Презентація "Односкладні речення"

Односкладні речення. Урок української мови у 8 класі

  Бліцопитування- Що таке речення?- Які є речення за метою висловлювання? За емоційним забарвленням?- Що таке граматична основа?- Яку роль виконують другорядні члени речення?- Як називаються речення з однією граматичною основою?

Завдання-спостереження Прочитайте текст. Визначте в кожному з речень граматичну основу. Укажіть речення односкладні та двоскладні. Вечір. Село лежить, як у колисці, в затишному наддніпрянському лузі. З гори мені видно далеко блискучу смугу Дніпра. Старий козацький батько поважно й спокійно гріє своє блискуче тіло під червонявими вечірніми променями сонця. Спочивши перед селом, твердим кроком йду у вуличку, зарослу старими пахучими вербами (За В. Винниченком).

Тема уроку: Односкладні речення

Друже, сьогодні на уроці ти:- поглибиш знання про односкладні речення;- навчишся визначати види односкладних речень за способом вираження в них головного слова; - розвиватимеш уміння аналізувати речення, трансформувати й конструювати односкладні речення, моделювати їх відповідно до комунікативного завдання; - розпізнаватимеш односкладні речення в текстах.

Вивчення нового матеріалу

Порівняймо!Граматична основа реченняскладається з двох головних членів – підмета і присудка. Граматична основа речення складається з одного головного члена – у формі підмета або присудка. Мають граматичну основу. Можуть бути поширені або непоширені. Можуть бути частинами складного речення.

Головний член односкладного речення не можна називати підметом або присудком. Адже підмет і присудок взаємопов’язані (не можуть існувати один без одного), а в односкладному реченні є лише один головний член, який поєднує в собі функції і підмета, і присудка. Тому правильно казати так: односкладне речення з головним членом у формі підмета або присудка. У односкладних реченнях граматична основа складається з одного головного члена (підмета або присудка); другий головний член не потрібен, оскільки зміст речення і так зрозумілий. Наприклад: Зима. Криниця. Стук обмерзлого відра. Залежно від способу вираження та значення головного члена односкладні прості речення поділяються на два види.

З поданих слів утворіть односкладні речення. Визначте спосіб вираження головного члена.1. Любіть, як сонце, Україну, любіть. 2. Дніпра, зелене, із, море, зроблять.3. Не, решетом, води, наносиш.4. Пахне, у, свіжим, хаті, хлібом. 5. Безмежний, степ, широкий.

Перевір!1. Любіть ( 2 ос. одн., наказ.сп.) Україну, як сонце, любіть…2. Зелене море зроблять (3 ос. одн., майб.ч.) із Дніпра.3. Решетом води не наносиш ( 2 ос. одн.,майб.ч.).4. У хаті пахне (безособ.дієсл.) свіжим хлібом.5. Безмежний широкий степ (Н.в.,одн.).

Односкладниминазивають речення з одним головним членом. Головний член в односкладних реченнях може бути виражений дієсловом або іменником. Розділові знаки в односкладних реченнях вживають такі ж, як і в двоскладних. Односкладні речення поділяють на: означено-особові, узагальнено-особові, неозначено-особові, безособові, називні.

Означено-особові речення. Означено-особовими називають односкладні речення, головним членом яких є особова форма дієслова, що визначає особу, яка виконує дію. Головним членом у таких реченнях можуть виступати тільки дієслова у формі 1 та 2 особи однини й множини теперішнього й майбутнього часу, а також дієслова 1 та 2 особи однини й множини наказового способу: Бери Орисю! Рятуй її! Ховай! (М. Старицький) — підметом у цих реченнях може виступати лише займенник ти й жодне інше слово;З нудного себе знову вислизаю, як равлик із палаючої хати (І. Малкович) — можливим підметом є тільки я;Не дуже тут затишно. Як думаєш, Чумаченку? (О. Гончар) — можливим підметом є ти.

Неозначено-особові речення. Неозначено-особовими називають речення, головний член яких виражений дієсловом у формі 3 особи множини теперішнього чи майбутнього часу або у формі множини минулого часу й умовного способу: Завтра вам зателефонують;Мені принесли листа;Уже збирають урожай. Виконавця дії в реченні не названо – уся увага зосереджена на самій дії та її результаті: Дивись, усе вже розкупили.

Узагальнено-особові речення. Узагальнено-особовими називають односкладні речення, головний член яких означає дію, що може стосуватися будь-якої особи в будь-який момент часу: Багато будеш знати, швидко постарієш (Нар. тв.);До кого пристанеш, такий і сам станеш (Нар. тв.);Вік живи ~ вік учись (Нар. тв.). Головний член таких речень, як правило, виражений дієсловом 2 особи однини теперішнього чи майбутнього часу або наказового способу. Хоча рідше в значенні узагальненості можуть уживатись і деякі інші форми дієслова

Безособові речення. Безособовими називають односкладні речення, головний член яких називає дію або стан, котрі не мають виконавця чи носія або реалізовані незалежно від них. Безособові речення надзвичайно різноманітні, поділяються на велику кількість структурних та семантичних груп. Але ядро їх складають ті речення, головні члени яких називають дії й процеси, які, в принципі, не можуть мати виконавця. Надворі вечоріє. Надворі вогко й холодно. Багато людей врятовано. Можна вибрать друга і по духу брата, та не можна рідну матір вибирати.

Називні речення. Називними називають односкладні речення, головний член яких виражений іменником у формі називного відмінка. Ці речення, називаючи предмет, повідомляють також про його буття, наявність, що, власне, й робить їх реченнями й відрізняє від інших видів номінативних утворень у синтаксисі: Ніч;Місячна доріжка;Спокійне море.

Односкладні речення, як і двоскладні, можуть бути непоширеними й поширеними. Тобто в поширеному односкладному реченні головний член поширюється другорядними членами. Наприклад: Акація. Бджолині дзвони. Односкладні прості речення можуть бути частинами складного речення. Наприклад: Хочеться, щоб цей день ніколи не закінчувався.

Дослідження-моделювання Замініть усно двоскладні речення синонімічними односкладними й навпаки. Простежте, як при цьому змінюється характер розповіді.1. Птахи весело співають у затишному лісі (О. Квітневий). 2. Чую, земле, твоє дихання, розумію твій тихий сум (В. Симоненко). 3. Улітку я люблю мандрувати гірськими стежками (О. Квітневий). 4. Крізь туманову пелену видно зелено-чорний ліс (Д. Прилюк). 5. Йому захотілося малювати (Є. Товстуха).

Інтерактивна вправаhttps://learningapps.org/display?v=pv23pf3y520

Закріплення знань . Робота в групах. Завдання для І групи. Підкресліть означено-особові речення. Завдання для ІІ групи. Підкресліть неозначено-особові речення. Завдання для ІІІ групи. Підкресліть узагальнено-особові речення.1. Деякий час їхали мовчки (С. Музиченко). 2. Від корявого дерева тепла не чекай (Нар. творчість). 3. Опустіться, тихі зорі, синові під вії (В. Симоненко). 4. Три дні дали на роздуми мені (Л. Костенко). 5. Тужу за вами, солов’ї Вкраїни (М. Рильський). 6. Прийди весняною грозою, сипни на серце яблунь цвіт (Р. Братунь). 7. Землі кланяйся низько - до хліба будеш близько (Нар. творчість). 8. Нам наказують зайняти висоту (В. Кучер). 9. Не хвали коня, поки з дороги не вернешся (Нар. творчість).

Перевір!Означено-особові речення. Опустіться, тихі зорі, синові під вії (В. Симоненко). Тужу за вами, солов’ї Вкраїни (М. Рильський). Прийди весняною грозою, сипни на серце яблунь цвіт (Р. Братунь). Неозначено-особові речення. Деякий час їхали мовчки (С. Музиченко). Три дні дали на роздуми мені (Л. Костенко). Нам наказують зайняти висоту (В. Кучер). Узагальнено-особові речення. Від корявого дерева тепла не чекай (Нар. творчість). Землі кланяйся низько - до хліба будеш близько (Нар. творчість). Не хвали коня, поки з дороги не вернешся (Нар. творчість).

Тестове завдання

Продовжіть речення1. Речення, граматична основа якого виражається одним головним членом, називається…2. Називне речення – це…3. Речення, у якому, крім головних членів, є другорядні, називається…4. Односкладні речення можуть бути частиною…

Сьогодні на уроціпригадавзапамʹятав

Домашнє завдання: Параграф 18, вправа з будиночком на ст. 67