Презентація. "Особливості психологічного супроводу батьків"

Піщанобрідська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ступенів Підготувала Соціальний педагог Н. Рубан

План Завдання взаємодії батьків та педагогів; 4 Висновки. 5 1 Основні етапи роботи з батьками; 2 Розкриття проблемного питання; 1 1 Напрямки діяльності психолога під час психологічного супроводу батьків; 3

І. Розкриття проблемного питання. Школа являється тим інститутом, тим міні-суспільством, де діти отримують перший досвід соціальних зв'язків, проявляють свої сили, можливості, реалізують свої здібності, самостверджуються, набувають життєвого досвіду та готуються до самостійного життя, а то і набувають самостійності в стінах навчального закладу.

Психологічний супровід - - це вся система професійної діяльності психолога, соціального педагога, яка спрямована на створення соціально-психологічних умов для емоційного благополуччя, успішного розвитку, виховання і навчання дитини в ситуаціях соціально-педагогічної взаємодії вчитель+батьки+учень.

Успішно організований психологічний супровід батьків, відкриває перспективи особистісного росту учня, допомагає дитині увійти в ту “зону розвитку”, яка поки ще їй недоступна. Батьки є найпершими вчителями, вихователями, ініціаторами розвитку своїх дітей, і правильно поставлена взаємодія психолога/соціального педагога з батьками є одним із найважливіших факторів зрощування соціально зрілої та самодостатньої особистості школяра.

Психологічний супровід батьків передусім сприяє максимально різносторонньому вихованню дітей, передбачає оптимізацію батьківських, подружніх та родинних взаємин, допомогу батькам у кращому розумінні вікових психічних змін дитини, мотивів учинків оточуючих, установок та ціннісних орієнтацій одне одного.

Основним принципом спілкування сім’ї та дитячих освітніх установ, під час психологічного супроводу повинні стати: співпраця, взаємодія, взаємодовіра, взаємоповага; взаємодопомога і взаємопідтримка; терпіння і терпимість. Співробітництво – рівноправне спілкування сторін, без привілеїв вказувати, контролювати, оцінювати. Взаємодія - організація спільної діяльності в умовах відкритості обох сторін без ущемлення чиєїсь волі, залученість батьків у навчально-виховний процес.

Співпраця та взаємодія забезпечують довіру і взаємоповагу між батьками і освітньою установою. У свою чергу довіру і повагу батьків працівниками дитячих освітніх установ, а працівників – батьками, основа встановлення відкритих, дружніх, продуктивних контактів на основі співпраці та взаємодії. Взаємодопомога і взаємопідтримка. Сім’я і дитячі освітні установи повинні у всіх діях виступати партнерами по спільній діяльності, що передбачає допомогу, підтримку, сприяння. Терпіння і терпимість. Толерантність стає останнім часом одним з основоположних термінів в багатьох соціальних дисциплінах, у тому числі і в психології, і в педагогіці.

ІІ. Основні етапи роботи освітнього закладу з батьками.

Робота школи і сім’ї містить розділи: Робота з батьками учнів початкової школи; Робота з батьками учнів 5 класів (адаптація переходу в основну школу); Робота з батьками учнів основної школи (6-8 класи); Робота з батьками учнів старших і випускних класів. Робота з батьками дошкільнят.

Вся робота з батьками здійснюється в 4 етапи: 1 етап – щороку на початку навчального року проводиться обстеження батьківського контингенту і аналізується його склад. Складається соціальний паспорт класу. 2 етап – виявлення сімей, що перебувають у соціально небезпечному становищі і дітей, що мають ті або інші проблеми психологічного плану: Труднощі в адаптації; Агресивність; Страхи; Проблеми спілкування з однолітками; Не засвоєння програми та інші. 3 етап – аналіз отриманих даних і складання бази даних для складання плану взаємодії педагогів з батьками на поточний рік.

Вся робота з батьками поділяється на щоденну, щотижневу, щомісячну та разову. Щоденне спілкування з батьками дітей, які відвідують школу, здійснюється класними керівниками. Це спілкування спрямоване на забезпечення систематичного інформування батьків про життя дитини в школі і підтримки контакту з родиною. Щотижня кожен з батьків отримує можливість для бесіди щодо індивідуального розвитку своєї дитини. З батьками проблемних дітей зустрічаються всі фахівці згідно складеної корекційної програми. Теми і цілі бесід відображаються у планах бесід і спираються на матеріали спостережень, діагностики, програмного матеріалу.

Щомісячні форми спілкування з батьками – це: Свята; Батьківські збори; Спортивні заходи; Походи, тощо. Ці класичні форми роботи з батьками всім відомі і мають певний результат у встановленні доброзичливої, довірливої атмосфери, гарного емоційного настрою і ситуації спільної батьківської творчості. Використовують психологи і таку традиційну форму роботи як консультації, вони затребувані батьками, питання полягає тільки у визначенні найбільш актуальних тем для консультацій.

ІІІ. Напрямки діяльності психолога/соціального педагога під час психологічного супроводу батьків.

Напрямки діяльності: Підтримка фізичного здоров’я учнів (співпраця в організації дозвілля та відпочинку дітей); Спілкування й формування особистісних орієнтацій учнів: інтерес до життя, інтерес до людини, інтерес до культури, що сприяють розумінню загальнолюдських цінностей; Пізнавальна сфера життя учнів (робота з учителями-предметниками) з урахуванням індивідуальних особливостей учнів. Захист не учня, а людини в ньому. Підхід до кожної дитини “з оптимістичної позиції” (А.Макаренко); Робота з родиною – вплив на виховний потенціал родини.

Робота з родиною – – вплив на виховний потенціал родини; Об’єктом уваги є не сама родина, а сімейне виховання. Тут необхідне таке: Вивчення сімейної атмосфери, що оточує учня, його стосунків із членами родини; Психолого-педагогічна освіта батьків через систему батьківських зборів, консультацій, бесід; Організація спільного проведення вільного часу дітей і батьків; Захист інтересів і прав дитини, в так званих важких родинах; Діагностика сім’ї, як педагогічної системи, особливостей сімейного виховання.

Хвилинка відпочинку. Вправа “Сенкан”

Вправа “Сенкан” Час виконання: 15 хв. Хід вправи. Учасникам пропонується написати вірш “Сенкан”. Слово “сенкан” походить від французького слова “п’ять” і позначає вірш у п’ять рядків. Вірш пишеться у такій послідовності: Перший рядок має містити слово, яке позначає тему (звичайно, це іменник); Другий рядок – це опис теми, який складається з двох слів (два прикметника); Третій рядок називає дію, пов'язану з темою, і складається з трьох слів (звичайно це дієслова); Четвертий рядок є фразою, яка складається з чотирьох слів і висловлює ставлення до теми, почуття з приводу обговорюваного; Останній рядок складається з одного слова – синоніма до першого слова, в ньому висловлюється сутність теми, ніби робиться підсумок.

ІV. Завдання взаємодії батьків, педагогів та працівників психологічної служби.

Завдання взаємодії: Ознайомлення батьків із змістом і методикою учбово-виховного процесу; Психолого-педагогічне просвітництво та освіта батьків; Залучення батьків до спільної з дітьми діяльності; Допомога і можлива корекція виховання в окремих сім’ях; Взаємодія з громадськими організаціями батьків.

Основні функції роботи психолога освітнього закладу з батьками: Інформаційна – забезпечує постійний обмін інформацією між педагогами та батьками про ситуацію розвитку дитини в кожний конкретний момент часу; Навчальна – сприяє розвитку у батьків готовності та вміння бути вчителем та вихователем своїх дітей, організовувати домашній освітній процес і забезпечувати його єдність зі шкільним процесом іншого освітнього закладу;

Виховна – сприяє підвищенню виховного потенціалу батьків; Розвиваюча – робить вплив на особистісний ріст батьків і дітей; Дослідницька - виявляється в умінні діагностувати проблеми сім’ї, вивчати її виховний потенціал; Коригуюча – виявляється в умінні розробити і здійснити програму корекції сімейних відносин у співпраці з батьками та дітьми (залучаючи по необхідності інших фахівців);

Прогностична – виявляється в здатності зрозуміти характер розвитку особистості дитини в сім’ї і спланувати спільно з батьками перспективу цього розвитку; Організаційна – виявляється в умінні організовувати різноманітні форми співпраці батьків і дітей з освітньою установою у навчальний та позанавчальний час; Координуюча – виявляється в здатності психологів, соціальних педагогів та інших фахівців до вирішення проблем сім’ї. Вмінні направити спільні зусилля різних фахівців на гармонізацію сім’ї, як відкритої педагогічної системи.

Умови, що сприяють ефективній взаємодії: Ситуація спільної діяльності; Установка постійного, двостороннього інформаційного контакту між учасниками взаємодії; Систематичне і цілеспрямоване включення в спільну діяльність всіх суб'єктів виховного процесу; Формування позитивного ставлення до взаємодії учасників на тлі сприятливого емоційного самопочуття.

Важливо дотримуватися таких правил: Батьки та діти не повинні почувати себе об'єктами вивчення; Робота з батьками повинна бути цілеспрямованою, планомірною й систематичною; Методи цієї роботи повинні бути взаємозалежні з методами виховання дітей; Психолого-педагогічні методи повинні бути різноманітними, застосовуватися у комплексі.

При вивченні родини школяра психолог насамперед повинен звертати увагу на такі дані: Загальні відомості про батьків, інших членів родини; Житлові умови; Матеріальну забезпеченість; Інтерес до справ школи; Загальні відомості про дітей (вік, інтереси, рівень вихованості); Виховні можливості родини (рівень педагогічної культури батьків).

Отже, можемо зробити висновки, що психологічний супровід – це невід'ємна частина системи роботи працівників психологічної служби. Психологічний супровід батьків передусім сприяє максимально різносторонньому вихованню дітей. Передбачає оптимізацію батьківських, подружніх та родинних взаємин, допомогу батькам у кращому розумінні вікових психічних змін дитини, мотивів учинків оточуючих, установок та ціннісних орієнтацій одне одного. Всі ці фактори сприяють різносторонньому та цілісному розвитку дітей.