17 липня о 18:00Вебінар: Відеоуроки: як створювати якісний контент для Ютубу

Презентація "Односкладне просте речення"

Про матеріал
Презентація містить інформацію про односкладне просте речення. Поданий матеріал може застосовуватися як учителями під час проведення уроків у режимі дистанційного навчання, так і учнями 8 класу для поглиблення знань та кращої підготовки до ЗНО.
Зміст слайдів
Номер слайду 1

Односкладне просте речення

Номер слайду 2

Двоскладне просте речення складається з підмета і присудка, поєднаних предикативним зв’язком, та синтаксично залежних від них компонентів (другорядних членів речення) Той камінь був розпечений… до білого (І.Багряний). Раптом почулося у віддаленні “ура” (О.Довженко). Не забудьте пом’янути – слалось над віками (М.Нагнибіда). Три тополі у мене стоять під вікном (П.Воронько). Поезія не може жити на смітнику, а без неї життя – злочин (М.Коцюбинський). Це ви вже передали куті меду (Марко Вовчок). Один за одним стало товариство рушати (Панас Мирний). Любить людей мене навчила мати (В.Симоненко). Магічна сила лісу силувала мряку клубитися над його понурим верхом (О.Кобилянська). Односкладне просте речення є структурно-семантичним типом простого речення, організуючим центром якого є один головний член речення, не співвідносний ні з підметом, ні з присудком, хоч формально може уподібнюватися до одного з головних членів двоскладного речення Для добрих друзів відчиняю дім (А.Малишко). Яругу перегороджують товстою дамбою-греблею (О.Гончар). Не питай старого, а бувалого (Н. тв.). Чесне діло роби сміло (Н. тв.). Швидко розвиднілося (Ю.Бедзик). Як научить байдужих почувати? (Леся Українка). Стрільчастий день, прозорий холод і вся невпійманість краси (Б-І.Антонич). Марто! – загрозливо озвався з порога Варчук (М.Стельмах). Серпневий сад. Груш! Яблук!

Номер слайду 3

ВИДИ ОДНОСКЛАДНИХ ПРОСТИХ РЕЧЕНЬ (ОПР) ОПР Номінативні (називні) речення (НР) Означено-особові речення (ООР) Неозначено-особове речення (НОР) Узагальнено-особові речення (УОР) Безособові речення (БОР) Інфінітивні речення (ІР) Генітивні речення ! (ГР*) Вокативні речення ! (ВР*)

Номер слайду 4

ОЗНАЧЕНО-ОСОБОВІ РЕЧЕННЯ ООР є односкладним реченням, в якому повідомляється про дію конкретної особи, вказівка на яку містить особове закінчення головного члена – присудка. Відсутній підмет легко відновлюється, але потреби в цьому немає, оскільки увага зосереджується не на виконавцеві, а на самій дії 1 та 2 особи однини і множини дійсного або наказового способу Шукайте цензора в собі (Л.Костенко); Червону руту не шукай вечорами… (В.Івасюк); Принесу тобі квіти, загадаю бажання (І.Бердник); …Грудочку землі святої до уст прикладу (П.Дворський); В ріднім краю панувати не дамо нікому (І.Чубинський); Вгорі спинися, осяй мій край і розлетися дощами судними над ним (О.Олесь) Увага!

Номер слайду 5

НЕОЗНАЧЕНО-ОСОБОВІ РЕЧЕННЯ Ніколи не бачили в слободі такого бучного весілля (А.Шиян) . Тепер із черепа роблять коробку, колись хоч робили із черепа чашу (Л.Костенко). Як гукають, так і одгукаються, як зовуть, так і обзиваються (Н. тв.). Замок вішають не від злодіїв, а від чесних людей (Н. тв.). Тут продають квитки на концерт. Молодих акторів усюди зустрічали радісно і гостинно. НОР позначають значення дії, процесуального стану, пов’язаних з неозначеним суб’єктом. Виражають повідомлення про узвичаєну, нормативну для певних ситуацій дію. НОР застосовують для повідомлення про типову ситуацію реалізації дії, для зосередження уваги на дії без потреби називати її виконавця, свідомого підкреслення широкого кола невідомих виконавців 3-а особа множини теперішнього і минулого часу або у формі множини минулого часу й умовного способу Увага!

Номер слайду 6

УЗАГАЛЬНЕНО-ОСОБОВІ РЕЧЕННЯ Людині бійся душу ошукать, бо в цьому схибиш, та уже навіки (Л.Костенко). Головою муру не проб’єш. Судять не по словах, а по ділах (Н. тв.). Ідеш отак у доброму косарськім товаристві і бачиш, ідучи, й вечірнє небо, і ясну зорю, і її з грабельками на округлому дівочому плечі (О.Довженко). Що було набігаєшся, нагуляєшся з хлопцями по тих горах, по тих долинах!.. (І.Нечуй-Левицький). Сидить, надувається, три дні в чоботи взувається (Н. тв.). Мислю, отже існую (Р.Декарт). Шукайте і знайдете (Новий Заповіт). УОР є односкладним реченням, в яких суб’єкт дії мислиться узагальнено без певних часових і просторових обмежень, а отже речення може стосуватися однаковою мірою будь-якої особи. Узагальнено-особового значення можуть набувати дії самого мовця, повторювані в минулому 2 особа однини тепер. та майбутн. часу дійсного і наказового способу, 1 і 3 особи множини тепер. та майбутн. часу дійсного способу, 3 особа однини тепер. і майбутн. часу Увага!

Номер слайду 7

БЕЗОСОБОВІ РЕЧЕННЯ Заперечні слова (дієслово бути з часткою не, слово немає або іменник із запереченням) Дієслівні форми на - но, - то Безособові дієслова (3-а ос. одн. тепер. / майб. часу або форма сер. роду одн. мин. часу) Особове дієслово у безособовому значенні (форма 3-а ос. одн. або форма сер. роду) Предикативні слова (категорія стану типу добре, важко, холодно, гріх, жаль і под.) Підібрано до рей і збито паруси (Ю.Яновський). Уже не видно ні лиця, ні засмаглих рук бійця (А.Малишко). Тут було тихо й безлюдно (Гр.Тютюнник). Пахне в’ялою травою, квітами (О.Довженко). Швидко розвиднілося (Ю.Бедзик). Та не судилося Марії вберегти дітей (О.Довженко). Такого видовища ще не було (Яків Баш.). Біля афінських стін сьогодні немає ворогів (Ю.Мушкетик). Ні хатини, ні родини… (Т.Шевченко). БОР є односкладним реченням, головний член якого позначає процес або стан, що мислиться незалежно від виконавця чи носія ознаки. Головний член БОР взагалі не передбачає існування будь-якого виконавця Увага!

Номер слайду 8

ІНФІНІТИВНІ РЕЧЕННЯ Спрямувати всю свідомість на хороше в людях (О.Довженко); Старому – тліть, новому – процвісти (М.Рильський); Ех, десяток-другий би з плечей скинути (А.Головко); Всім розійтись! Гасити зараз свічі! (І.Кочерга); Вам би тільки відпочивати і нічого не робити… розповідних реченнях із значенням простого ствердження чи заперечення дії, її неминучості, можливості чи неможливості: Сонця злиток, і правду, й гнів – тобі нести (А.Малишко) спонукальних реченнях, що виражають пораду, побажання, пропозицію, прохання, наказ, заклик і т.д.: Одібрать землю! (М.Коцюбинський) питальних реченнях Як научить байдужих почувати? (Леся Українка) реченнях, що виражають реальну чи нереальну дію, бажаність чи небажаність дії, її доцільність: Назавжди б викреслити війну з життя людини! (Іван Ле) ІР є односкладне речення, головний член якого виражений синтаксично незалежним інфінітивом ІР виражають заклик чи спонукання до дії неминучість дії або повна неможливість її схильність до виконання певної дії бажаність або небажаність дії цілеспрямована орієнтація на необхідність дії В

Номер слайду 9

Увага! НОР 3 множ. мин. тепер. умовн. мин. УОР 2 одн. дійсн. наказ. тепер. майб. 1, 2 множ. дійсн. тепер. майб. 3 одн. тепер. майб. речення особа число стан час ООР 1 одн. множ. дійсн. наказ. тепер. майб. 2 одн. множ. дійсн. наказ. тепер. майб. Двоскладне неповне 3 одн. дійсн. умовн. наказ. тепер. майб. одн. дійсн. умовн. наказ. мин. ШПОРА: Головний член БОР, виражений предикативною формулою “прислівник + інфінітив”, треба відрізняти від “підмет + присудок-прислівник“ у двоскладному реченні. У БОР предикативний прислівник типу холодно, боляче, важко тощо стоїть перед інфінітивом і утворює з ним один складений головний член речення. У двоскладному реченні спочатку йде інфінітив, а за ним предикативний прислівник. Порівняйте: Як важко перші кроки йти! (БОР) Згори бігти набагато легше . Терпіти біль вже було несила

Номер слайду 10

НОМІНАТИВНІ (НАЗИВНІ) РЕЧЕННЯ НР (називними) є односкладні речення, в яких стверджується наявність, існування у реальній дійсності предмета або предметно представленого явища, дії, стану, названих головним членом, вираженим іменником у Н. в. Відступ. Зустріч. Розмова… (О.Довженко) але двоскладні неповні – Важкі й богопротивні Сократові слова; Древні й гуманні афінські закони; Суворий Максим і завзятий (З тв. Ю.Мушкетика) ШПОРА: Частина іменників не утворюють номінативних речень, оскільки не мають буттєвого значення. Це, зокрема, абстрактні і збірні іменники. З цієї ж причини НР не бувають заперечними, вони тільки стверджувальні. Додатків і обставин у НР не буває, бо названі другорядні члени речення входять до групи присудка, якого немає і бути не може в НР Двоскладне при логічному наголошенні (інверсії) на прикметник іменник + прикметник Підмет – іменник у Н. в. прикметник + іменник Тривожних коней храп. Людей тяжкі колони. (М.Бажан)

Номер слайду 11

ВОКАТИВНІ РЕЧЕННЯ (ВР) ВР називають речення-звертання, в яких передається те чи те почуття, волевиявлення (радість, страх, прохання, заборона тощо). Саме ці додаткові значення та відповідна інтонація дають змогу розглядати ВР як окремий тип ОПР і протиставляти їх звичайним звертанням, що входять до структури ДПР чи ОПР Речення, що виражають емоційні реакції мовця на дії чи слова співрозмовника – Югино! – задихаючись, дивиться на задумане обличчя і нічого від хвилювання не може сказати (М.Стельмах) Речення з виразною функцією спонукання Дівчина кидається до батька і повисає на зброї з криком: – Батьку! (О.Довженко) Речення, які називають адресата мовлення з метою привернути його увагу Збоку, з гущавини саду, її зупиняє сторожкий, стримано-вкрадливий голос: – Лукіє! (О.Гончар)

Номер слайду 12

ГЕНІТИВНІ РЕЧЕННЯ (ГР) ГР називають речення, які служать для повідомлення про наявність або відсутність певного предмета (предметів) у великій кількості або ж інтенсивність вияву опредмечених дій, процесів чи станів. Головний член такого речення виражений формою Р. в. іменника Стверджувальні (іменник формі Р.в. однини або множини) Птахів! Садів! Хвилювань! Зустрічей! Турбот! Заперечні передають також наказ, заборону мають обов’язковий компонент – частку ні). Ні меду, ні ласки, ні пристані тихої (А.Малишко) Ні краплини дощу за місяць! Стояти! Ні кроку!

Номер слайду 13

НЕПОВНІ РЕЧЕННЯ – Послухаю цей дощ. [Дощ] Підкрався і шумить (Л.Костенко) Пташка радіє весні, а дитя – матері [радіє] (Н.тв.) Скільки років ти вчивсь, Колосовський? – Тринадцять [років я вчився] (О.Гончар) Та тобі, скажімо, доводиться п’ять годин сидіти над уроками, а мені – дві [години доводиться сидіти над уроками] (О.Донченко) От і зараз школярі сунуть ватагою назустріч Данилові та Польці, щойно з порома, видно. Ґелґотять, шльопають по калюжах, розбризкуючи в них сонце… – Добрий день, дядьку й тітко! – поступаються стежкою. – А здрастуйте, здрастуйте! До школи? Можуть бути відсутніми кілька членів одразу Відсутній ДЧР, найчастіше, – прямий додаток Відсутній ГЧР або один із компонентів його групи КОНТЕКСТУАЛЬНЕ РЕЧЕННЯ Відсутність якогось члена чи кількох членів зумовлена контекстом. Відсутні члени речення вживаються у близькому контексті, пропуск їх пояснюється потребою уникнення повтору одних і тих же членів у кількох реченнях поспіль СИТУАТИВНЕ РЕЧЕННЯ Неназвані члени речення підказуються обстановкою, конкретною мовленнєвою ситуацією мовленнєва видозміна повного речення з одним чи кількома пропущеними компонентами, необхідними для відтворення комунікативної та інформативної завершеності Еліптичні речення Слова-речення

Номер слайду 14

ЕЛІПТИЧНЕ РЕЧЕННЯ – різновид неповного, у якому невиражений дієслівний присудок не призводить до втрати комунікативно-інформативної завершеності Присудок не випливає ні з контексту, ні з ситуації, не потребує відновлення – зміст речення без нього цілком зрозумілий ДЧР групи присудка повідомляють про місце, час, спосіб, які характеризують дію або вказують на об’єкт дії Коли ж дивлюсь: баба снує коло моркви, дідова мати. Я – бігом. А вона зирк – та за мною… Я – в тютюн (О.Довженко) Ні слова, ні півслова, ні очорнив, ні обілив (Н.тв.)

Номер слайду 15

РОЗПОВІДНІ ЗНАЧЕННЯ ВОЛЕВИЯВЛЕННЯ (спонукання до певних дій або ж припинення їх) Ну! (Ану! Анумо!) Геть! Гайда! Марш! Годі! Буде! Досить! Ша! Цить! (Цитьте!) Зась! і под. ЗНАЧЕННЯ ЕМОЦІЙНОЇ РЕАКЦІЇ, ЕКСПРЕСИВНОЇ ОЦІНКИ А! Ох! Ех! Ого! Овва! Хм! і под. ІМПЕРАТИВНО-ЕКСПРЕСИВНІ ПИТАЛЬНІ СТВЕРДЖУВАЛЬНІ Так. Еге Еге ж. Та еге ж. Атож. Авжеж. Аякже. Ще б пак. Отож-бо. Так. і под. МОДАЛЬНІ ствердження або сумнів невпевненість Добре. Гаразд. Правильно. Безперечно. Обов’язково. Правда. Безсумнівно. Мабуть. Очевидно. Можливо. Навряд. Певно. Напевно. і под. ВЛАСНЕ ПИТАЛЬНІ Хіба? Невже? Та невже? Ну? Га? Ну що? і под МОДАЛЬНІ первинне значення ствердження Добре? Вірно? Правильно? Справді? Дійсно? Правда? і под. СЛОВА-РЕЧЕННЯ ЕКВІВАЛЕНТИ РЕЧЕННЯ КВАЗІРЕЧЕННЯ словник

Номер слайду 16

СЛОВНИК Еквівалент (від aequivalens (aequivalentis) рівноцінний) – 1) Рівноцінне, рівносильне, рівнозначне; предмет або кількість, що відповідає іншим предметам або кількостям, може замінювати або виражати їх. 2) Товар, що виражає вартість інших товарів, на які він обмінюється. Експресивний (франц. expressif, від лат. expressus – виразний, випуклий) – виразний, наділений експресією Експресія – виразне, підкреслене виявлення почуттів, переживань Квазі… (від лат. quasi – ніби, майже, немовби) – у складних словах означає “ніби”, “позірний”, “несправжній”, “фальшивий”. Імператив – наказовий спосіб дієслова Імперативний (від лат. imperativus) – владний, наказовий

ppt
Додано
25 квітня
Переглядів
202
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку