься 1018 року у польській хроніці Аноніма Галла. Також згадується в “Повісті временних літ” у 1037 році.

Ярослав Мудрий – просвітитель Ярослав дбав про розвиток культури народів Київської Русі. За його правління у великих містах держави відкривалися школи, створювалися місця, де переписувалися книги. Храм Святої Софії став своєрідним вищим навчальним закладом. У його школі отримували освіту діти з кращих боярських родів. А в спеціальному приміщенні, собору ченці перекладали твори європейських авторів на давньоруську мову.

Бібліотека Ярослава Мудрого Це перша бібліотека Київської Русі, що розташовувалася на території Софійського собору в Києві. Час її заснування невідомий. У “Повісті минулих літ” про неї згадується під 1037 роком “Ярослав же сей, якоже рекохом, любил бе книги, много написал и положи в святей Софии церкви”. Це єдина згадка в літописних джерелах про бібліотеку. Подальша її доля невідома. Щодо книжок бібліотеки, то очевидно, більшість із них були церковними, адже потреба в них диктувалася поширенням християнства. Одначе поряд з церковними перекладалися книжки, що містили відомості зі світової історії, географії, астрономії, філософські та юридичні трактати, публіцистичні твори. Книгозбірня налічувала понад 950 томів.

Вшанування пам’ятіНа честь Ярослава Мудрого названо:місто Ярослав (Польща);вулиці в Києві, Дніпрі, Білій Церкві, Броварах, Василькові, Вінниці, Львові, Лубнах, Сумах, Коростені, Херсоні, Черкасах, Борисполі, Ірпіні, Яворові;2007 року майдан в Харкові;Ім’я Ярослава Мудрого присвоєне Національному юридичному університету в місті Харків.

м. Пам’ятник Ярославу Мудрому Пам’ятник Ярославу Мудрому (Київ) (Харків)Пам’ятник Ярославу Мудрому Погруддя Ярослава Мудрого (Біла Церква) (Полтава)

Ярослав Мудрий на грошових знаках Портрет Ярослава Мудрого зображено на банкноті та монеті номіналом 2 гривні, на срібній монеті номіналом 10 гривень. 

Орден князя Ярослава Мудрого Указом Президента України Л. Д. Кучми №766/95 від 23 серпня 1995 року для нагородження громадян за видатні особисті заслуги перед українською державою в галузі державного будівництва, зміцнення міжнародного авторитету України, розвитку економіки, науки, освіти, культури, мистецтва, охорони здоров’я, за благодійну, гуманістичну та громадянську діяльність засновано Орден князя Ярослава Мудрого І, ІІ, ІІІ, ІV і V ступеня. Девіз: «Мудрість, честь, слава». Автор знаків ордена – скульптор Швецов В. В. 

Першими громадянами України, удотоєними 23 серпня 1995 року ордена Князя Ярослава Мудрого V ступеня, стали відомий правознавець Федір Бурчак (Указ №768/95) і зірки музичного мистецтва Ольга Басистюк (Указ №767/95) і Анатолій Мокренко (Указ №769/95).

Ярослав Мудрий в літературі Ярослав Мудрий – традиційний персонаж літературних творів. Він згадується в «Сказанні про Бориса і Гліба», «Слові про Закон і Благодать» митрополита Іларіона та в «Пам’яті і Похвалі князю Руському Володимиру» Якова Мниха. Оскільки був одружений з Інгігердою – дочкою швецького короля Улофа Шетконунга і влаштовував династичні шлюби своїх дочок, він сам і його ім’я неодноразово згадується в скандинавських сагах, де він фігурує під ім’ям «Яріслейва конунга Гольмгарда», тобто Новгорода.

Ярослав Мудрий в кіномистецтві «Ярослав Мудий» – біографічний художній фільм 1981 року режисера Григорія Кохана про життя руського князя Ярослава, який став великим князем Київської Русі Ярославом Мудрим.

Про Ярослава Мудрого «І до книг він мав нахил, читаючи часто їх вдень і вночі. І зібрав він писців многих, і перекладали вони з гречизни на слов’янську мову і письмо святеє, і списали багато книг. І придбав він книги, що ними поучаються віруючі люди і втішаються ученням божественного слова.» «Повість временних літ» «Про культуру найвидатнішого київського князя Ярослава Мудрого, якому вдалося розумом і волею втихомирити пожадливих претендентів на престол, можна сказати багато добрих слів. Цей державник розумів, що основою його влади є не лише воїни, а й закони, не лише мечі, а й книжки, що їх він наказав збирати і переписувати.» Дмитро Павличко ,«Енергія культури»

Цікаві факти про Ярослава Мудрого Протягом життя у князя було 10 дітей і він через роки став батьком і дідом безлічі європейських правителей: син Володимир одружився з дочкою Шдадського графа Леопольда, син Ізяслав був чоловіком Гертруди, доньки польського князя Мешка ІІ, син Святослав одружився на Оді – онуці німецького цісаря Генріха ІІ, син Ігор вінчався з німецькою принцесою Кунигундою, син Ярослав одружився на дочці візантійського імператора Костянтина Мономаха, сестра Ярослава стала королевою Польщі, одна дочка – королевою Франції, інша – королевою Норвегії а потім Данії, а третя – королевою Угорщини. У 2004 році Ярослав Мудрий був зарахований до лику святих.

Заключне слово Кожен українець повинен знати та цікавитись історією своєї країни. Бо хіба ж ми можемо назвати жителями своєї країни, якщо не знаємо її історії. Роль Ярослава Мудрого у нашому минулому дістає до високих позначок, тому що це ім’я та його досягнення мають бути на устах кожного українця. Кожен має побувати у найвідомішому місці нашої столиці – Золоті Ворота та побачити пам’ятник Ярославу Мудрому. Не всі можуть детально володіти знаннями з історії, проте кожен має знати своїх героїв та їхню роль у становленні нашої держави. Заглиблюйтеся у сторінки історії та черпайте нові знання.

Дякую за увагу