Календарно – тематичне планування з історії України
9 клас
Складено згідно з оновленою навчальною програмою «Історія України. Всесвітня історія. 6 – 11 класи» (затверджено і надано гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» наказом Міністерства освіти і науки України від 03.08.2022 № 698)
|
|
|
Очікувані результати навчання |
||||
№ у року |
Дата |
Зміст навчально-пізнавальної діяльності |
Знаннєвий компонент |
Діяльнісний Компонент |
Наскрізні змістові лінії |
||
|
|||||||
ВСТУП. «ДОВГЕ» ДЕВ’ЯТНАДЦЯТЕ СТОЛІТТЯ В ІСТОРІЇ УКРАЇНИ: ТЕРИТОРІЯ, НАСЕЛЕННЯ, ВЛАДА |
|||||||
1 |
|
Вступ. Повторенння вивченого у 8 класі. Ранній Новий час в історії України: здобутки і втрати. Відлуння європейських подій XVIII ст. в Україні. Вплив Французької революції на ідейний клімат ЦентральноСхідної Європи. |
Знаю поняття: «“довге” ХІХ століття», «модернізація», «національне відродження»; – головні цілі та сутність політики Російської та Австрійської імперій на території України; – обумовленість густоти залюднення природногеографічними та економічними чинниками; – вплив подій (зокрема, Французької революції 1789 р.) і тенденцій європейської історії на розвиток України; – дев’ятнадцяте століття як час суспільної модернізації, соціальних і національних рухів у Європі;модернізацію як перехід від традиційного аграрного до сучасного індустріального та урбанізованого суспільства. |
Вмію обґрунтувати хронологічні межі історичного («довгого») ХІХ ст.; – показати на карті українські території у складі Російської та Австрійської імперій; – схарактеризувати політичне і соціальне становище України на зламі ХVІІІ–ХХ ст.; – пояснити чинники та механізми змін у чисельності, соціальному й національному складі населення України.
|
Громадянська відповідальність |
||
2 |
|
Між двома імперіями: Україна на політичній карті Європи на зламі XVIII–ХІХ ст. Адміністративно територіальний устрій українських територій у складі Російської та Австрійської імперій. Російське самодержавство як політична система. |
|||||
3 |
|
Українська територія та її залюдненість: чисельність, соціальний і національни йсклад населення. Іншоетнічні групи на українській території. Запровадження «смуги осілості» для євреїв підросійської України. |
|||||
4 |
|
«Довге» ХІХ століття: період модернізації та національних рухів у Європі. Ознаки модернізації. Україна в ХІХ столітті: між традиційним укладом життя та викликами модернізації. |
|||||
Розділ 1. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. |
|||||||
5 |
|
Нові російські порядки: імперське освоєння українського простору. Козацтво після ліквідації Запорозької Січі та Гетьманщини. |
Знаю:
|
Умію:
пояснити чинники та механізми змін у чисельності, соціальному й національному складі населення України. |
|
||
6 |
|
Французько-російська війна 1812 р. та плани Наполеона щодо Східної Європи. |
|||||
7 |
|
Соціальні та економічні зміни: криза кріпосницької системи, розмивання станових перегородок Початок індустріальної революції. Нова модель соціальноекономічного розвитку Півдня України. Порто-франко Одеси. |
|||||
8 |
|
Початок українського національного руху («національне відродження»): шляхетський етап. |
|||||
9 |
|
Формування сучасної національної ідентичності. Кирило-Мефодіївське братство та ідея всеслов’янської республікифедерації. |
|||||
10 |
|
Нації та націоналізм у сприйнятті людей ХІХ століття. Політичне та етнічне розуміння нації. Соціальні та політичні рухи. «Українське питання» в баченні російської влади й громадськост |
|||||
11 |
|
Практична робота №1 Програмні документи Кирило – Мефодіївського братства |
|||||
12 |
|
Урок контролю та корекції навчальних досягнень учнів із розділу: «Українські землі в складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.» |
|||||
Розділ 2. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ АВСТРІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. |
|||||||
13 |
|
Адміністративно - територіальний устрій українських регіонів у складі Австрійської імперії. Соціальний та етнічний склад населення. Організація імперської влади |
Знаю:
|
Умію:
обґрунтувати судження про історичне значення діяльності Маркіяна Шашкевича, Олександра Духновича. |
Громадянська відповідальність |
||
14 |
|
Початки українського національного руху в Австрійській імперії. Закарпатські «будителі». Гурток «Руська трійця». Дискусія про абетку (кирилиця чи латиниця) в Галичині. |
|||||
15 |
|
«Весна народів» та суголосні їй події в Галичині, Буковині й Закарпатті в 1848–1849 рр. Скасування панщини. |
|||||
16 |
|
Практична робота №2 «Русалка Дністрова» |
|||||
17 |
|
Урок контролю та корекції навчальних досягнень учнів із розділу: «Українські землі в складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ» |
|||||
Розділ 3. ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ ТА КУЛЬТУРА УКРАЇНИ кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст. |
|||||||
18 |
|
Повсякденне життя сільського і міського населення. Сільська та міська забудова. Емансипація селянства. Становище жінки |
Знаю:
|
Умію:
|
|
||
19 |
|
Умови розвитку освіти й культури в Україні. Імперська політика в галузі освіти й наук |
|||||
20 |
|
Становлення сучасної української літературної мови. «Енеїда» Івана Котляревського – перший твір нової української літератури. Націєтворча роль літературних та історичних праць. Теми та образи української романтичної літератури та історичної белетристики. Тарас Шевченко і його «Кобзар». |
|||||
21 |
|
Музика, театр, образотворче мистецтво та архітектура у світлі культурно-мистецьких течій класицизму і романтизму та розвитку національного руху. |
|||||
22 |
|
Практичне заняття №3 Повсякденне життя українців першої половини ХІХ ст. |
|||||
|
|||||||
Розділ 4. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ в другій половині ХІХ ст. |
|||||||
23 |
|
Українське питання в контексті міжнародних відносин. Східна (Кримська) війна 1853–1856 рр. |
Знаю:
|
Умію:
обґрунтувати судження про історичне значення діяльності Володимира Антоновича, Михайла Драгоманова, Ісмаїла Гаспринського. |
Громадянська відповідальність |
||
24 |
|
Ліквідація кріпацтва та реформи 1860–1870-х рр. Модернізація промисловості й сільського господарства. |
|||||
25 |
|
Зміни в соціальній структурі населення. Становлення української інтелігенції. Розширення сфери застосування найманої праці Формування робітництва. Труднощі адаптації селян до міських умов життя. |
|||||
26 |
|
Український національний рух: організаційно-культурницький (інституційний або народницький) етап. Хлопомани і громадівський рух. |
|||||
27 |
|
«Братство (Братерство) тарасівців». Ідейні основи українського руху: Володимир Антонович і Михайло Драгоманов. |
|||||
28 |
|
Польський, єврейський та кримськотатарський рухи в Україні. |
|||||
29 |
|
Практична робота №4: Підготувати повідомлення «Історії успіху: українські підприємці ХІХ ст.», |
|
||||
30 |
|
Урок контролю та корекції навчальних досягнень учнів із розділу: «Українські землі в складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст. » «Повсякденне життя» |
|||||
Розділ 5. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ АВСТРО-УГОРЩИНИ в другій половині ХІХ ст. |
|||||||
31 |
|
Зміни у політичному становищі західноукраїнських регіонів у зв’язку з перетворенням Австрійської імперії на АвстроУгорську. «Українське питання» в політиці австрійської влади. |
Знаю:
особливості політичного, соціально-економічного й культурного розвитку українських регіонів у складі Австро-Угорської монархії;
|
Умію:
обґрунтувати судження про історичне діяльності Юрія Федьковича, Івана Франка, Юліана Романчука, Володимира й Олександра Барвінських, Юліана Бачинського. |
|
||
32 |
|
Національно-політичні й культурні течії в українському русі Галичини і Буковини: русофіли («москвофіли») і народовці («українофіли»). |
|||||
33 |
|
Зародження ідеї «соборної України». Радикальний рух у Галичині. Народовська політика «нової ери». Утворення політичних товариств і політичних партій. |
|||||
34 |
|
Особливості соціальноекономічного розвитку західноукраїнських регіонів. Пореформені (після скасування панщини в 1848 р.) зміни у становищі селянства. |
|||||
35 |
|
Практична робота №5: Підготувати повідомлення про культурне життя поляків/євреїв/німців (на вибір учительки/учителя) на території України в ХІХ ст. |
|||||
36 |
|
Урок контролю та корекції навчальних досягнень учнів із розділу: «Українські землі в складі Австро-Угорщини в другій половині ХІХ ст.» |
|||||
Розділ 6. УКРАЇНА ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ ПЕРЕД ВИКЛИКАМИ МОДЕРНІЗАЦІЇ |
|||||||
37 |
|
Населення України на початку ХХ ст. Індустріальна модернізація. Міста як осередки великого підприємництва, торгівлі та фінансів. |
Знаю:
тенденції й протиріччя соціально-економічного розвитку України початку ХХ ст., індустріальної модернізації, аграрної реформи Петра Столипіна, модернізації суспільно-політичного життя в Наддніпрянщині;
|
Умію:
обґрунтувати судження про історичне значення діяльності Євгена Чикаленка, Михайла Грушевського, Миколи Міхновського, Костя Левицького. |
|
||
38 |
|
Регіональна спеціалізація промисловості й сільського господарства. Проведення в Україні столипінської аграрної реформи. Переселенські рухи. |
|||||
39 |
|
Український національний рух: політичний етап. Радикалізація руху. Автономістська й самостійницька течії в національному русі. |
|||||
40 |
|
Розбудова політичних партій. Утворення національних організацій культурноосвітнього та військово-спортивного спрямування. «Націоналізація» селянства. |
|||||
41 |
|
Консолідація української нації. Українці в російській революції 1905– 1907 рр. Боротьба українців за реформу виборчої системи в АвстроУгорській імперії. |
|||||
42 |
|
Українське представництво в російській Державній Думі та австрійських парламентських установах – Галицькому сеймі і Державній раді. |
|||||
43 |
|
Український національний рух і його опоненти в умовах пореволюційної (столипінської) реакції 1907–1914 рр. Товариство українських поступовців. |
|||||
44 |
|
Практична робота №6: «Ідеї автономії та самостійності в програмах політичних партій Наддніпрянщини» |
|||||
45 |
|
Урок контролю та корекції навчальних досягнень учнів із розділу: «Україна початку ХХ століття перед викликами модернізації» |
|||||
Розділ 7. ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ ТА КУЛЬТУРА УКРАЇНИ в середині ХІХ – на початку ХХ ст.
|
|||||||
46 |
|
Повсякдення села та міста. Громада як форма організації сільського населення, відмінність української сільської громади від російської общини. |
Знаю:
|
Умію:
обґрунтувати судження про історичне значення діяльності Андрея Шептицького, Івана Пулюя, Іллі Мечникова, Миколи Лисенка, Лесі Українки, Соломії Крушельницької, Марії Заньковецької, Василя Ханенка. |
|
||
47 |
|
Урізноманітнення форм і напрямів освіти: гімназійна освіта, поява навчальних закладів технічного профілю, приватні навчальні заклади. Розвиток наукових досліджень. Наукові товариства. |
|||||
48 |
|
Реалізм другої половини ХІХ ст. як світоглядна і культурно-мистецька течія. Український модерн. Меценатство. |
|||||
49 |
|
Участь церкви (релігійних організацій) і духівництва у формуванні основ новочасного українського суспільства. Опіка над здоров’ям і медичні служби. |
|||||
50 |
|
Зміни у світосприйнятті та відчутті людиною простору. Поява нових видів транспорту. Нові види мистецтва. |
|||||
51 |
|
Практична робота № 7 Підготувати план доповіді «Наш край в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.» |
|||||
52 |
|
Урок контролю та корекції навчальних досягнень учнів із розділу: «Повсякденне життя та культура України в середині ХІХ – на початку ХХ ст.» |
|||||