Актуальність теми: методично (технічно) неправильно проведений масаж може привести к загостренню патологічного процесу, погіршенню стану пацієнта, особливо при рідкісних випадках поганої непереносимості масажу, тому важливе значення має оволодіння методиками, технікою та показаннями й протипоказаннями виконання масажу. Загальна ціль: уміти застосовувати масаж з урахуванням механізму дії, показань і протипоказань при лікуванні різних патологічних станів.
1. Види і засоби масажу. Масаж це метод механічного дозованого впливу на тканини організму за допомогою спеціальних прийомів, які виконують руками масажиста або апаратами з лікувально-профілактичною та гігієнічною метою. Існує понад 40 видів масажу. Це, зокрема, класичний лікувальний, спортивний, гігієнічний, косметичний, сегментарний, шведський, фінський, точковий, лінійний, гінекологічний, сексуальний, сполучно-тканинний, самомасаж та інші. Найпоширенішими є:класично-лікувальний, гігієнічний, спортивний.
Залежно від використання апаратів чи пристроїввиділяють: вібромасаж, гідромасаж, баромасаж, синокардіальний масаж, вакуумний масаж, банковий масаж, ортомасаж. Всі види масажу тісно пов’язані між собою, дуже часто використовують у різних комбінаціях та являються активним дійовим засобам зміцнення здоров’я, збереження нормальної життєдіяльності організму, запобігання захворювання.
Сутність нервово-рефлекторної діїПолягає в тому, що відбувається подразнення екстерорецепторів, пропріорецепторів, також ангіорецепторів, які по чутливим шляхам передаються до ЦНС та досягають відповідних участків кори головного мозку. Там, аферентні імпульси синтезуються в загальну складну реакцію яка проявляється у вигляді функціональних зрушень в різних органах та системах організму.
3. Гігієнічні основи масажу. Приміщення в якому проводиться масаж повинно бути сухим, теплим (20 – 22 С) з гарним штучною вентиляцією, світлим. Площа приміщення достатня на одне робоче місце – 8 м2, висота не менше 3 м2 Кушетка для масажу з рухомим підголів'ям, висота кушетки регулюється за зростом масажиста, має довжину 195 см, ширина – 65 см. Підкладний валик в діаметрі – 20 - 30 см, довжина – 60 см.
Вимоги до пацієнта. Перед сеансом масажу пацієнт повинен прийняти теплий душ, або обтертися вологим рушником. Під час сеансу, пацієнт може залишатися в нижній білизні, але для досягнення кращого ефекту, рекомендується, щоб шкіра була відкритою. Якщо з якихось причин, це зробити неможливо, а також при значному волосяному покриві на тілі пацієнта, масаж можна провести через тонку, чисту тканину з натуральних волокон, щоб не подразнювати волосяні цибулини.
4. Показання та протипоказання. Масаж виконується майже при всіх захворюваннях, але є загальні протипоказання, які виключають застосування масажу: Гостра лихоманка та гострий запальний процес. Кровотечі. Гнійничкові процеси. Захворювання шкіри інфекційної, грибкової та невиявленої етіології. Тромбофлебіт, тромбоз, розширення вен з трофічними порушеннями. Аневризми судин, ангеїти, тромбангеїти, ендертаріїт. Запалення лімфатичних судин та вузликів.
8. Шкірні крововиливи.9. Хронічний остеомієліт.10. Доброякісні та злоякісні пухлини.11. Психічні захворювання з сильним збудженням та значно зміненою психікою.12. Захворювання крові.13. Алергія з геморагічними та іншими висипаннями.14. Активна форма туберкульозу.15. Пошкодження шкіри, шкірні висипання та подразнення шкіри.16. Каузолгічний синдром при травмах периферичних нервів.
5. Загальна методика та техніка лікувального масажу. Методика та техніка масажу визначається клінічними проявами захворювання,локалізацією патологічного процесу, станом хворого та інших факторів: Для проведення масажних маніпуляцій пацієнт повинен перебувати в так званому середньому фізіологічному положенні, коли точки прикріплення м'язів-антагоністів знаходяться в нейтральному стані. Масажні рухи виконуються по ходу струму крові та лімфи і направлені до прилеглих лімфатичних вузлів
Погладжування. Погладжування- один з найпоширеніших прийомів масажу. Фізіологічна дія погладжуванна на організм. Очищає шкіру від зроговілих лусок і залишків секрету потових і сальних залоз, поліпшує дихання шкіри, активізує функцію сальних і потових залоз. Сприяє розширенню капілярів шкіри, тобто стимулює обмінні процеси в шкірі і підшкірній жировій клітковіні. Сприяє поліпшенню кровообігу, оскільки внаслідок розкриття резервних капілярів збільшується об’єм кисню що потрапляє в тканини. Сприяє зменшенню набряку. Сприяє очищенню організма. Дає знеболювальний ефект. Справляє заспокійливу дію на ЦНССприяє м’язовому розслабленню. Підвищує місцеву температуру шкіри. Поліпшує еластичність і пружність шкіри. Обхоплювальне поглажування використовують під час масажу верхніх і нижных кінцівок, ділянок сідниць, шиї, а також бічних поверхонь тулуба.
Прийоми і техніка погладжування. Погладжування- це легкий поверхневий прийом, який виконують долонною поверхнею максимально розслабленою кистю. Поверхневе погладжування- відрізняється особливо ніжними й легкими рухами, справляє на ЦНС заспокійливу дію, сприяє м’язовому розслабленню, покращує процеси кровообігу й обміну речовин у шкірних покривах. Глибоке- масаж виконують із зусиллями, при цьому надавлювання краще проводити зап’ястком що сприяє виведенню з тканин продуктів обміну. Основні способи погладжування- площинне і обхоплювальне.
Площинне погладжування- застосовують на рівних і великих поверхнях тіла: спині, грудях, животі. Охоплювальне погладжування виконується на кінцівках. Залежно від напрямку рухів погладжування можна поділити на такі різновиди: Прямолінійне. Зигзагоподібне. Спіралеподібне. Поперемінне. Комбіноване. Колове. Концентричне. Поздовжнє
Розтирання Після погладжування ще одним поширеним прийомом є розтирання, яке справляє глибоку дію, оскільки під час його виконання відбувається пересування. Проводити розтирання слід у повільному ритмі. За 1 хв. потрібно виконувати 60-100 рухів. Фізіологічна дія розтирання на організм. Посилює кровообіг. Сприяє розтягуванню спайок. Сприяє зниженню в'язкості м’язів.
Прийоми і техніка розтирання. Основні прийоми розтирання- розтирання пальцями, ребром долоні, опорною частиною кисті. Розтирання пальцями- застосовують при масажі волосистої частини голови, лиця, спини. При розтиранні використовують також допоміжні прийоми: Штрихування. Стругання. Пиляння. Перетинання. Щипцеподібне розтирання. Гребенеподібне Граблеподібне
Розминання. Цей прийом також є одним з основних у масажі. За допомогою розминання м‘язові волокна розтягуються, внаслідок цього підвищується еластичність м’язової тканини. Фізіологічна дія розминання: Покращує циркуляцію крові, лімфи та тканинної рідини;Насищення тканин киснем;Поліпшує м'язовий тонус, суттєво зменшує м'язове стомлення. Прийоми і техніка розминання. Виділяють два основних прийоми розминання- поздовжнє й поперечне. Повздовжнє- виконувати його слід за ходом м’язових волокон, які створюють черевце м’яза, вздовж осі м’язів. Поперечне- починати поперечне розминання слід з черевця м’яза, далі рухи потрібно поступово спрямовувати в бік сухожилка.
Вібрація. Коливання поширюються з масажованої поверхні на м'язи і тканини тіла, розміщені глибше. Фізіологічна дія вібрації на організм. Цей прийом характеризуються посиленням рефлекторних реакцій організму і залежно від частоти й амплітуди вібрація сприяє розширенню або збільшенню судини. Прийоми і техніка вібраціїБезперервна вібрація – це прийом яким кисть масажиста діє на поверхню тіла. До безперервної вібрації слід віднести допоміжні методи: Потрушування. Струшування. Підштовхування. Трясіння
3. При проведенні масажу забороняється масажувати: А) ділянки розміщення лімфатичних вузлів;Б) ділянки нервових стовбурів;В) ділянки з грубими рубцями;Г) ділянки з набряками4. Основні прийоми, які використовують під час проведення класичного масажу: А) розтирання;Б) погладжування;В) розминання;Г) розтягування