Презентація "Особливості при проведенні реанімаційних заходів дітям та людям похилого віку"

Особливості при проведенні реанімаційних заходів дітям та людям похилого віку

Загальні відомостіІснує певний розділ медицини, що вивчає реанімаційні заходи. В рамках цієї дисципліни досліджуються різноманітні аспекти пожвавлення людини, розробляються методи профілактики та лікування термінальних станів. Даний розділ клінічної медицини отримав назву реаніматологія, а безпосереднє застосування тих чи інших прийомів відновлення життєдіяльності називають реанімацією.

Існують різні випадки, коли необхідні прийоми відновлення життєдіяльності. Так, використовуються реанімаційні заходи при зупинці серця (На тлі інфаркту, через електротравми і інш.), Дихання (коли чужорідне тіло перекриває трахею і т. Д.), Отруєнні отрутами. Допомогу людині необхідна у випадку великої крововтрати, гострої недостатності нирок або печінки, важких травмах і іншому. Дуже часто час реанімаційних заходів вельми обмежена. У зв'язку з цим, дії надає допомогу повинні бути чіткими і швидкими. Коли використовуються методи оживлення?

У ряді випадків проведення реанімаційних заходів недоцільно. Зокрема, до таких ситуацій слід віднести незворотні пошкодження життєво-важливих систем і органів, в першу чергу - головного мозку. Реанімаційні заходи при клінічній смерті неефективні через 8 хвилин після її констатації. Прийоми пожвавлення не використовують, якщо вичерпані наявні компенсаторні ресурси організму (наприклад, на тлі злоякісних пухлин, які протікають із загальним виснаженням). Ефективність реанімаційних заходів істотно підвищується при здійсненні їх в спеціалізованих відділеннях, які оснащені необхідним обладнанням. Важливий момент

Основні методи. До них відносять масаж серця і штучне дихання. Останнє являє собою процедуру по заміні повітря в легенях потерпілого. Штучна вентиляція сприяє підтримці газообміну при недостатності або неможливості природного дихання. Масаж серця може бути прямим і закритим. Перший здійснюється шляхом безпосереднього стиснення органу. Цей метод використовується в ході операцій в ділянці грудної клітки при розтині її порожнини. Непрямий масаж - це здавлювання органу між грудиною і хребтом.

Перед тим як провести реанімаційні заходи, потерпілого слід покласти на тверду поверхню на спину. Якщо пацієнт знаходиться у ліжку, то за відсутності жорсткої кушетки його перекладають на підлогу. Потерпілого звільняють від верхнього одягу, знімають ремінь. Важливим моментом є правильне положення рук реаніматора. Долоню кладуть на нижню третину грудної клітки, зверху поміщають другу. Обидві руки повинні бути в ліктьових суглобах випрямлені. Кінцівки розташовуються перпендикулярно поверхні грудини. Також долоні повинні знаходитися в максимально розігнути стані в променезап'ясткових суглобах - з піднятими пальцями. Хід процедури

В даному положенні тиск на грудину в нижній її третини здійснюється початковою ділянкою долоні. Натискання являють собою швидкі поштовхи в грудину. Для її розправлення руки віднімають від поверхні після кожного натискання. Сила необхідна для зміщення грудини на 4-5 см забезпечується не тільки руками, але і вагою реаніматора. У зв'язку з цим, якщо потерпілий лежить на кушетці або тапчані, то надавати допомогу краще стояти на підставці. Якщо пацієнт знаходиться на землі, то ре. АНІМАТОРУ буде зручніше на колінах. Частота натискань - 60 натискань за хвилину. При паралельному проведенні масажу серця та вентиляції легенів двома людьми на один вдих здійснюється 4-5 поштовхів в грудину, 1 людиною - 2 вдиху на 8-10 здавлень.

Додатково. Результативність маніпуляцій перевіряється не рідше 1 разу на хвилину. Необхідно при цьому звертати увагу на пульс в районі сонних артерій, стан зіниць і наявність самостійного дихання, підвищення артеріального тиску і зниження ціанозу або блідості. При наявності відповідного обладнання реанімаційні заходи доповнюються внутрішньосерцевих вливанням 1 мл 0.1% адреналіну або 5 мл десятивідсоткового розчину кальцію хлориду. У ряді випадків відновлення скорочувальної здатності органу можна домогтися різким ударом кулака в центр грудини. При виявленні фібриляції шлуночків застосовується дефібрилятор. Припинення реанімаційних заходів відбувається через 20-25 хвилин після їх початку у разі відсутності результату маніпуляцій.

Можливі ускладнення. Найпоширенішим наслідком непрямого масажу серця є перелом ребер. Найскладніше уникнути цього у постраждалих в літньому віці, оскільки їх грудна клітка не так податлива і еластична, як у молодих хворих. Рідше відбуваються ушкодження легенів і серця, розриви шлунку, селезінки, печінки. Ці ускладнення є наслідком технічно невірного здійснення маніпуляцій і дозування фізичного тиску на грудину.

Цей період вважається етапом вмирання і має оборотний характер. Він супроводжується зникненням зовнішніх проявів життєдіяльності людини: дихання, скорочень серця. Але при цьому не відзначаються незворотні зміни в тканинах і органах. Як правило, тривалість періоду становить 5-6 хвилин. Протягом цього часу з використанням реанімаційних заходів можна відновити життєдіяльність. По закінчення цього періоду починаються незворотні зміни. Вони визначаються як стан біологічної смерті. В даному випадку не вдається досягти повного відновлення діяльності органів і систем. Тривалість клінічної смерті залежить від тривалості та виду вмирання, температури тіла, віку. Приміром, при використанні штучної глибокої гіпотермії (зниження t до 8-12 градусів) період можна збільшити до 1-1.5 годин. Клінічна смерть

Реанімація новонароджених безпосередньо після народження. Лише незначна частина новонароджених дітей потребує проведення реанімаційних заходів. Серед новонароджених, яким проводять реанімаційні заходи, більшості виконують додаткову легеневу вентиляцію і лише незначній частині новонароджених – компресію грудної клітки разом з вентиляцією легень. Проведення реанімаційних заходів чи допомога неонатолога при народженні необхідна дітям із вагомими внутрішньо- утробними вадами розвитку, народженим через природні пологові шляхи при порушеннях вагітності або внаслідок багатоплідної вагітності, а також до 35 тижнів вагітності.

На відміну від проведення реанімаційних заходів дорослим, надання невідкладної допомоги дітям досить часто є прогнозованим. Тому є можливість для попереднього приготування необхідного обладнання та створення усіх умов для успішної реанімації. Проводити реанімаційні заходи новонародженим необхідно у теплому, добре освітлювальному приміщенні на плоскій поверхні, з усім необхідним для реанімації обладнанням, яке попередньо необхідно перевіряти на справність. Якщо народження відбувається не в умовах пологового будинку, то необхідне обладнання включає: пристрій для легеневої вентиляції, сухі, теплі рушники та ковдри, стерильні інструменти для обрізання пуповини, стерильні рукавиці для персоналу, а також відсмоктувач і ларингоскоп. Новонароджені не можуть самостійно підтримувати температуру тіла, тому в кімнаті, яка є комфортною для дорослого, новонародженим необхідно створити додаткові умови, які б запобігали зниженню концентрації кисню в крові дитини та наростанню метаболічного ацидозу. Для того, щоб зменшити втрату тепла, необхідно обсушити новонародженого відразу після пологів та обкутати головку і тіло дитини в теплий рушник, підтримувати температуру повітря в кімнаті в межах 26 °С (особливо при народженні до 28 тижнів гестації).

Особливості проведення реанімаційних заходів новонародженим. На сьогодні не отримано достатньої кількості наукових доказів, які б визначали рекомендований час клемування пуповини у новонароджених із тяжкою асфіксією, проте у здорових новонароджених цей час становить близько однієї хвилини від моменту народження дитини. Варто зазначити, що в новонароджених у терміні до 32 тижнів сатурація при диханні повітрям не досягає тієї величини, що у доношених народжених, тому необхідно ретельніше контролювати пульсоксиметром подачу суміші кисню з повітрям. Особливістю надання екстреної медичної допомоги недоношеним новонародженим є те, що дітей, які народилися в терміні до 28 тижнів гестації, необхідно негайно після народження та обсушення повністю загорнути в продовольчу плівку або в поліетиленовий пакет до рівня шиї. Такі новонароджені повинні залишатися овинуті плівкою, поки не буде перевірено температури тіла при прийомі до реанімаційного (пологового) відділення. У випадку таких новонароджених температура в родильному залі повинна становити принаймні 26 °С.

Критерії припинення реанімаційних заходів новонародженим. Згідно з рекомендаціями Європейської ради реанімації основним показанням для припинення реанімаційних заходів новонародженим є відсутність ЧСС протягом 10 хв від початку проведення реанімаційних заходів. Рішення про припинення реанімації є досить складним та нелегким, проте продовження реанімаційних заходів може спричинити тяжкі та незворотні зміни в головному мозку, що призведе до тяжкої інвалідності дитини у випадку оживлення.