Презентація "Односкладні і двоскладні речення"

Односкладні і двоскладні речення Гороховатська ЗОШ

Перевір свої знання Ти вже вивчив тему “Односкладні і двоскладні речення”? Ти бажаєш дізнатися, як засвоїв її? Ти впевнений у своїх знаннях? Ну, що почнемо? Гороховатська ЗОШ

Правила гри: Уважно прочитай запитання. Із пропонованих варіантів, обери вірний. Клацни лівою кнопкою миші по квадрату біля правильного варіанту відповіді. Продовжуємо далі? Гороховатка ЗОШ Гороховатка ЗОШ

З’ясуйте, котре з-поміж речень – односкладне. А). Особливо помітнішою, яскравішою стала його усмішка. Б). Картинками старих дитячих книг здається далеч. В). Говорили, радилися, сперечалися. Гороховатська ЗОШ

Граматична основа в односкладних реченнях складається з одного головного члена (підмета або присудка), другий головний член не потрібен, оскільки зміст речення і так зрозумілий: Стала. Глянула. Промовила. Одвернулася. Пішла (З тв. П. Тичини). Гороховатська ЗОШ

Визначте, на які групи поділяються односкладні речення з головним членом – присудком. А). Означено-особові, неозначено-особові, узагальнено-особові, безособові. Б). Означено-особові, безособові. В). Називні. Гороховатка ЗОШ

Односкладні прості речення поділяються на два типи: 1) з головним членом — присудком (означено - особові, неозначено -особові, узагальнено-особові, безособові); 2) з головним членом — підметом (називні). Гороховатка ЗОШ

Вкажіть, які є види речень за метою висловлювання. А). Окличні, неокличні. Б). Риторичні, розповідні, питально-спонукальні. В). Розповідні, питальні, спонукальні. Гороховатка ЗОШ

Речення це слово чи група слів, що виражають закінчену думку. За метою висловлювання речення поділяються на: 1) розповідні (в них про щось повідомляється); 2) питальні (про щось запитується); 3) спонукальні (виражається спонукання до дії, наказ, порада, прохання). За інтонацією речення бувають окличні, які виражають переживання (радість, сум, здивування, захоплення) мовця, й неокличні, що не виражають його почуттів та емоційних переживань. Окличними можуть бути розповідні, питальні й спонукальні й спонукальні речення. У кінці окличних речень ставиться знак оклику, а неокличних – крапка. Гороховатка ЗОШ

Знайдіть серед наведених речень спонукальне. А). Як високо сходить сонце! Б). Сонце ледве пробивалось крізь листя. В). Любіть Україну всім серцем своїм і всіма ділами своїми!

Речення котре вимагає використання якоїсь дії називається спонукальним Гороховатка ЗОШ

Вкажіть, на які типи поділяються речення за наявністю другорядних членів. А). Повні, неповні. Б). Поширені, непоширені. В). Односкладні, двоскладні.

Речення в якому окрім головних членів речення є хоча б один другорядний член речення називається поширеним.

Вкажіть речення з узгодженими означеннями. А). Степові балки затоплювало літнє різнотрав’я. Б). Скромність – прикраса мудрості. В). За вікном шумить золотиста злива. Гороховатка ЗОШ

Означення можуть бути узгодженими або неузгодженими Узгодженим називається означення, яке має такий самий рід (в однині), число й відмінок, що й означуване слово: Стояла дзвінка осінь (О. Югов). Узгоджене означення поєднується з означуваним словом зв'язком узгодження. Узгодженими означеннями здебільшого бувають прикметники, дієприкметники, займенники та порядкові числівники: Іскрить у синяві неба холодне сонце (В. Козаченко). Вискочили перші вогняні язички (М. Хвильовий). У ролі узгоджених означень можуть виступати дієприкметникові звороти: Скрипіли охоплені полум'ям осені дерева (М. Стельмах). Якщо дієприкметниковий зворот стоїть після означуваного слова, то він виділяється у вимові паузою, а на письмі — комою: Весна. І квіти розцвіли, медами чистими налиті (В. Лісняк). Гороховатка ЗОШ

Вкажіть речення з обставиною місця. А). Сліпучо усміхнулася гроза. Б). У вікно рожевим стовпом вривалося сонце. В). Земля помолоділа одразу. Гороховатка ЗОШ

Види обставин Гороховатка ЗОШ

Вкажіть означено-особове односкладне речення. А). Мені ще сниться зорепад. Б). А на ранок мороз сивиною вкривав землю, стріхи, дерева. В). В час гарячий полудневий виглядаю у віконце. Гороховатка ЗОШ

Односкладні речення з одним головним членом — присудком, який вказує на певну дійову особу (я, ти, ми, ви) особовим закінченням, дієслова (1-ї або 2-ї особи однини і множини) дійсного способу, або з присудком-дієсловом у наказовому способі, називаються означено-особовими: Звикаю потроху до міста (Г. Чубач). Верталися із кінозйомки. Стояли один проти одного (3 тв. Р. Іваничука). Любіть життя, шануйте кожен день. Робіть йому коштовні подарунки (М. Вороний) Гороховатка ЗОШ

Вкажіть рядок із називним реченням. А). Рання літня зоря загорялася рожевим світлом. Б). Тепла італійська ніч. В). Від похвал розумнішим не станеш.

Називними вважаються такі односкладні речення, в яких головний член стверджує наявність предметів чи явищ: Сонячний березневий ранок (П. Колесник). Портрет на всю сторінку (М. Сидоряк). Така констатація може поєднуватися з емоційною оцінкою: Який ранок! Яка спека! Ну і зустріч! Яка жахлива погода! Ну і пригода! Головний член — підмет — у називних реченнях виражається іменником у називному відмінку або іншою частиною мови в значенні іменника: Площа. Парк. Вулиця. Сквер (І. Сельвінський). Безлюддя (М. Некрасов). Підмет може поширюватись означенням: Довгий коридор. Червона доріжка (В. Василевська). Називні речення можуть починатися вказівними частками ось, он: Ось і село (Панас Мирний). Ось місяць, зорі, солов'ї... (П. Тичина). Називні речення вимовляються з інтонацією повідомлення в уповільненому темпі і відділяються від наступного речення паузою. Гороховатка ЗОШ

З’ясуйте, в якому реченні підмет виражений прикметником. А). Скеля нависала над самим морем. Б). Відцвівся сонячний степ. В). Косоокий здивовано повів головою і, ніби неохоче, поплигав у кущі. Гороховатка ЗОШ

Способи вираження підмета: іменником; займенником; прислівником; прикметником (субстантивація – перехід однієї частини мови в іншу); Гороховатка ЗОШ

Знайдіть речення зі складеним присудком. А). Моє дитинство проминуло у цьому просторі. Б). Лічу я тільки сонячні години. В). Микола кликав вечеряти. Гороховатка ЗОШ

Дієслівний присудок може бути не тільки простим, а й складеним, тобто вираженим не одним, а двома і більше словами. Складені присудки бувають двох видів — дієслівні та іменні. Складений дієслівний присудок має дві частини. Перша — це допоміжне слово, що виражає граматичне значення присудка. Друга частина виражається неозначеною формою дієслова, що вказує на його основне лексичне значення: Сонце почало припікати (В. Стадниченко). Схематично це виглядає так: Складений дієслівний присудок = допоміжне слово неозначена форма дієслова + Гороховатка ЗОШ

Ти молодець! Гороховатка ЗОШ