Ні долі, ні волі у мене нема, Зосталася тільки надія одна: Надія вернутись ще раз на Вкраїну, Поглянути ще раз на рідну країну, Поглянути ще раз на синій Дніпро, – Там жити чи вмерти, мені все одно; Поглянути ще раз на степ, могилки, Востаннє згадати палкії гадки… Ні долі, ні волі у мене нема, Зосталася тільки надія одна. [Луцьк, 1880]
“Батько був дуже начитаною людиною… З російських письменників чи не найулюбленішим батьковим письменником був Салтиков-Щедрін. Читати з батьком Щедріна було просто насолодою, так батько досконало знав, як треба розшифровувати всі щедрінські “иносказания”, так гарно він умів коментувати всі твори всі твори Щедріна”. О. Косач-Кривинюк. З моїх споминів. 1941 «Розказували, як батько Лесю, ще зовсім маленьку, навчав, проказуючи, - бо вона не вміла ще читати, байки Л.Глібова «Кущ та Билина», і вона дуже гарно та чуло її декламувала». О.Косач-Кривинюк. З моїх споминів. 1941
«Великим вкладом до лектури дітей були Андерсенові казки в перекладі Старицького і сербські пісні в його ж перекладі, що дуже полюбила Леся». Олена Пчілка. З «Автобіографії». 1929 «Леся проявляла великий інтерес до різних галузей знання, головним чином до літератури, мистецтва, історії, географії, іноземних мов. … вона оволоділа німецькою, французькою, а також грецькою та латинською мовами. Пізніше вона вивчила англійську, італійську, польську, болгарську та іспанську мови». О.Дейч. Леся Українка.1954
Принципова Скромна Перші (та й не тільки) вірші, доводилось в неї видобувати мало не силоміць. А біографію свою до друку нізащо не хотіла давати, навіть тоді, коли була авторкою геніальної збірки «На крилах пісень». «Коли б я побачила свою біографію в друку, се була б найприкріша хвилина мого життя». «Мене називають правою рукою дядька (Драгоманова); добре було б, якби мене можна було назвати одним пальцем на його руці». Має почуття людської гідності
У цьому списку її улюблені сонати Бетховена, твори Гріга, Вагнера та багато інших славетних композиторів. Леся годинами могла сидіти за роялем, переливаючи на чорно-білі клавіші свою душу та свої мрії. Про високий рівень виконавської майстерності Лесі Українки свідчить список нот, який вона складає для матері з проханням надіслати до Ялти.
Національні погляди Лесі Українки Загальнолюдське у світогляді поетеси Оптимізм — життєве кредо «Ми відкинули назву українофільство, а звемось просто — українцями, бо ми ними таки є». «Зніміть з мене се ганебне тавро азіата; воно гнітить мене — я європейка». «Я прогресистка і думаю, що світ іде до кращого, а не до гіршого». «Я можу в літературі або тримати бойовий тон, або мовчати».
Битим шляхом та крутим Підіймалась колись на Ай-Петрі Дівчина з серцем гарячим, Ніжним, як шелест весняний в гаю, Сильним, мов криця незламна. Тут , на узгір’ї, знайшла вона десь Непоказну, невелику рослину, І назву латинську її - Saxifraga - Переклала на мову батьків. І сама ж ти достойна була, Дівчино горда, що стала взірцем для поетів, Назви тієї. Ти йшла проти бурі, Мірялась силою з нею, Проти надії надіялась ти. Тож годиться й тебе, не поклінну, Слово твоє, що міцніше за крицю, Називать - Л о м и к а м і н ь! М.Рильський. 1949