Омо́німи (від дав.-гр. ὁμός — «однаковий» + ὄνομα — «ім'я») — це слова, які однаково звучать та пишуться, але мають різне значення.балка (яр з положистими схилами) балка (дерев’яний чи металевий брус для перекриття стелі)графік (план роботи) і графік (художник)планувати (плавно знижуватися) і планувати (складати плани)чайка (птах) і чайка (човен)
ПАРОНІМИПаро́німи (від дав.-гр. παρώνυμος — «близька назва») — це слова, досить близькі за звуковим складом і звучанням, але різні за значенням. Наприклад: білити і біліти; сильний і силовий, громадський і громадянський, дружний і дружній. Часто вони мають спільний корінь, а різняться лише суфіксом, префіксом чи закінченням. Незначна відмінність у вимові призводить до помилок, тому варто приділяти увагу вживанню малознайомих слів, додатково перевіряючи їхнє тлумачення.
Як і кожну групу лексики, пароніми класифікують таким чином: I. За лексичним значенням пароніми розрізняють:1) синонімічні: крапля – капля, привабливий – принадливий, рипіти – скрипіти;2) антонімічні: еміграція – імміграція, регрес – прогрес, густо – пусто;3) семантично близькі: дійовий – діючий – діяльний, книжковий – книжний;4) семантично різні: класичний – класовий – класний, кювет – бювет.
Тож в результаті аналізу фактичнго матеріалу вчені виділили такі дві основні причини семантичних (значеннєвих) помилок у вживанні паронімів:1) звукова близькість паронімів української мови. Наприклад: зумовити (“спричинити”) – обумовити (“зробити застереження”);виборний (“обирається голосуванням”) – виборчий (“стосується виборів, їх організації та проведення”);веліти (“наказувати”) – воліти (“бажати”);
Цікаво, що така звукова близькість паронімів у мовленні є причиною не лише помилок, а й навмисного їх використання з метою надання висловлюванню комічності. На основі паронімії як явища будується така стилістична фігура, як парономазія. Парономазія – стилістична фігура, побудована на комічному або образному зближенні паронімів чи співзвучних слів і словосполучень. Наприклад: На Миколи та й ніколи.
Пароніми в ЗМІ використовуються для надання фразі сатиричного, іронічного чи гумористичного колориту. Наприклад: Українці мають ще дві риси характеру – терпимість і терплячість (з газ.). Особлива роль належить паронімам у газетних заголовках. Наприклад: 1) Опозиція змінює позиції (з газ.). 2) Життя не проживаю, а живу (з газ.). 3) Людиною року не став ні Леонід Данилович, ні Данилко (з газ.).