Презентація "Риси характеру, чинники, від яких залежить характер людини"

Риси характеру. Чинники, від яких залежить характер людини

Слово «характер» у перекладі з грецької означає «прикмета», «риса», «знак». Характер — це сукупність стійких психічних властивостей людини, що впливають на її поведінку та стосунки з іншими людьми.

Риси характеру — це психічні властивості людини, що визначають її поведінку в типових обставинах.

ІНШІ КРИТЕРІЇ КЛАСИФІКАЦІЇ РИС ХАРАКТЕРУ ЗА СТАВЛЕННЯМ ЛЮДИНИ: до діяльності інших людей (товариськість,доброзичливість, чуйність, повага); до праці й навчання (працьовитість, відповідальність, ініціативність, наполегливість);до самого себе (самоповага, самокритика, егоцентризм); до речей (акуратність чи неохайність, дбайливе чи недбале поводження з речами).

РИСИ ХАРАКТЕРУ:позитивні (доброта, довіра, щедрість, милосердя, порядність, оптимізм, акуратність, ввічливість, витримка, уміння прощати, уміння слухати, життєрадісність, мудрість, почуття гумору, креативність тощо);негативні (жадібність, заздрість, злість, пихатість, егоїзм, жорстокість, байдужість, безвідповідальність, боягузтво, брехливість, грубість, лицемірство, лінь, нахабство, неорганізованість).

ЧИННИКИ, ВІД ЯКИХ ЗАЛЕЖИТЬ ХАРАКТЕР ЛЮДИНИ

РОЛЬ ЖИТТЄВИХ ЦІННОСТЕЙ У ФОРМУВАННІ ХАРАКТЕРУКожна людина в процесі життя визначає для себе життєві цінності. Саме життєві цінності створюють фундамент особистості людини, оскільки це те, що людина вважає найголовнішим у своєму житті. Це переконання, ідеї, принципи, орієнтири, тобто ті цінності, що сповнюють наше життя сенсом, формують наш характер, визначають нашу долю. Життєві цінності — це внутрішні зобов’язання людини перед собою, вона не може їх порушити, бо при цьому перестає існувати як особистість.

Якість життя — це сприйняття людиною свого становища в суспільстві залежно від її культурних особливостей, системи цінностей та у зв’язку з її цілями, очікуваннями, стандартами. Фактично якість життя — це ступінь задоволення матеріальних, культурних і духовних потреб людини. Людина визначає якість свого життя, порівнюючи фактичний рівень задоволення потреб з очікуваним. Таке порівняння складається з об’єктивних і суб’єктивних критеріїв, що характеризують фізичний, психічний і соціальний добробут.

Моральний розвиток особистостіСлово «мораль» запропонував давньоримський політичний діяч Марк Тулій Цицерон. У перекладі з латини воно означає «загальноприйняті норми», «неписані правила». Сьогодні, вживаючи слово «мораль», ми маємо на увазі прийняті в нашому суспільстві уявлення про добро і зло, хороше й погане, правильне й неправильне. Мораль — це сукупність норм поведінки, що ґрунтуються на цих уявленнях..

Моральний розвиток — це рівень засвоєння уявлень про моральні норми, сформованість моральних почуттів і поведінки.

Етапи морального розвитку. Перший етап: людина, яка порушила моральні норми й правила, прагне уникнути покарання, а якщо людина їх додержується, вона бажає отримати негайне заохочення за правильну поведінку. Другий етап: людина, яка порушила моральні правила, прагне уникнути осуду інших людей, тобто в неї виникає почуття сорому. Якщо людина додержується правил, то вона бажає отримати схвалення своїх дій соціумом і домагається поваги до себе за свої правильні дії. Третій етап: стурбованість людини щодо збереження цінностей суспільства. Така людина прагне зберегти почуття власної гідності, вона не здійснює поганих учинків, оскільки вважає їх негідними себе. У такої людини моральні вимоги є власною потребою, вона поводиться відповідно саме тому, що її хтось спонукає до цього.

САМОВИХОВАННЯ ХАРАКТЕРУФормування моральних цінностей і моральний розвиток особистості мають велике значення для самовиховання характеру. Самовиховання характеру — це свідома діяльність, спрямована на формування позитивних рис свого характеру. Воно передбачає розуміння особливостей чинників, від яких залежить характер людини.

ПСИХОЛОГИ ВИДІЛЯЮТЬ ТАКІ ОЗНАКИ САМОВИХОВАННЯ ХАРАКТЕРУ: адекватна самооцінка рис характеру, вимогливість до себе, незадоволеність собою, прагнення поліпшити свій характер, розвивати його позитивні риси;уміння самостійно ставити перед собою певну мету щодо вдо-сконалення свого характеру;

наявність покрокового плану роботи, спрямованого на поліпшення відповідних рис свого характеру для досягнення мети;наявність життєвих та моральних цінностей, що позитивно впливають на розвиток характеру;систематична й результативна робота із самовиховання.

Для вдосконалення характеру необхідні також такі життєві навички, як уміння приймати власні рішення, критично мислити, ефективно спілкуватися, адекватно здійснювати самооцінку, чинити опір тиску, долати емоції та стрес, співчувати людям, радіти їхнім успіхам, керувати своїм життям.

Сильний характер, як і сильний потік, зустрічаючи перешкоду, тільки дратується і посилюється ще більше; але зате, перекинувши перешкоду, прокладає для себе глибоке русло. К. Ушинський. Дякую за увагу!