Презентація "Односкладні прості речення з головним членом у формі присудка (узагальнено-особові)"

Односкладні прості речення з головним членом у формі присудка (узагальнено-особові)

Фронтальне опитування— Які речення називають односкладними?— На які типи вони поділяються?— Які речення називають означено-особовими?— Чим виражений головний член в цих реченнях?Ситуативне завдання. Підкресліть граматичну основу в реченнях. З'ясуйте, чим виражено головний член речення. Чи можна вважати речення означено-особовими? У чому полягає відмінність між цими конструкціями?Посієш вчасно, збереш рясно. Не всякому слуху вір. Вище себе не скочиш. Не розхитуй човна, бо вивернешся. (Нар. творч.)

УЗАГАЛЬНЕНО-ОСОБОВІ РЕЧЕННЯ – це односкладні речення, головний член якого називає дію, що стосується узагальненої особи, тобто одночасно кожного й усіх: 

Чим особливі узагальнено-особові речення?Їх можна впізнати НЕ за формою присудка, а за смисловим критерієм: зміст цих речень стосується всіх і кожного. Узагальнено-особові речення можна застосувати до будь-кого з нас. Основне призначення узагальнено-особових речень – образне висловлення загальних суджень, широких узагальнень, зроблених унаслідок значного життєвого досвіду.

Головний член узагальнено-особового речення – присудок – найчастіше виражений:дієсловом у формі ІІ особи однини теперішнього чи майбутнього часу. ТИ, ВИВід своєї долі не втечеш. Судженого й конем не об’їдеш. Не сідай – пофарбовано!

Головний член узагальнено-особового речення – присудок – найчастіше виражений:І особа однини або множини дійсного способу. Я, МИВикорінюю лихе у зародку. Що маємо, не дбаємо, а втративши – плачемо. Бережемо ліси.

Головний член узагальнено-особового речення – присудок – найчастіше виражений:ІІ особа однини або множини наказового способу. ТИ, ВИНе кажи «гоп», доки не перескочиш. Поділися з ближнім, і тобі прибуде. Не укладайте договори купівлі-продажу без компетентного фахівця: висока ймовірність, що вас обдурять

Головний член узагальнено-особового речення – присудок – найчастіше виражений:ІІІ особа однини або множини теперішнього часу. ВІН, ВОНА, ВОНО, ВОНИЧисто бреше, що й віяти не треба. Від добра добра не шукають. За одного вченого десять невчених дають.

Головний член узагальнено-особового речення – присудок – найчастіше виражений:форма чоловічого роду минулого часу. Наговорив сім бочок арештантів. Наговорив сім мішків вовни, та всі неповні. Цілив у ворону, а попав у корову

За ступенем узагальнення дії ці речення ділять на два типи. Це прислів’я і крилаті вислови повчального або викривального змісту: Вік живи – вік учись!Шукайте цензора в собі. Коли любиш смородину – не обминеш і оскомину. Узагальнено-особові речення першого типу за характером вираження головного члена схожі на означено-особові.

{93296810-A885-4 BE3-A3 E7-6 D5 BEEA58 F35}Узагальнено-особовіОзначено-особовіВиражають дію, яка мислиться узагальнено та стосується кожного реципієнта. Називають дію, що передбачає конкретного виконавця. У понеділок роботи не починай і в дорогу не вирушай. Мій керівник не любить понеділка, адже починається робочий тиждень. Тож частенько він нагадує колегам: «Нічого не починай у понеділок».  

Другий тип. Речення цього типу передають дію або стан самого мовця: Тільки-но переступаєш поріг Олениної хати, одразу відчуваються духмяні пахощі.

Приклади У-О речень. Лежачого не б’ють. Курчат по осені рахують. На чужий коровай рота не роззявляй. Не рий яму іншому, сам у неї потрапиш. Не знаючи броду, не лізь у воду. Солов’я байками не годують.

Пояснювальний диктант. Запишіть афоризми Григорія Сковороди. Виділіть головний член, указажіть на спосіб його морфологічного вираження. Бери вершину і матимеш середину. Більше думай і тоді вирішуй. З видимого пізнавай невидиме. Визначай смак не по шкарлупі, а по ядру. Не за обличчя судіть, а за серце. (Г. Сковорода). Які вислови називають афоризмами? Навести приклади крилатих висловів відомих вам письменників, громадських чи політичних діячів. Чи всі афоризми оформлюються у формі односкладних речень?

Творче моделювання Змоделювати народні вислови, дібравши їхнє продовження з другого стовпчика.1. Довго спатимеш — ...не відженеш і бичем.2. Звабиш калачем — ...то не буде й скуки.3. Їсть за вола, ...не встигнеш і до самої ночі.4. Лежачи на боці, ...а робить за комара.5. Не сиди, склавши руки, ...з боргами вставатимеш. Визначити спосіб морфологічного вираження головного члена. Зробити висновок, якими формами дієслова може виражатися головний член узагальнено-особових речень.

Лінгвістична гра «Третє зайве»У кожній групі речень визначити «зайву» синтаксичну конструкцію. Свій вибір обґрунтувати. I 1. Собори душ своїх бережіть, друзі (О. Гончар).2. Поспішайте робити добро! (О. Довженко).3. Людина починається з добра! (Л. Забашта). II 1. Учитесь, читайте, і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь! (Т. Шевченко).2. Отак сидиш і думаєш... (Остап Вишня).3. Вік живи — вік учись (Нар. творчість).

Домашнє завдання. Випишіть з «Кобзаря» Шевченка п'ять У-О речень. Виділіть в них головний член;Високий рівень: напишіть твір-мініатюру на тему «Божі заповіді», використавши узагальнено-особові речення