Презентація на тему "Займенник"
Займенник: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.
Займенник — самостійна частина мови, що вказує на особу, предмет, ознаку, кількість, але не називає їх.
Займенники, що вказують на особу, предмет і кількість, змінюються тільки за відмінками. Займенники, що вказують на ознаку, змінюються за числами, родами (в однині) і відмінками.
Займенник: загальне значення морфологічні ознаки, синтаксична роль. Підготувала Войтюк Л. М.
Займенник. Частина мови. Значення. Питання. ЗАЙМЕННИКІменник. Прикметник. Числівник. Скільки? Котрий?Який? Чий?Хто? Що?Кількість чи порядок. Ознака предмета. Предмет. Вказує на предмет, але не називає його
Займенник. Займенник – це самостійна частина мови, яка вказує на предмет, ознаку іншого предмета, на кількість предметів при лічбі, але не називає їх
Займенники вживаються замістьіменників(хлопець-він, береза-вона, поле-воно)прикметників(гарний-який, такий; батьків-чий, його) числівників(шість-скільки, стільки; сьомий-котрий, цей, той)
Займенник. Усі займенники змінюються за відмінками, а деякі - за числами, родами, особами. Кількість займенників незначна в мові, але вживаються вони дуже часто. За їх допомогою допомогою складають зв'язний текст, уникаючи повторів. У реченні виконує синтаксичну роль будь-якого члена речення
Дякую за увагу!
про публікацію авторської розробки
Додати розробку