Презентація "Пам'ять про голодомор 1932 - 1933"

Пам’ять про Голодомор1932-1933 Підготувала: Бацман Олена Володимирівнакерівник гуртка “М’яка іграшка” Первомайський будинок дитячої та юнацької творчості

Голодомор – злочин геноциду проти Українського народу, результат спеціально організованого штучного голоду у 1932-1933 роках, що спричинив загибель мільйонів людей. Визнання Голодомору 1932-1933 років геноцидом Українського народу законодавчо закріплено Законом України “Про Голодомор 1932-1933 років в Україні”. У кожну четверту суботу листопада в Україні щорічно відзначається скорботна пам’ятна дата — День пам’яті жертв Голодомору 

Як це відбувалось. У 1932 р. погодні умови склалися сприятливі і хліб, слава Богу, вродив, українці, працьовиті люди, не полінувались зібрати його. Але становище у країні на той час було катастрофічним. Тому державна верхівка прийняла холоднокровне рішення: вийти з кризи шляхом конфіскації запасів зерна у селян.

Так восени 1932 р. організовувалися з України т. зв. «зелені ешелони», для забезпечення промислових центрів Росії продуктами харчування. З України вивозили вже не тільки хліб, посівний матеріал, але й навіть, квашені огірки, капусту та помідори, залишаючи людей приреченими на голодну смерть.

Люди пухли від голоду, вимирали цілі села. Наступила голодна зима. Хліба не стало вже до Нового року. Голодуючі сім’ї їли кукурудзяні качани, стебла, просяне лушпиння, стручки акації, сушену солому, трави, гнилі кавуни та буряки.

Села вимирали тихо, благаючи хліба. Виснажені, напівживі жінки пекли перепічки, замішані на тирсі, товчених жолудях, ліщинових сережках. Та з кожним наступним днем ставало все скрутніше і голодніше.

Голодомор в Україні тривав 17 місяців – з квітня 1932 року до листопада 1933 року. За різними даними, загинуло від 4 до 7 млн людей, хоча деякі історики вказують про 10-11 млн загиблих.

Влада намагалася знищити навіть саму пам’ять про ті страшні часи, але письменники, поети, історики, художники, не дивлячись на заборону, висвітлювали цю тему у своїх творах, чим і зберегли пам’ять про ті страшні події.

Збірка художніх творів для дітей «Зернятко надії», упорядник Людмила Юрченко. До збірки увійшли вірші та оповідання сучасних українських авторів. Співають коники у житі,А жито мріє на ланах. Отак би в світі жити й жити,Аби лиш хліб у хаті пах. Аби лиш хліб... А як немає?Тоді немає і життя. Народ мій ціну й крихті знає –Він повернувся з «небуття».

Ця трагічна сторінка української історії відгукується і в серцях сучасних майстринь української народної ляльки. Авторські ляльки Валентини Мірошник,майстрині з Черкащини.

У багатьох містах і селах України, а також за кордоном, встановлені меморіали та пам'ятники жертвам Голодомору в Україні 1932–1933 років. М. Варшава. М. Вашингтон. М. Житомир. М. Київ

Меморіал побудований в пам'ять про українських селян, які померли від голоду в Харківській області. Скульптурна композиція символізує українську родину - чоловіка, жінку та двох дітей, хлопчика і дівчинку. Чоловік і жінка стоять притулившись спинами один до одного, а з боків до них притискаються перелякані діти. Автор скульптурної композиції Рідний А. М. Меморіал жертвам голодомору. М. Харків

На меморіальному комплексі відкритий перший в Україні регіональний музей з автентичними свідченнями Голодомору 1932-1233 років в Харківській області. Щодо експонатів музею, то це предмети вжитку, що дійшли до наших днів, одяг того часу, глиняний посуд, колоски, що висохли, листи, поминальні записки.

Пройдуть роки, минуть десятиліття, а трагедія 1933 року все одно хвилюватиме серця людей. І тих, кого вона зачепила своїм чорним крилом, і тих, хто народився після тих страшних років. Вона завжди буде об’єднувати всіх живих одним спогадом, однією печаллю, однією надією.

28 листопада о 16:00 – загальнонаціональна хвилина мовчання.