Презентація "Патріотичне виховання на уроках української словесності"

Про патріотичне виховання на уроках української словесності Методично – наукова лабораторіяукраїнської та російської філологій. Підготувала вчитель української мови та літератури КЗ «НВК «Гарант»м. Лисичанська Наталія Ляховець

Так, держава – це я, а не те, що вони з нею зробили. І якби кожен усвідомив, що держава – це він, то досі у нас вже була б достойна держава. Ліна Костенко

Власний приклад учителя. Воно повинно здійснюватися ненав’язливо , сучасно , цікаво. На нашу думку, національно – патріотичне виховання повинно складатися з таких чинників:

Відповідаючи на проблемні запитання, учнівська молодь має усвідомити, що без оволодіння державною мовою неможливо стати повноцінним громадянином своєї держави, патріотом України та й просто інтелігентною людиною, кваліфікованим спеціалістом будь-якої галузі господарства. Велике значення на уроках мови має послідовне й систематичне вивчення слів - символів, у яких закарбовано культурний досвід минулих поколінь: лелека, калина, чорнобривці тощо . Учням пропонується дібрати синонімічний ряд до цих слів, складання словничків епітетів, написання словникових диктантів.

Дбаючи про чистоту мови, що є особливою проблемою у нашому регіоні, ми пропонуємо вправи на редагування типових суржикових конструкцій: Неправильно Правильноприймати участь – брати участь; на протязі - протягом;приємного апетиту - смачного.

Збагачення учнівського словника колоритними фразеологічними зворотами, прислів’ями та приказками, що становлять культурне і духовне надбання України, позитивно позначається на розвиткові образного мислення, розумінні ментальності свого народу : або пан, або пропав; береженого Бог береже; вовків боятися – в ліс не ходити; як вітром здуло тощо. Намагаємося на кожному уроці збагачувати словник учнів такими ідіомами. Пояснюємо значення власне українських слів : левада, фіранка, rречний(ввічливий). Пропонуємо вживати у мовленні саме українські слова, а не їх іншомовні відповідники : Летовище - замість аеродром, водограй – замість фонтан. Тим самим знайомлячи учнів з красою та різнобарв’ям рідної мови.

Аналізуючи твори на уроках літератури робимо акценти на те, що ми, сучасні українці, - нащадки духовно і фізично сильних людей. Обов’язково проводимо історичні паралелі. Унаочнюємо виклад літературно – історичного матеріалу через демонстрацію ,наприклад, пам’яток архітектури, які є найкращим свідченням обдарованості наших предків. На уроках Пч та ЛРК знайомимо учнів з новими іменами в українській літературі, удосконалюємо практичні та дослідницькі навички краєзнавчої роботи. За допомогою мультимедійних засобів маємо змогу ознайомити дітей з сучасними інтерпретаціями класичних творів( реп- версія «Заповіту», пластиліновий мультфільм «Садок вишневий коло хати» Т. Шевченка, декламування поетичних творів відомими українцями, відеокліпи, театри тіней за сюжетами творів тощо) . Це сприяє зацікавленню учнів , розумінню, що українське слово є актуальним, красивим і модним. Вони охочіше вивчають матеріал, поданий таким чином.

Уроки зарубіжної літератури також неможливо проводити без тісного міжпредметного зв’язку з українською літературою, історією, народознавством. Наведу кілька прикладів: Одним із них є вивчення творчості Гоголя, твори якого пройняті українським колоритом, звичаями та традиціями. Вивчаючи поетичні твори про природу світових класиків, пропонуємо учням згадати і українських поетів та живописців. Розглядаючи вірш італійського письменника ДЖ. РОДАРІ «ЛИСТІВКИ З ВИДАМИ МІСТ» пропоную учням творче завдання :« Яку листівку з краєвидом України ви б послали своєму другові за кордон?» Як результат - і пошуково – дослідницька робота, і зацікавлення природою, культурно-історичними пам’ятками, а найголовніше – гордість за свою країну, яка може конкурувати зі світовими туристичними шляхами!

Основними напрямами патріотичного виховання на уроках мови, літератури є: •формування думки про суспільну значимість родини, про сім’ю, рід і родовід; •знання з українознавства/народознавства/краєзнавства; •ознайомлення з явищами суспільного життя; •формування знань про історію держави, державні символи; •ознайомлення з традиціями і культурою свого народу. 

Отже, кожного уроку, спираючись на велике культурно- історичне надбання України, ми працюємо над тим, щоб наші учні усвідомлювали себе частинкою великого народу, а не виросли, як те перекотиполе, що від легкого подиху вітру сліпо мчить у безвість, забувши, де його коріння. У презентації використані матеріали з інтернет-джерел