Мета дисципліни є формування системного уявлення в студентів про державу та право як основні засоби впорядковування суспільних відносин та вміння використовувати їх у практичному житті. Що таке правознавство? Правознавство – це наука, яка вивчає право як систему соціальних та суспільних норм, також вивчає правові форми організації діяльності держави та політичної системи суспільства загалом.
Значення дисципліни допомогти студентам навчитися захищати свої права, приймати виваженні правомірні рішення в багатьох життєвих ситуаціях. Вимоги до знань і вмінь студентів. Студенти повинні вміти і знати:дискутувати, обстоювати свої думки і переконання;застосовувати свої знання для аналізу різноманітних життєвих ситуацій; орієнтуватись в системі законодавства; правильно застосовувати норми Конституції України, законів та підзаконних актів, тощо.
Чому потрібно вивчати правознавство? Ми вивчаємо правознавство для того, щоб знати свої права, оскільки вони є головними регуляторами суспільних відносин. Не знаючи свої права, ми наражаємось на небезпеку появи людини, яка скористується цим положенням. Коли ми знаємо свої права та закони держави ми можемо їх відстоювати. Ми проживаємо в демократичній країні, в якій кількість злочинців збільшується саме через правову неграмотність. Навіщо нам правознавство?Правознавство нам потрібне для того, щоб ми знали свої права та права держави, для того, щоб ми в будь-якій життєвій ситуації могли відстояти їх.
Право та можливість людини, групи людей керувати іншими, розпоряджатися ними називають владою. Етапи розвитку людського суспільства:суспільство без держави – додержавне; державно-організоване суспільство. Влада і суспільство у додержавний період. Причини виникнення держави і права. Суспільство – це система спільного життя людей, сукупність людей, які об'єднанні конкретними інтересами, потребами, взаємними симпатіями або видом діяльності, що склалися між людьми в процесі їхньої життєдіяльності.
Причинами виникнення держави є: 1) необхідність удосконалення управління суспільством, пов'язана з його ускладненням у результаті розвитку виробництва, поділу праці, зміни умов розподілу продуктів, зростанням чисельності населення і розшаруванням суспільства на соціальне неоднорідні групи (класи); 2) необхідність підтримання в суспільстві порядку, який забезпечує його соціальну усталеність, що досягається за допомогою загальнообов'язкових соціальних (насамперед юридичних) норм;
3) необхідність придушення опору експлуатованих мас, які виникли в результаті розшарування суспільства на соціальне неоднорідні групи (класи); 4) необхідність захисту території та ведення війн, як оборонних, так і загарбницьких; 5) необхідність організації значних суспільних робіт, об'єднання з цією метою великих груп людей (у ряді країн Азії й Африки).
2. Поняття і ознаки держави. Держава — це особлива політична організація публічної влади, яка має свою територію, суверенітет, видає закони, стягує податки з метою нормального функціонування суспільства, виступає як суб'єкт міжнародних відносин і виражає інтереси всього народу чи панівного класу (соціальних груп).
охоплює усе населення країни в просторових межах. Територія — матеріальна основа існування держави. Сама територія не породжує держави. Вона лише створює простір, у межах якого держава простирає свою владу на населення, що мешкає тут. Територіальна ознака породжує громадянство — юридичний зв'язок особи з даною державою, який виражається у взаємних правах і обов'язках. Громадянин держави набуває:а) обов'язок підкорятися державно-владним велінням;б) право на заступництво і захист держави. Ознаки держави:
2) має спеціальний апарат управління — систему державних органів, що складаються з особливого розряду осіб, професіоналів з управління; 3) має у своєму розпорядженні апарат легального примусу: збройні сили, установи і заклади примусового характеру (армія, поліція, тюремні і виправно-трудові установи);
4) в особі компетентних органів видає загальнообов'язкові юридичні норми, забезпечує їх реалізацію, тобто держава організує громадське життя на правових засадах, виступаючи, таким чином, як арбітр, що узгоджує індивідуальні, групові і суспільні інтереси. Вона забезпечує і захищає права своїх громадян, а також інших людей, що перебувають на її території. Без права, законодавства держава не в змозі ефективно керувати суспільством, забезпечувати здійснення прийнятих нею рішень; 5) має єдину грошову систему; 6) має офіційну систему оподаткування і фінансового контролю; 7) має суверенітет; 8) має формальні реквізити — офіційні символи: прапор, герб, гімн. Щоб розкрити поняття держави, необхідно проникнути до її сутності.
Будь-яка держава, разом із вирішенням суто класових завдань, виконує й загальносоціальні завдання («спільні справи»), без яких не може функціонувати жодне суспільство. Це — засоби транспорту і зв'язку, будівництво шляхів, іригаційних споруд, боротьба з епідеміями, злочинністю, захист території. Будь-яка держава, разом із вирішенням суто класових завдань, виконує й загальносоціальні завдання («спільні справи»), без яких не може функціонувати жодне суспільство. Це — засоби транспорту і зв'язку, будівництво шляхів, іригаційних споруд, боротьба з епідеміями, злочинністю, захист території.
3. Функції держави: поняття і види. Функції держави — головні напрямки і види діяльності держави, обумовлені її завданнями і цілями і такі, що характеризують її сутність. Можна класифікувати функції сучасної держави за різними критеріями: суб'єктами, об'єктами, способами, засобами та іншими елементами державної діяльності. Функції держави за засобами її діяльності: законодавчавиконавча (управлінська);судоваправоохоронна
Функції можна поділити на: Внутрішні функції політична економічна оподаткування і фінансового контролю соціальна екологічна культурна (духовна) інформаційна правоохоронна Зовнішні функції політична (дипломатична)економічна екологічна культурна (гуманітарна)інформаційна оборона держави
Внутрішні функції — забезпечують внутрішню політику держави: 1) політична — вироблення внутрішньої політики держави, регулювання сфери політичних відносин, забезпечення народовладдя; 2) економічна — регулювання сфери економічних відносин, створення умов для розвитку виробництва; організація виробництва на основі визнання і захисту різних форм власності, підприємницької діяльності; прогнозування розвитку економіки; 3) оподаткування і фінансового контролю — організація і забезпечення системи оподаткування і контролю за легальністю прибутків громадян та їх об'єднань, а також за витратою податків;
4) соціальна — забезпечення соціальної безпеки громадян, створення умов для повного здійснення їх права на працю, життєвий достатній рівень; зняття і пом'якшення соціальних суперечностей шляхом гуманної та справедливої соціальної політики; 5) екологічна — забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території держави; охорона і раціональне використання природних ресурсів; збереження генофонду народу.
6) культурна (духовна) — консолідація нації, розвиток національної самосвідомості; сприяння розвитку самобутності усіх корінних народів і національних меншин; організація освіти; сприяння розвитку культури, науки; охорона культурної спадщини; 7) інформаційна — організація і забезпечення системи одержання, використання, поширення і збереження інформації; 8) правоохоронна — забезпечення охорони конституційного ладу, прав і свобод громадян, законності і правопорядку, довкілля, встановлених і регульованих правом усіх суспільних відносин.
Зовнішні функції — забезпечують зовнішню політику держави: 1) політична (дипломатична) — встановлення і підтримання дипломатичних зносин з іноземними державами відповідно до загальновизнаних норм і принципів міжнародного права; 2) економічна — встановлення і підтримання торгово-економічних відносин з іноземними державами; розвиток ділового партнерства і співробітництва в економічній сфері з усіма державами, незалежно від їх соціального ладу та рівня розвитку; інтеграція до світової економіки; 3) екологічна — підтримання екологічного виживання на планеті;
4) культурна (гуманітарна) — підтримання і розвиток культурних і наукових зв'язків з іноземними державами; забезпечення збереження історичних пам'ятників та інших об'єктів, що мають культурну цінність; вжиття заходів щодо повернення культурних цінностей свого народу, які знаходяться за кордоном; 5) інформаційна — участь у розвитку світового інформаційного простору, встановлення режиму використання інформаційних ресурсів на основі рівноправного співробітництва з іншими державами; 6) оборона держави — захист державного суверенітету від зовнішніх посягань як економічними, дипломатичними, так і воєнними засобами;
Домашнє завдання1. Вивчити лекцію (написати конспект).2. Опрацювати питання та скласти тлумачний словник по темі. 3. Підготувати презентацію по всій темі (за бажанням).4. Підготувати кросфорд на тему: “Права, свободи та обов’язки людини і громадянина” (за бажанням).5. Підготувати реферативну роботу із запропонованих тем: Держава та її ознаки. Загальна характеристика органів законодавчої, виконавчої та судової влади. Поняття і загальна характеристика державного ладу. Види і загальна характеристика форм правління. Особа, суспільство, держава. Поняття і загальна характеристика прав, свобод та обов’язків людини і громадянина. Покоління прав людини. Громадянство: підстави набуття й припинення.
Конституція України від 28.06. 1996 № 254к/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – поточна редакція – Редакція від 21.02.2019, підстава – 2680 – VІІІ. Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 2010. - №10: Місцеве самоврядування в Україні. - 448 с. Декларація про державний суверенітет України від 16 липня 1990 р. // ВВР. - 1990. - №31. - 429 с. Закон України «Про вибори Президента України» від 05.03.1999 № 474-XIV. Закон України «Про державну виконавчу службу» від 24.03.1998 № 202/98 - ВР Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» вiд 21.05.1997 № 280/97 - ВР. Бабкіна О. В. Теорія держави і права у схемах і визначеннях: Навч. посіб. / О. В. Бабкина, К. Г. Волинка. - К .: МАУП, 2004. - 144 с. Загальна теорія держави і права: Навч. посіб. / [Колодій А. М., Копейчиков В. В., Лисенков С. Л. та ін.]; за ред. В. В. Копейчикова. - Стер. вид. - К.: Юрінком Інтер, 2001. - 320 с. Марчук В. М., Ніколаєва Л. В. Нариси з теорії права: Навч. посіб. / В. М. Марчук, Л. B. Ніколаєва. - К.: Істина, 2001. - 304 с. Погребной И. М. Теория права: Учеб. пособ. За изд., испр. и доп. / Погребной И. М. - X.: 2003. - 128с. Рекомендовані джерела інформації