Завдання уроку: охарактеризувати соціально-економічний розвиток західноукраїнських земель у другій половині XIX ст., з'ясувати наслідки аграрної реформи 1848 р.; визначити причини трудової міграції українців;розвивати уміння працювати з текстовими та візуальними історичними джерелами, складати порівняльну характеристику історичних процесів, установлювати причинно-наслідкові зв'язки, висловлювати й аргументувати власну точку зору.
Завдання, які ставив перед собою кооператив «Народна торгівля»• Закупівля та реалізація товарів місцевого виробництва і ввезених з-за кордону• Заснування в містах і селах крамниць з товарами широкого вжитку й різного асортименту• Посередництво* в закупівлі й постачанні товарів для крамниць• Створення спеціальних фондів для забезпечення якісного і безперервного ведення торгівлі• Надання позик для організації торгівлі
Закріплення нових знань3. До положень, що характеризують стан економіки західноукраїнських земель у другій половині 19 ст., доберіть конкретні факти за матеріалом підручника. Західноукраїнські землі лишалися аграрним краєм. 2. У сільськогосподарському виробництві застосовують нову техніку, залучають значну кількість найманих робітників. 3. Для сільського господарства характерне зростання товарного виробництва. 4. У регіоні активізуються процеси індустріалізації та урбанізації. 5. У промисловому виробництві розвиваються галузі видобування та первинної обробки сировини.
Закріплення нових знань4. Конкретизуйте й уточніть загальне твердження про розвиток промисловості в західноукраїнських землях.70–80-ті рр. 19 ст. можна вважати часом формування у Східній Галичині великої фабрично-заводської промисловості. Проте темпи розвитку промисловості відставали від темпів захід них провінцій імперії і не відповідали потребам краю.
Закріплення нових знань5. Поміркуйте, що дає підстави для пропонованого висновку. Наведіть кілька аргументів на підтвердження або спростування думки. У цілому політика імперії Габсбургів не сприяла розвиткові економічного потенціалу Західної України і намагалася залишити цей регіон головним постачальником сировини.
Закріплення нових знань. Прокоментуйте події (або явища), про які йдеться у фрагментах джерел. У чому їхнє історичне значення?«Після тривалого очікування наближається радісний день, з якого починається і в нас регулярний рух на залізниці ім. Карла Людвіга. Вона безпосередньо з’єднає Львів з цілою мережею європейських залізниць. За допомогою залізничних шляхів Східна Галичина поєднається з цивілізованою Європою... Столиця краю, як і взагалі Галичина, відтепер матимуть допуск до збільшення активності промислу і полегшеної торгівлі» («Gazeta Lwowska»). «Василь Нагірний, львівський архітектор, та о. Євген Дудкевич, настоятель парафії в Рудні під Львовом, – ініціюють заснування першої руської торговельної установи під назвою “Народна Торгівля”, товариства, зареєстрованого з обмеженою порукою у Львові. Початок її діяльності був надзвичайно складний, бо недовіра нашого суспільства до будь-якої економічної праці після зруйнування обох селянських банків на той час сильно закоренилась. Труднощі становив також набір відповідних людей...» (К. Левицький) «У 1894 р. в Перемишлі засновано перше наше товариство взаємного кредиту “Віра” на підставі статуту, що його уклав Теофіл Кормош. Створювати власні економічні установи може лише народ, який має національну самосвідомість, а дійти до національної свободи може лише народ економічно незалежний, а значить, заможний» (К. Левицький).
Закріплення нових знань7. Поміркуйте над висловленою думкою. Підтвердіть фактами або спростуйте її слушність.«Дехто твердить, що головною причиною є бідність, нужда і брак хліба. Але що на це сказати, коли емігрують і доволі заможні господарі, які мають землю, хліб, навіть гроші готівкою... Отже, не виключно голод і нужда, а також якісь інші, досі не вияснені причини посилюють еміграцію... Сама мрія про “свободу”, здається, є принадою, яка вабить темний народ» (І. Франко. «З приводу української еміграції»).
Підсумок уроку: Економічне становище західноукраїнських земель у складі Австро-Угорщини, як і раніше, залишалося дуже тяжким. Основну частину продукції давали галузі з видобування й переробки місцевої сировини — лісова, лісопильна, нафтова, буровугільна, соляна. Регіон був ринком збуту готової продукції з центральних регіонів імперії і джерелом постачання сировини. А загострення соціально-економічних проблем у краї призвело до масової трудової еміграції західноукраїнських селян до країн Європи, Північної та Південної Америки. Друга половина XIX ст. для західноукраїнських земель, на відміну від Наддніпрянщини, не стала часом докорінних змін, а давній вигляд міст за Нової доби визначався особливостями економічного розвитку краю.