Презентація "Перемога. Героїзм українців - фронтовиків і працівників тилу. Втрати України"

ПЕРЕМОГА. ГЕРОЇЗМ УКРАЇНЦІВ –ФРОНТОВИКІВ І ПРАЦІВНИКІВ ТИЛУ. ВТРАТИ УКРАЇНЦІВЮ

Тяжкий шлях визволення України тривав з 1942 до 1944 рр., попри гіркоту поразок, ми вирвали перемогу у ворога, звільнивши нашу державу. Вперше в історії великої війни фашистів зупинив героїчною боротьбою героїчний народ. Голландія капітулювала на 6 день, Бельгія – на 11 день, Франція потрималася 42 дні. А Київ наші війська боронили 72 дні, 73 героїчні дні боролася Одеса, 250 дні захищався Севастополь.

Після звільнення України війна котилася країнами Європи: Польщею, Чехією, Словаччиною, Болгарією, Румунією та Австрією. На початку 1945 року радянські війська наблизилися до столиці фашистської Німеччини – Берліна. Із заходу на гітлерівців наступали американські, англійські та французькі війська. Найбільший опір фашисти чинили, захищаючи Рейхстаг. Рейхстаг – це німецький парламент. Тут тривали бої за кожну кімнату, кожний поверх будівлі. Останню твердиню фашизму було взято. Над Рейхстагом замайорів червоний прапор Перемоги. Вночі, 8 травня 1945 року гітлерівська Німеччина капітулювала, тобто визнала себе переможеною у війні. У цей час у столиці Радянського Союзу – Москві вже було 9 травня, тому саме в цей день громадяни СРСР й святкували День Перемоги.

У сучасній Україні відзначають 8 травня День пам’яті та примирення, а 9 травня святкують День перемоги над фашизмом.

Великий внесок у перемогу над фашизмом зробили українці. На різних фронтах, у різних військових частинах вони, не жаліючи власного життя, наближали День Перемоги. Близько 2 мільйонів українців за свої подвиги отримали бойові ордени та медалі. Більше 2 тисяч осіб отримали звання Героя Радянського Союзу. 32 українці стали двічі Героями, а Іван Кожедуб був нагороджений тричі золотою зіркою Героя Радянського Союзу. Іван Кожедуб був льотчиком-винищувачем. За роки війни він здійснив 330 бойових вильотів. У повітряних боях українець збив 62 ворожих літаки – найбільше з усіх радянських пілотів! Сам льотчик жодного разу не був збитий.

Радянському Союзу не вдалося б перемогти у війні з фашизмом, якби не трудовий подвиг мільйонів людей, які виготовляли зброю для Червоної армії. У тилу життя проходило під гаслом «Все для фронту! Все для Перемоги!» У східні регіони СРСР було вивезено устаткування багатьох українських заводів, на яких робітники виготовляли для фронту танки, літаки, гармати, автомати та інше. На заміну чоловікам, які пішли на фронт, стали жінки й діти. Вони у складних умовах, без відпусток і вихідних, по 12-14 годин на добу працювали на підприємствах. Для того, щоб зробити більше продукції, робітники нерідко по декілька днів не спали, харчувалися у цехах тощо.

Перемога над фашизмом дісталася українському народу дорогою ціною. Українські міста і села були зруйновані від гарматних обстрілів та бомбардувань з повітря. Понад 8 мільйонів українців поклали своє життя в цій війні. Серед них як бійці Червоної армії, партизанських загонів, Української повстанської армії, так і мирні мешканці. За роки окупації до Німеччини було вивезено багато тонн зерна, м’яса, цукру, вугілля та руди. Великих втрат зазнала українська культура: було вивезено або знищено цінні картини, стародавні книги, ікони; зруйновано виняткові пам’ятки архітектури (старі будівлі, церкви та скульптури). Та попри все, українці поверталися з війни додому, щоб відбудувати зруйновану Батьківщину.

У Другій світовій війні українці понесли людські втрати більше, ніж Велика Британія, Канада, США та Франція разом узяті. Загальні людські втрати України від війни, включно із убитими, померлими, жертвами концтаборів, депортованими, евакуйованими, тими, хто відійшов разом із німцями, оцінюються у 8-10 мільйонів життів. Кількість українських жертв можна порівняти із населенням сучасної Австрії.