Презентація "Політизація українського національного руху в 90-ті рр. 19 ст."

9 клас Андріївська ЗОШ І-ІІІ ст. Урок № 23. Політизація українського національного руху в 90-ті рр. 19 ст.

Завдання уроку:схарактеризувати розвиток радикального руху в Галичині; з'ясувати причини та передумови перетворення Галичини на «український П'ємонт»; визначити особливості суспільно-політичного життя на Буковині та Закарпатті в другій половині XIX ст.; розвивати в учнів уміння аналізувати й систематизувати матеріал, робити висновки, порівнювати, удосконалювати навички роботи з історичними джерелами, висловлювати й аргументувати власну точку зору.

План вивчення: Як було створено першу легальну українську політичну партію в УкраїніУ чому суть «новоерівської» політики народовців. Якими були її здобутки. Що розповідають сучасники про створення УНДП. Якою була мета її діяльності

Опорні дати:

Основні поняття, терміни, назви:радикали, Русько-українська радикальна партія (РУРП),Українська соціал-демократична партія (УСДП),Українська національно-демократична партія (УНДП), Українська соціал-демократична партія (УСДП),«нова ера»,«український П'ємонт».

Персоналії: Ю. Бачинський, І. Франко, М. Павлик, С. Смаль-Стоцький, С. Воробкевич, М. Ганкевич, М. Грушевський.

Актуалізація опорних знань Тестова перевірка домашнього завдання Фронтальне опитування

Пр. Робота з картою:

Вивчення нового матеріалу Як було створено першу легальну українську політичну партію в Україні

Словник: Політична партія – організація, що об’єднує своїх членів навколо програми, гасла чи керівника; прагне досягти мети шляхом здобуття державної влади, участі в її здійсненні або безпосереднього впливу на рішення державної влади.

Михайло Павлик (1853-1915)

Юліан Бачинський (1870-1940)

ЮІван Франко (1856-1916)

Вивчення нового матеріалу2. У чому суть «новоерівської» політики народовців. Якими були її здобутки

Найважливіші здобутки «нової ери»• Запровадження в буковинських і галицьких освітніх установах українського фонетичного правопису (1892)• Відкриття у Львівському університеті кафедри історії України на чолі з М. Грушевським (1894)• Перетворення Літературного товариства ім. Т. Шевченка на наукове (1892) та розширення завдяки державним субсидіям його діяльності• Створення страхового товариства «Дністер» (1892)• Відкриття української гімназії в Коломиї (1892)• Поширення принципу двомовності на низку вчительських семінарій• Поява урядових розпоряджень про підтвердження прав або розширене вживання української мови в державних установах• Відкриття для українців ширшого доступу до державних посад

Вивчення нового матеріалу3. Що розповідають сучасники про створення УНДП. Якою була мета її діяльності

Українські культурні діячі під час урочистостей з нагоди сотої річниці виходу «Енеїди» І. Котляревського. 1898. У центрі - Михайло Грушевський та Іван Франко

Словник: П’ємонт - це назва північно-західної області Італії, яка стала наприкінці 19 ст. притягальним центром державного об’єднання роздробленої, ослабленої країни.

Закріплення нових знань. Дайте відповіді на запитання до джерела: 1. Коли відбулися описані події? 2. На яких змінах у національній свідомості галичан наголошено в джерелі? 3. Чому ці зміни свідчать про зростання українського руху?«... Роковини всенародного свята національного відродження України позначилися в Галичині не тільки на полі літературнім, але мали також і велике значення для розвитку політичної думки галицьких українців. Зібрані на святі Котляревського з найбільш глухих закутків інтелігенти, робітники й селяни зрозуміли, що світло до Галичини прийшло з Наддніпрянщини, що дала Котляревського й Шевченка; що народ, який живе по однім і по другім боці Збруча, - це один і той самий і що центр нашого національного життя — у золотоверхому Києві. З тієї пори й почали вживати галичани замість слів "Русь", "руський" - спочатку "Україна Русь", "українсько-руський", а згодом уже "Україна", "український" (Зі спогадів М. Мочульського).

Закріплення нових знань2. Складіть речення, використавши поняття і терміни: «політична партія», «соціалістичні ідеї», «нова ера».

Закріплення нових знань3. Установіть хронологічну послідовність подій: утворення Русько-української радикальної партії; перетворення унітарної Австрійської імперії на дуалістичну Австро-Угорську імперію;вихід друком твору Ю. Бачинського «Україна ірредента»; відкриття кафедри історії України у Львівському університеті.

Закріплення нових знань4. Схарактеризуйте одним реченням діячів політичного етапу національного відродження.І. Франко, М. Павлик, М. Грушевський, Ю. Бачинський, Ю. Романчук.

Закріплення нових знань5. Укажіть твердження, які стосуються Русько-української радикальної партії. Була першою політичною партією в Україні. 2. Заснована 1899 р. й очолена Миколою Ганкевичєм. 3. Наприкінці 19 ст. стала найчисленнішою політичною партією в західноукраїнських землях. 4. Була нечисленною організацією і помітно поступалася іншим партіям авторитетом і впливом на суспільство. 5. Ідеологи партії відмовилися від ідеї соціалістичної революції і диктатури пролетаріату, прагнучи досягти соціалізму через реформи, захист станових інтересів робітників, легальні парламентські методи боротьби. 6. Уперше аргументовано вимагала політичної самостійності України. 7. Поєднала в собі широку організаційну мережу народовців та інтелектуальні надбання українських радикалів.

Закріплення нових знань. Прокоментуйте події (або явища), про які йдеться у фрагментах джерел. У чому їхнє історичне значення?«Порадійте нашій вельми важній новині: на кафедру історії у Львові цісар 9 квітня затвердив звичайним професором Грушевського. Особливо для мене - се невимовно велика радість... От се той момент, з якого почнеться історія нашої національної освіти і культури! Праця моя не погибла, і дожив-таки я до цього сподіваного часу!» (О. Кониський)«Під час цієї соймової сесії сталася важлива подія, що знаменувала настання "нової ери" та змістом якої було зближення австрійського уряду і з ним галицьких поляків із народною руською партією, щоб через задоволення національних домагань приєднати наш народ до Австрії» (К. Левицький).«А вже як грім з ясного неба вдарила радикалів звістка про приєднання І. Франка до нової партії. Та проте радикальна партія втрималася на своїй партійній позиції, закликаючи своїх прихильників, щоб трималися непохитно того радикалізму, який виробив і залишив по собі великий учитель Драгоманов...» (К. Левицький)

Закріплення нових знань7. Метод «Закінчіть речення». Наприкінці 70-х рр. XIX ст. в українському русі виникла нова течія — ... . 2) Видатними її представниками були... . 3) У жовтні 1890 р. була створена перша політична партія на українських землях, яка отримала назву... . 4) У 1890 р. була зроблена спроба україно-польського порозуміння, яка отримала назву «...». 5) У 1899 р. у Галичині виникли ще дві нові політичні партії — ... та... . 6) Представниками українського національно-визвольного руху в Буковині та на Закарпатті були... .

Підсумок уроку: В останній чверті XIX ст. триває подальше стрімке становлення українського руху. Він вступає в політичну фазу свого розвитку. В 1890 р. було засновано першу політичну партію — Русько-українську радикальну партію. В гострій внутрішній полеміці вперше в українському русі було висунуто й аргументовано постулат єдності українських земель і політичної самостійності України. Він містився в книзі Ю. Бачинського «Україна irredenta» (Україна уярмлена) (1895 р.). В 1890 р. було започатковано спробу україно-польського порозуміння, яка отримала назву «нової ери». Однак ця політика тривала недовго: уже на початку 1894 р. обидві сторони відмовилися від її продовження. «Нова ера» призвела до розколу в українському русі. На кінець століття всі провідні українські партії включають до своїх програм положення про незалежну соборну Україну. Завдяки зусиллям діячів із Галичини та Наддніпрянщини західноукраїнські землі були перетворені на «український П’ємонт».

Домашнє завдання: Підручник