Пауль Целан (1920-1970). “ Фуга смерті” – один із найвідоміших творів про Голокост (підручник - О.Ніколенко, Л.Ковальова, Л.Юлдашева «Зарубіжна література» 11 клас) Урок зарубіжної літератури в 11 класі підготувала Волошина І.О., вчитель Нижнєнського НВК “ДНЗ-ЗНЗ” № 36 Попаснянської районної ради Луганської області
Пауль Целан (Пауль Пессах Лео Анчель) Народився 23.11.1920р.в м.Черновицях (нині-м.Чернівці, Україна) Навчався в єврейській народній школі, Православному ліцеї, Ліцеї великого воєводи Михая, Чернівецькому університеті. Захоплювався грою на скрипці, цікавився біологією й літературою. Володів вісьмома мовами. Плани зруйнувала Друга світова війна. Румунський трудовий табір.
Віхи життя 1947р. Австрія. Зустріч друзів і однодумців. 1952р. Збірка поезій “Мак і пам’ять “. 1955-1970рр. Збірки: “Від порогудо порогу, “Умовні грати”, “Троянди нікому”, “Переведення подиху”, “Диктат світла”. Перекладацька діяльність. Париж. Жахлива самотність. 20 квітня 1970р.- трагічна смерть.
Словникова робота Фуга (з лат. “біг, утеча, швидкий плин”) - форма поліфонійного музичного твору, до якого введено декілька тем у всіх голосах за певним тонально-гармонічним планом. Особливості сюжету вірша Сюжет вірша “Фуга смерті” побудований як нанизування декількох варіацій основної теми
Перевірка роботи Питання Зміст Автор Пауль Целан Рік 1945 Збірка “Пісок із урн” (1948), “Мак і пам’ять ” (1952) Літературний рід Зразок нової лірики Жанр Вірш Стиль Символізм, сюрреалізм Основа вірша Реальні ситуації в німецьких концтаборах часів Другої світової війни Тема Відображення катастрофи єврейського народу ХХ ст. – Голокосту. Мотиви Пам'ять та забуття. Особливості побудови Верлібр. Рефрен (повторення, антитеза (ми - він), трансформація (волосся Маргарити - змії) Символічні образи «Чорне молоко» - «молоко смерті», крематорії, газові камери. «Могили у повітрі» - долі євреїв,спалених у крематоріях і позбавлених могил на землі. «Ми» - збірний образ в’язнів концтабору. «Він» - мучитель, «надлюдина», зло, сутність фашистської ідеології. «Маргарита» (Й.В.Гете. «Фауст») – символ німецької культури й самої Німеччини, який деформується в умовах фашистської ідеології. «Суламіф» (Біблія, «Пісня пісень») – образ трагічної долі німецького народу.
Історія створення картини Герніка (ісп. Guernica) — написана в травні 1937 р. на замовлення уряду Іспанської Республіки для павільйону на Всесвітній виставці в Парижі. Тема картини, виконаної в манері кубізму й чорно-білій палітрі, — бомбардування баскійського міста Герніка, яке сталося в квітні 1937 р. Тоді без жодного попередження німецькі літаки з легіону «Кондор», надісланого Адольфом Гітлером на допомогу Франсіско Франко, провели 3-годинне бомбардування Герніки. Хоча формальною метою атаки був сусідній міст, у Герніці загинуло до 1650 мешканців і близько 900 були поранені. За словами очевидців, тих, хто намагався втекти з-під бомб, обстрілювали з бортових кулеметів. Вражений цією подією, Пікассо лише за три тижні створив велике полотно, в якому передав жах війни й негуманного ставлення людини до собі подібних.
Аналіз картини - розповідь учня «Герніка» — полотно заввишки 3.5 метрів та завдовжки 7.8 метрів. Картину можна побачити в Музеї королеви Софії (Мадрид). Пікассо зображує стражденних людей, тварин, та будівлі, котрі виділяються серед насильства та хаосу. Загальна сцена картини розміщується в кімнаті, де у відкритому кінці зліва стоїть бик з широко розплющеними очима над жінкою, котра сумує за мертвою дитиною у неї на руках. У центрі картини розміщується кінь, який падає в агонії від того, що пронизаний списом. Центральним фокусом картини є велика зяюча рана в боці коня. Два «приховані» зображення сформовані конем з'являються в картині: Людський череп на тілі в коня. Бик, сформований нижньою частиною коня. Голова бика сформована в основному по передній нозі коня, коліно якої стоїть на землі. Колінна чашечка ноги проявляється у формі носа голови бика, а ріг розміщений у грудях коня. Хвіст бика схожий на полум'я з димом, у вікні створюється більш сірий, світліший відтінок, ніж у кімнаті. Під конем лежить труп розчленованого солдата, який лежить на декількох відрубаних руках. Одна з них досі тримає меч, з якого росте квітка. На відкритій долоні загиблого солдата є стигма, символ мучеництва, отримані стигмати від Христа. Лампа над головою в коня зображена на взір ока. У правій верхній частині коня перелякана жіноча фігура, яка, судячи з усього, запливла в кімнату через вікно. Її руки, які також плавають, несуть гасову лампу. Лампа стоїть дуже близько до ліхтаря і є символом надії. Праворуч з побожним страхом жінка бродить по напрямку до центру плаваючої жіночої фігури. Вона дивиться прямо на запалену лампу. Кинджали, якими замінено язики бика, коня та скорботної жінки. Птах, можливо, голуб, стоїть на полиці за биком у паніці. На правому краї фігура з піднесеними руками з жахом потрапляє в пастку вогнем зверху і знизу. Темні стіни з відкритими дверима визначають правий кінець картини.
Поезія Целана Зашифровані образи та примхливі метафоричні ланцюги, асоціативний монтаж і смислова багатошаровість, виведення на поверхню периферійних значень художнього слова – все це створює у поезії П.Целана «безодні» підтексту, наділяє її здатністю навіювати певний емоційний стан (сугестію), впливати і на інтелект, і на свідомість читача. Лейтмотивними у творчості П.Целана є теми трагічної долі єврейського народу у ХХ столітті, матері й Буковини, пам’яті й забуття, часу й зруйнованого світу. Характерною рисою цього митця є антитеза, яка виявляє парадоксальність і фатальну розірваність світу. Ключові образи й поняття – камінь, попіл, сніг, волосся, серце, кров, око, троянда. Ранні збірки Целана містять здебільшого римовані поезії, згодом поет перейшов на верлібр зі складним ритмом.