Презентація. Олена Теліга

КВНЗ «Новобузький педагогічний коледж»Яскрава зірка українського ренесансу – О. Теліга Вик Викладач української філології Тімашова О. А

Я – вогонь, я – вихор,А вони спинятися не звикли.

цілісна. Оригінальна (образи,ідеї)Елегантна (форма віршів, статура “Діяни”)Горда (ставлення до життя)Поетеса з Божої ласки

Поетична спадщина. Зразок панської поезіїПозбавлена вульгарщини. Відсутність “простацтва”

стиль“ далекий шум ненароджених поезій ”Почуття = слово. Провидиця: зерно - рослина;життя - смерть; смерть - життяЄднає: близьке і далеке;майбутнє і минуле; нинішнє і майбутнє; Архіектонічна будова вірша

Архіектонічна будова вірша О. Теліги. Шляхетність ,стрункість ліній. Скупість, лаконізм виразу. Незвична доцільність, пружність будови“ душа тікає від сірого у небо ”

Кольористика поезій. Фарби яскраві, блискучіНе терпить сіростіГарячіконтрасти

Внутрішній світ поезій. Поривчаста, трагічна натура. Пророчиця - вістуня. Ненависні будніСвоє призначення. Призначення народу. Бачить лиховихорвогонь. Весняна бурхлива завірюхапожежа. Образи Святого Духа

Образи поезіїсловопоезія. Найбільша містерія

Віра і любов. Цвітуть пишними барвами. Горять первісним вогнем. Зцілює цілі народи. Перетворює реальність на дійсність

Божественність бачить“духовними ” очима. Невидимість, укритість явищ. Невидимі сили Всесвіту. Найвищу Божественну силу. Панування одвічних законів. Грядущу пожежу, в якій сама згорить

М і с т и к а Прадавні національні кореніБоже провидіння. Стародавній Київ

Екстаза = атрофія. Сліпуче сяйво. Вогонь,що горить. Зв’язок з космосом. Стихії Сонця і Вітру

Справжня поезія – це містерія, тайна, як кожне мистецтво.