Презентація "Однорідні члени речення"

ОДНОРІДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ Рівноправні, граматично незалежні одне від одного слова, які у реченні залежать від одного й того ж слова, відповідають на одне й те ж питання, виконують однакову синтаксичну роль, називаються однорідними членами речення В Шевченковім залізнім слові, під грізним Гоголя пером нам хвилі гомонять дніпрові, гаї й лани понад Дніпром (М.Рильський) Сійте розумне, безсмертне і людяне (М.Некрасов) Головне слово ? Спосіб / засіб зв’язку (сполучниковий / сполучник), (безсполучниковий / інтонація) Однорідні члени речення ? ? Головне слово Однорідні члени речення ІІ ряду І ряду

ХАРАКТЕРИСТИКА ОДНОРІДНИХ ЧЛЕНІВ РЕЧЕННЯ Однорідний підмет Вода і птах мовби заспокоювали (О.Гончар) Однорідний присудок День був ясний, сонячний та теплий (І.Нечуй-Левицький) Однорідний додаток Голос її окликався гнівом, докорою, огидою (Панас Мирний) Однорідне означення Рама переломилась і вхлюпла в сіре, хмаристе небо (В.Дрозд) Однорідна обставина Осадчий прорубував свіжу траншею, земля під його бульдозером скреготнула різко, металево (О.Гончар) ОЧР І ряду Ніч темна людей всіх потомлених скрила під чорні, широкії крила (Леся Українка) ОЧР ІІ ряду Світло хвилями ллється з неба, сповнює повітря, несито пожира тіні на землі, заганя їх під дерева, кущі, у гущавину (М.Коцюбинський) Відкритий ряд (допускає продовження) Любив дід гарну бесіду й добре слово (О.Довженко) Закритий ряд (не допускає продовження) Мельхіорове літо, день ясний, а не мій (Л.Костенко)

ХАРАКТЕРИСТИКА ОДНОРІДНИХ ЧЛЕНІВ РЕЧЕННЯ Непоширені Привіз бджолиний мед, паляницю, яблука (В.Сухомлинський) Поширені На столі з-під рушника виглядає житній хліб, дерев’яна сільничка… (С.Васильченко) Однакове морфологічне вираження Він приїхав благополучно, розшукав університет і заходився добиватися у двері (Григорій Тютюнник) Різне морфологічне вираження Машина старенька, зате дешево дісталась мені (В.Дрозд) Спосіб зв’язку: сполучниковий І Шевченко, і Пушкін, і думний Шекспір у симфонію людства вплели голоси (А.Малишко) (засіб зв’язку – тут: повторюваний єднальний сполучник і) Спосіб зв’язку: безсполучниковий Я побачив у Львові Шашкевича очі, Кривоносові плечі, Франкове чоло (В.Симоненко) (засіб зв’язку – інтонація переліку) Спосіб зв’язку: мішаний Тут і королевий цвіт, і кручені паничі, чорнобривці, майори, нечесані панни, царська борідка (С.Васильченко) (засоби зв’язку – тут: повторюваний єднальний сполучник і та інтонація переліку)

СУРЯДНІ СПОЛУЧНИКИ Розділові вказують на можливість одного явища або на чергування Або, чи, або – або, чи – чи, то – то, не то – не то, чи то – чи то Дитина стоїть, пильно дивиться то на батька, то на матір (Панас Мирний) Єднальні вказують на перелік І, й, і (й), та, ані, і – і, ні – ні, ані – ані Буде ще після цього простір лиману, і вітер попутний, і біла заметіль чайок над головою (О.Гончар) Зіставно-протиставні вказують на зіставлення або протиставлення ОЧР А, але, та, однак, зате, проте, тільки Але ж це палахкотітиме не одна хата, а весь куток… (Є.Гуцало) Хотів вискочити навздогін, але стримався (П.Загребельний) * Приєднувальні вказують на доповнення, уточнення Та й, а також, теж Осталась вдовою, Та й не молодою, І з волами, І з возами, Й малою дочкою (Т.Шевченко) * Градаційні означають перевагу одного з ОЧР Як – так і, не тільки – а й, не так – як, не лише – але й, якщо не – то, не стільки – скільки і под. Й годилося б думати не тільки про роботу, а й про себе (Є.Гуцало)

НЕ Є ОДНОРІДНИМИ ЧЛЕНАМИ РЕЧЕННЯ ОЧР Повторення одного й того ж слова Цілісні вирази фразеологічного характеру типу і день і ніч; ні се ні те; ні риба ні м'ясо і под. Поєднання двох дієслів в одній і тій же формі, які виступають у ролі єдиного присудка Уточнюючі і пояснюючі члени речення А солов’ї все співали й співали. Одне слово, отець Мефодій залишився ні в сих ні в тих. (О.Донченко) Піду подивлюся на розклад уроків. У темному гаю, в зеленій діброві, коні скубуть отаву.

Два означення непоширене + поширене Борис сів за стіл у великому, набитому книжками кабінеті… (П.Загребельний) …Жилаві воли… піднімали з криниць важкі, шиті з шкіри коші з сировицею у кадовби. (Р.Федорів) Означення-епітети Пролітав буйний вітер в пустині, по безкрайому, мертвому полі (Леся Українка). Яскраве, веселе багаття воркує в печі. Підсилюють, пояснюють одне одного Надхмарні, космічні висоти підкорила людина. Звичка стає другою, невіддільною сутністю. (В.Коротич) Пов’язані відношенням причини й наслідку Зачарування найвище організованою, розумної техніки впливало на нього. (В.Собко). Найдавнішими і простішими способами обробки дерева в Україні були випалювання, видовбування та вирізування. (В.Горленко)

Кілька узгоджених означень після означуваного слова Барвляться у веселому танці метелики білі, салатові й голубенькі. (М.Яценко). Люблю цю тишу мрійну, вечорову, коли виходить місяць у діброву (І.Нехода) Характеризують предмети з одного боку (за кольором, розміром, смаком, температурою і под.) Голубим, сріблястим блиском виграє Псьол. (І.Цюпа). Великі й маленькі будиночки Два означення виражають вияв зовнішньої та внутрішньої ознак Горнулася в клубок чорна і страшна лють на хазяїв. (О.Десняк). Сократ говорив рівним, спокійним голосом (Ю.Мушкетик) Указують на споріднені ознаки одного предмета Лунає спокійна й величава музика. Настане душне, гаряче літо. (І.Нечуй-Левицький) Становлять ряд позитивних (негативних) ознак На товстих, вивернутих губах філософа блукала посмішка. (Ю.Мушкетик) Писарчук важко зсунув густі, кошлаті брови. (О.Десняк)

НЕОДНОРІДНІ ОЗНАЧЕННЯ характеризують предмет з різних боків Два означення (поширене + непоширене) …Жилаві воли… піднімали з криниць шиті з шкіри важкі коші з сировицею у кадовби. Борис сів за стіл у набитому книжками великому кабінеті… Означення, виражені прикметником і дієприкметником Червоні язики виривалися з горна, лизали сіру потріскану глину печі (Ю.Мушкетик). Пополотнілий кавалерійський офіцер рвонув газету і підскочив до Бровченка (О.Десняк) Означення, виражені якісними прикметниками, які передають різнопланові характеристики предмета чи явища Весь час чарівний барвистий світ мінився і прозорився… (І.Вільде). Над ставком схилилися розкішні густі верби Означення, одне з яких виражене займенником, а друге – прикметником чи дієприкметником Степ дедалі втрачав свої барви, свою весняну моложаву свіжість (О.Гончар). Дід витяг вузлуватими руками якісь дбайливо складені листки (М.Рильський) Означення, виражені прикметниками різних лексико-граматичних розрядів Густий вечірній промінь падав із вікна Сократові на голову (Ю.Мушкетик). Велика вереснева тиша стоїть над землею. (М.Стельмах) Звичайні, буденні слова зійдуть ось на цьому камені (Ю.Мушкетик). Означення є однорідними. Вони сприймаються як такі, що підсилюють одне одного, між ними робиться пауза. Звичайні буденні слова зійдуть ось на цьому камені. Означення неоднорідні, бо характеризують предмет з різних боків. Пауза між ними не робиться.

УЗАГАЛЬНЮВАЛЬНІ СЛОВА Слово, що виражає загальне значення однорідних членів речення і відноситься до них як родове поняття до видового, ціле – до частини. УС належать до тих же членів речення, що й однорідні, і узгоджуються з ними. Луки, гори, пишні сади – все зелене й принишкле (О.Гончар) УС ? Усе навколо: дерева, птахи, люди – сповнене весняної пружної, нестримної сили (В.Собко) УС ? У щастя людського два рівних є крила: троянди й виноград, красиве і корисне (М.Рильський) Узагальнювальне слово УС ? Спосіб / засіб зв’язку Однорідні члени речення Пояснювальні слова Підсилюючі слова а саме тобто наприклад як-от УС ? словом одним словом

СПОСОБИ ВИРАЖЕННЯ УС Дієслово Прикметник Іменник Займенник все, всі, ніщо тощо Прислівник ніде, всюди, скрізь тощо Числівник УС Лози, висип, кручі, ліс – все блищить і сяє на сонці. (О.Довженко). Ніщо не переможе мій народ: ні орди, ні смерчі, ні злоба заброд. Іван коло худоби порається: скотові й вівцям підкидає в ясла просяної або гречаної соломи, двічі на день до водопою гонить, сам вичищає двічі на тиждень загороду (Панас Мирний) Озеро кишіло хижаками: окунем, щукою, судаком (В.Сабунаєв). Чоботарі і теслі, й хлібороби – мій добрий рід і родовід (А.Малишко) Колір рибок і хвостів буває найрізноманітніший: червоний, оранжевий, рожевий, фіолетовий, білий, чорний (В.Сабунаєв) Скрізь червоно: на небі, на узгір’ях і на горі (Марко Вовчок). Панський дух витав скрізь і всюди: і в городі, і в повіті, і в губернії (Панас Мирний) Взаємна щира дружба збагатила їх обох: і Федоренка, і Довгополюка. (Д.Бедзик). Заздрість, Брехня, Лінощі – троє завітало у господу

КОМА В РЕЧЕННІ З ОЧР При повторюваних: або – або, чи – чи, то – то, не то – не то, чи то – чи то, і – і, ні – ні, ані – ані Цілу ніч ані вітер, ані хвилі не вгамовувалися… (О.Іваненко) Одвага або мед п’є, або сльози ллє (Н. тв.) Увага: При одиничних сполучниках кома не ставиться Теплий і веселий ранок При протиставних: а, але, та, однак, зате, проте, тільки Не баранці, а білі коні по морю синьому летять (М.Рильський) При безсполучниковому зв'язку Свіжа зелень розгойдалась, розгулялась, поплила (М.Рильський) В хаті пахло чебрецем, свіжою травою (А.Шиян) Увага: Коли ОЧР поєднані безсполучниковим протиставним зв’язком зрідка вживається ТИРЕ: Боєць не сказав – прокричав ці слова. Якщо частина ОЧР поєднана безсполучниковим зв’язком, а частина – повторюваними, то після першого однорідного перед наступним Тягнуться до сонця і квіти, і трави, віти кучеряві, гори голубі (В.Сосюра). Встають мої світанки корчуваті, життя, і праця, й помисли мої. (А.Малишко) Якщо ОЧР з’єднані попарно – кома ставиться між парами Зерно і камінь, суша і вода достойні буть зображені в картині (А.Малишко). Весна владарювала над долами і горами, над полем і сосновим бором (Т.Шевченко) Якщо ОЧР з’єднані парними сполучниками – кома ставиться перед другою частиною пари Галя хоч і почула це запитання, але не відповіла (Ю.Збанацький). Олександр Довженко був не тільки глибоко національним художником, але й палким патріотом. (М.Рильський)

Однакові прийменники перед ОЧР можуть опускатися, залишається прийменник тільки перед першим із ОЧР: …всі дивилися завороженими очима на блискучі важелі, [на] голубі екрани, [на] широкі пульти (Ю.Бедзик) Прийменники при ОЧР можуть повторюватися перед кожним із них: І квіти, і зорі, й зеленії віти провадять розмови кохані про вічную силу весни на сім світі, про чари потужні весняні (Леся Українка) При поширених ОЧР однакові прийменники здебільшого повторюються: Юркевич стежить за рівним красивим бігом коня, за його вигнутою гривастою шиєю, за широким…вичесаним до блиску крупом. (Д.Бедзик) Прийменники при ОЧР з розділовими сполучниками можуть як опускатися, так і повторюватися: Улітку ми поїдемо на екскурсію до Києва або до Харкова. / Улітку ми поїдемо на екскурсію до Києва або __ Харкова. Не опускаються прийменники, якщо ОЧР поєднані повторюваними, а також подвійними та протиставними сполучниками: Скрізь червоно: на небі, і на узгір’ях, і на горі. (Марко Вовчок) Було нестерпна задуха як у приміщенні, так і на вулиці. Зустріч відбудеться не в Будинку культури, а в школі. Різні прийменники вживаються перед кожним ОЧР: А над Києвом сяють уночі вогні, на землі і у небі. (І.Цюпа) Прийменники повторюються перед ОЧР, які вживаються з повторюваною заперечною часткою НЕ: Не в очах, не в молодих юнких плечах осмута тіла (А.Малишко)