Існує легенда про грецького винахідника Дедала ( майстра , що зробив крила Ікару ) і його племінника , дуже талановитого юнака , що придумав гончарне коло , першу у світі пилку і циркуль . За це він поплатився життям , тому що дядько через заздрощі зіштовхнув його з високого міського валу .
Непроста історіяпростого олівцяІ усяк його шанує, Бо він пише і малює. Хто ж цей славний молодець? Це звичайно … Легкий, дешевий і завжди готовий до роботи: і вдень, і вночі, і в спеку, і в люті морози. Запросто розміщується в кишені або навіть за вухом. Без ускладнень стирається гумкою. За його допомогою діти виводять свої перші карлючки, а видатні майстри створюють безсмертні шедеври.
У Греції та Римській імперії використовували палички для письма – загострені на одному кінці та закруглені на другому - стилуси Гострим кінцем писали на дощечках, що були покриті воском, а закругленим (тупим) – затирали написане. Такий інструмент називають прообразом олівця. Воскові таблички
Середні віки. ХІІ століття. Художники малювали тоді в основному паличками, виготовленими із суміші свинцю з цинком, іноді їх називали "срібними олівцями". Свинцевий стерженьок був прадідусем нашого сучасного олівця і носив інше ім'я - штифт. У німецькій мові це ім'я - Bleistift (свинцевий стрижень) збереглося й донині. А сьогодні стає зрозумілим походження слова "олівець": тюркські корені "кара" - чорний, "даш" - камінь
Новий час. XVІ століття Англійські пастухи з місцевості Камберленд знайшли в землі темну масу, яку використовували для того, щоб мітити овець. Назвали цю речовину графітом (від грец. графо – «пишу»). Покупці, в основному художники, затискали ці графітові палички між шматочками дерева або гілочками, загортали їх у папір або обв'язували їх мотузкою.
XVI століття У 1565 році Конрад Геснер у “Трактаті про мінерали» вперше в історії дав опис олівця із графіта, що був зроблений із дерев’яним корпусом. Тому 1565 рік вважають офіційною датою народження олівця. Перший документ, у якому згадується дерев'яний олівець, датований 1683 роком. Сучасний олівець винайшов у 1794 році талановитий французький вчений і винахідник Ніколя Жак Конте (Conte).
XVIII століття Михайло Васильович Ломоносов вперше в Росії виготовив графітові стержні. Він організував виготовлення олівців в Архангельській губернії. ХХІ століття. В нашій країні зосереджені одні з найбільших у світі запасів графітових покладів. Заваллівське родовище (Криворізька область) — найбільше не тільки в Україні, а й у світі. Графітові руди є також у Кіровоградській, Запорізькій та Донецькій областях Добування графіту відкритим способом
Новітня історія. XX століття. Косметичні олівці • для брів • для повік • для контура губ • для французького маникюра. В історії олівця почалася нова сторінка. Олівець перестав бути тільки пишучим інструментом. З’явились нові форми упаковки й принципово нові продукти, які об’єднує спільна ідея та стільна форма – олівця
Любителі статистики підрахували, що звичайним олівцем можна провести лінію завдовжки 56 кілометрів або написати в середньому майже 50000 слів!Буква, написана олівцем, має вагу 0,00033 грами. Із одного великого дерева можна виготовити 300000 олівців. За рік виробляється 14 мильярдів олівців
Художні особливості олівця• За допомогою тільки одного олівця можна створити тисячі відтінків кольору• Олівцем можна робити штрихи, тони, лінії• Багато знаменитих художників використовували олівець для створення своїх шедеврів. Леонардо да ВінчіЭтюд “Жіночі руки”Пабло Пікассо“Портрет Амброаза Воллара”