1864 р. - «Положення про початкові народні училища». 1864 р. - новий статут про гімназії, які поділялись на повні (7-класні) і прогімназії (4-класні); Поширеними були приватні гімназії та прогімназії для дівчат і хлопчиків (Колегія Павла Галагана в Києві, 1871p.). Відбулося становлення і розвиток середньої жіночої освіти: 1850р. - у Києві відкрито першу жіночу гімназію; 1860р. - жіноча гімназія виникла в Полтаві, 1870-х pp. - в усіх губернських та деяких повітових містах.
Освіта на західноукраїнських землях: Шкільна реформа 1869p.: обов’язкова освіта для дітей віком від 6 до 14 років всі школи замість церковного підпорядкування передавались під опіку держави; за шкільним законом 1895р. діяли нижчі, сільські (1, 2, 3-класні, надавали елементарні знання) та вищі, міські школи (4-6 класів, давали змогу продовжити навчання в середніх освітніх закладах). На відміну від Російської імперії, у школах Австро-Угорської імперії було дозволено викладання українською мовою, проте на практиці відбувалося скорочення кількості українських шкіл, насадження польської мови. На Закарпатті та Буковині початкова освіта стала засобом мадяризації та румунізації населення. 1894р. відкрита кафедра історії України (Львівський університет) 1875р. засновано університет у Чернівцях; 1877р. Львівську технічну академію перетворено на політехнічний інститут;
Особливості розвитку науки: - професор Харківського університету О. Ляпунов працював над проблемами стійкості й дії руху механічних систем; - І. Пулюй (західноукраїнський вчений) відкрив рентгенівське випромінювання; - І. Мечников відкрив явище фагоцитозу, створив теорію утворення багатоклітинних організмів з одноклітинних; - М. Гамалія створив разом з І. Мечниковим першу в Росії та другу у світі бактеріологічну станцію (1886 p.);
ГРИГОРІЙ ГАЛАГАН – УКРАЇНСЬКИЙ МЕЦЕНАТ, НА ЧИЇ КОШТИ ВІДКРИТО ЧИМАЛО НАРОДНИХ ШКІЛ І ГІМНАЗІЮ В ПРИЛУКАХ, КОЛЕГІЮ ПАВЛА ГАЛАГАНА В КИЄВІ. Колегія Павла Галагана в Києві Гімназія в Прилуках У другій половині XIX ст. створено ряд наукових товариств Харківське (1863), Київське (1899), Одеське товариства дослідників природи (1870); Харківське математичне (1879), Київське фізико-математичне товариства (1890); Історичне товариство Нестора Літописця в Києві (1873) Наукове товариство ім. Шевченка у Львові (1892).
Протягом другої половини XIX ст.: Пануючим літературним стилем стає реалізм, який вирізнявся соціальною спрямованістю, етнографізмом, культом народу (ототожнювався із селянством); Формуються своєрідні стилі в літературі: етнографічно-побутовий (Л. Глібов, М. Старицький, І. Нечуй-Левицький, С. Руданський), аналітично-психологічний (Марко Вовчок, Панас Мирний, А. Свідницький), соціально-філософський (І. Франко, М. Павлік, А. Грабовський). Напрям реалістичного зображення життя набуває поширення і у творчості західноукраїнських письменників: Ю. Федьковича; О. Кобилянської. На позиціях критичного реалізму стояла драматургія (представники - М. Старицький, М. Кропивницький, І. Карпенко-Карий). Михайло Старицький М. Кропивницький
Театральне мистецтво: 1) відбувається відхід від суто селянської тематики; 2) проходить подальший розвиток театрів, зростання професійності акторських труп (найвидатнішими діячами театрального мистецтва були брати Тобілевичі); 3) засновуються стаціонарні професійні театри (1906 р. - Микола Садовський створив у Полтаві перший український стаціонарний професійний театр). Теа́тр корифе́їв — перший професійний український театр. Його було відкрито 1882 року в Єлисаветграді, і в цей рік український театр відокремився від польського та російського.
Значний вплив на розвиток музичного мистецтва України справила творчість композитора Семена Гулака-Артемовського, який у 1862 р. створив першу національну оперу - «Запорожець за Дунаєм». Найвищим злетом у розвитку української музики другої половини XIX ст. стала творчість Миколи Лисенка (1842-1912) — перші українські опери для дітей «Коза-дереза», «Пан Коцький», опери «Енеїда», «Різдвяна ніч», «Утоплена», «Тарас Бульба» та ін. Микола Лисенко Семен Гулак-Артемовський Музичне мистецтво
У другій половині XIX ст. в архітектурі України переважав еклектизм - поєднання елементів різних стилів. Будівля Київського міського театру Політехнічний інститут в Києві Львівський оперний театр Одеський театр опери та балету На зміну еклектизму на початку XX ст. приходить модерн (його елементами є використання стилізованих квітів, язиків полум’я, хвилястих ліній, запозичених у природі, і функціональність будівель) Школа ім. Івана Котляревського у Полтаві «Будинок з химерами», Київ