Презентація "Російська революція 1905-1907 рр. на території України"

9 клас Андріївська ЗОШ І-ІІІ ст. Урок № 27. Російська революція 1905-1907 рр. на території України

Завдання уроку:характеризувати події революції 1905—1907 рр., що відбулися в січні—грудні 1905 р.; визначати особливості селянського руху в Наддніпрянщині в роки революції 1905—1907 рр.;аналізувати діяльність українських політичних партій у цей період;пояснювати, як розгортався в роки революції український культурно-освітній рух;характеризувати діяльність української громади в І та II Державних думах;пояснювати поняття й терміни: ради робітничих депутатів, чорносотенці.

План вивчення: Які події 1905 р. засвідчили розгортання революції в УкраїніУ чому виявилося піднесення національного руху 1905-1907 рр. Якою була діяльність українських парламентських громад у І та II Державних думах

Опорні дати:

Основні поняття, терміни, назви: «кривава неділя», ради робітничих депутатів, чорносотенці, «Маніфест 17 жовтня 1905 р.», «Просвіта», Державна дума.

Персоналії: П. Шмідт, Б. Жаданівський, Б. Грінченко, Є. Чикаленко, І. Шраг.

Актуалізація опорних знань Тестова перевірка домашнього завдання Фронтальне опитування

ПРобота з картою:

Вивчення нового матеріалу Які події 1905 р. засвідчили розгортання революції в Україні

Висвітлення подій Кривавої неділі на сторінці французької газети Le Petit Parisien («Маленький парижанин»). 1905

Висвітлення подій Кривавої неділі накартинах

Словник: Парламентаризм - система політичної організації держави, за якої чітко розмежовані функції законодавчої та виконавчої влади за привілейованого становища парламенту.

Словник: Антисемітизм - неприязнь, ворожість до євреїв і осіб єврейського походження; переслідування й дискримінація євреїв.

{35758 FB7-9 AC5-4552-8 A53-C91805 E547 FA}12 січня 1905 р. Страйк на двох найбільших заводах Києва - Південноросійському машинобудівному та заводі Гретера і Криванека. Приклад киян наслідували робітники Катеринослава, Одеси, Харкова, Миколаєва. Червень 1905 р. Повстання матросів на панцернику «Князь Потьомкін-Таврійський»Жовтень 1905 р. Всеросійський політичний страйк - апогей революційних виступів літа й осеніЛистопад 1905 р. Повстання на крейсері «Очаків» на чолі з лейтенантом П. Шмідтом у СевастополіЛистопад 1905 р. Повстання саперів київського гарнізону на чолі з підпоручиком Б. Жаданівським. Грудень 1905 р. Один із найбільших селянських виступів у с. Великі Сорочинці на Полтавщині

Вивчення нового матеріалу2. У чому виявилося піднесення національного руху 1905-1907 рр.

Газета «Хлібороб». 1905

Редакція газети «Рада». У центрі - Є. Чикаленко

Вивчення нового матеріалу3. Якою була діяльність українських парламентських громад у І та II Державних думах

Ілля Шраг (1847-1919)

Михайло Грушевський (1866-1934)

Закріплення нових знань. Установіть хронологічну послідовність подій: діяльність II Державної думи;об’єднання Української демократичної партії з Українською радикальною партією в Українську радикально-демократичну партію;створення Революційної української партії (РУП).

Закріплення нових знань2. Визначте, які з названих подій відбулися в 1905 р.!!! в Україні. Повстання моряків 12 кораблів Чорноморського флоту на чолі з лейтенантом П. Шмідтом. 2. Збройний виступ саперів на чолі з Б. Жаданівським. 3. Перша велика (10 тис. учасників) політична демонстрація робітників. 4. Повстання на панцернику «Потьомкін», організаторами якого були Г. Вакуленчук та П. Матюшенко. 5. Виступ селян у Великих Сорочинцях на Полтавщині. 6. Утворення Революційної української партії. 7. Збройне повстання робітників у Горлівці, Єнакієвому, Луганську. 8. Відзначення 100-річчя з дня народження Тараса Шевченка. 9. Кривава неділя.

Закріплення нових знань3. Заповніть пропуски й усно відновіть текст. Вибори до І Державної думи відбулися ____. Щоправда, радикальні політичні сили ____. У І Державну думу від 9 українських губерній було обрано ____. 44 депутати об’єдналися в ____. Головою було обрано _____. Друкованим органом став журнал ____. Українські депутати підготували ____. Вибори до складу II Державної думи відбувалися у ____. Цього разу у виборах взяли участь усі радикальні партії, зокрема й українські. Українські депутати знов утворили ____, яка складалася з ____. Вона ввійшла до фракції ____ й назвала себе ____. Вона мала добиватися ____. Проте й ця дума виявилася недовговічною: її розпуск відбувся ____.

Закріплення нових знань4. Наведіть факти, які свідчать про піднесення національної о руху в 1905-1907 рр. в Україні відповідно до плану: Поява масових українських періодичних видань. 2. Діяльність «Просвіт». 3. Активізація діяльності політичних партій.

Закріплення нових знань7. Чи вважаєте ви слушним висновок українського історика? Відповідь обгрунтуйте. «Думське законодавство не дало нічого українському життю» (М. Грушевський).

Закріплення нових знань6. Дайте історичний коментар до подій та явищ, описаних у фрагментах джерел. У чому історичне значення згаданих подій/явищ? «На обов’язок уряду покладаємо Ми виконання непохитної Нашої волі: 1. Дарувати населенню непорушні основи громадянської свободи на засадах дійсної недоторканності особи, свободи совісті, слова, зборів і спілок. 2. Не зупиняючи призначених виборів у Державну думу, залучити тепер же до участі в Думі, в міру можливості, відповідно до стислості терміну, що залишається до скликання Думи, ті класи населення, які нині зовсім позбавлені виборчих прав, надавши за цим подальший розвиток початку загального виборчого права у знову встановленому законодавчому порядку...» «Газета буде... давати щоденний огляд політичного, громадського, економічного і літературного життя на Україні, в Росії та по чужих землях; поезії та оповідання, наукові фейлетони. “Громадська думка” буде стояти за рівне усім право і справжню волю особи, слова, друку, віри, зборів і спілок; оборонятиме право українського народу на своє національно-політичне життя і через те вимагатиме автономії України...» «Партійне життя наше в Києві зовсім завмерло, бо частина членів Української демократичнорадикальної партії впірнула цілковито в легальну культурно-просвітню працю в “Просвіті”, в організацію народного університету, а друга – у працю в першій українській щоденній газеті “Громадська думка”, в місячнику “Нова Громада” та в журналі “Україна”, у який переіменувалася “Київська старина” після відсвяткування свого 25-річного ювілею» (Є. Чикаленко).

Закріплення нових знань6. Дайте історичний коментар до подій та явищ, описаних у фрагментах джерел. У чому історичне значення згаданих подій/явищ? «На обов’язок уряду покладаємо Ми виконання непохитної Нашої волі: 1. Дарувати населенню непорушні основи громадянської свободи на засадах дійсної недоторканності особи, свободи совісті, слова, зборів і спілок. 2. Не зупиняючи призначених виборів у Державну думу, залучити тепер же до участі в Думі, в міру можливості, відповідно до стислості терміну, що залишається до скликання Думи, ті класи населення, які нині зовсім позбавлені виборчих прав, надавши за цим подальший розвиток початку загального виборчого права у знову встановленому законодавчому порядку...» «Газета буде... давати щоденний огляд політичного, громадського, економічного і літературного життя на Україні, в Росії та по чужих землях; поезії та оповідання, наукові фейлетони. “Громадська думка” буде стояти за рівне усім право і справжню волю особи, слова, друку, віри, зборів і спілок; оборонятиме право українського народу на своє національно-політичне життя і через те вимагатиме автономії України...» «Партійне життя наше в Києві зовсім завмерло, бо частина членів Української демократичнорадикальної партії впірнула цілковито в легальну культурно-просвітню працю в “Просвіті”, в організацію народного університету, а друга – у працю в першій українській щоденній газеті “Громадська думка”, в місячнику “Нова Громада” та в журналі “Україна”, у який переіменувалася “Київська старина” після відсвяткування свого 25-річного ювілею» (Є. Чикаленко).

Підсумок уроку:революція 1905 – 1907 рр. була однією з найважливіших подій суспільно-політичного життя Російської імперії та вплинула на розвиток усіх народів, що перебували в її складі.в роки революції активізувався український національний рух, відбулася його політизація, позитивні зрушення відбулися в національно-культурному житті українців.участь у діяльності І та II Державних дум дала змогу українцям Наддніпрянщини вперше набути досвіду парламентської діяльності. І хоча жодного закону, корисного для України, прийнято не було, депутати-українці, об’єднавшись у громаду, мали можливість висловити національні потреби українського народу.

Домашнє завдання: Підручник