Календарне планування з історії України 9 клас до підручника

Про матеріал
Календарно - тематичне планування з всесвітньої історії для 9 класу розроблене відповідно навчальною програмою «Історія України. Всесвітня історія. 6 – 11 класи» (затверджено і надано гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» наказом Міністерства освіти і науки України від 03.08.2022 № 698). В ньому включені компетентності та очікувані результати навчання.
Перегляд файлу

Календарно – тематичне планування з історії України

9 клас

Складено  згідно з оновленою навчальною програмою «Історія України. Всесвітня історія. 6 – 11 класи» (затверджено і надано гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» наказом Міністерства освіти і науки України від 03.08.2022 698)

 

 

 

Очікувані результати навчання

у року

Дата

Зміст навчально-пізнавальної діяльності

Знаннєвий

компонент

        Діяльнісний

Компонент

Наскрізні змістові лінії

 

ВСТУП. «ДОВГЕ» ДЕВ’ЯТНАДЦЯТЕ СТОЛІТТЯ В ІСТОРІЇ УКРАЇНИ: ТЕРИТОРІЯ, НАСЕЛЕННЯ, ВЛАДА

1

 

Вступ. Повторенння вивченого у 8 класі. Ранній Новий час в історії України: здобутки і втрати. Відлуння європейських подій XVIII ст. в Україні. Вплив Французької революції на ідейний клімат ЦентральноСхідної Європи.

Знаю поняття: «“довге” ХІХ століття», «модернізація», «національне відродження»; – головні цілі та сутність політики Російської та Австрійської імперій на території України; – обумовленість густоти залюднення природногеографічними та економічними чинниками; – вплив подій (зокрема, Французької революції 1789 р.) і тенденцій європейської історії на розвиток України; – дев’ятнадцяте століття як час суспільної модернізації, соціальних і національних рухів у Європі;модернізацію як перехід від традиційного аграрного до сучасного індустріального та урбанізованого суспільства.

Вмію обґрунтувати хронологічні межі історичного («довгого») ХІХ ст.; – показати на карті українські території у складі Російської та Австрійської імперій; – схарактеризувати політичне і соціальне становище України на зламі ХVІІІ–ХХ ст.; – пояснити чинники та механізми змін у чисельності, соціальному й національному складі населення України.

 

 

 

 

 

 

 

 

Громадянська відповідальність

2

 

Між двома імперіями: Україна на політичній карті Європи на зламі XVIII–ХІХ ст. Адміністративно територіальний устрій українських територій у складі Російської та Австрійської імперій. Російське самодержавство як політична система.

3

 

Українська територія та її залюдненість: чисельність, соціальний і національни йсклад населення. Іншоетнічні групи на українській території. Запровадження «смуги осілості» для євреїв підросійської України.

4

 

«Довге» ХІХ століття: період модернізації та національних рухів у Європі. Ознаки модернізації. Україна в ХІХ столітті: між традиційним укладом життя та викликами модернізації.

Розділ 1. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

5

 

Нові російські порядки: імперське освоєння українського простору. Козацтво після ліквідації Запорозької Січі та Гетьманщини.

Знаю:

  •         хронологічні межі та періодизацію історії Нового часу, час входження українських територій до складу Російської та Австрійської імперій;
  •         адміністративно-територіальний устрій українських земель у складі Російської та Австрійської імперій;
  •         чисельність, соціальний і національний склад населення України в ХІХ ст.;
  •         хронологічні межі «довгого» ХІХ ст.

Умію:

  •         обґрунтувати хронологічні межі «довгого» ХІХ ст.;
  •         показати на карті українські території у складі Австрійської та Російської імперій;
  •         охарактеризувати політичне і соціальне становище України наприкінці ХVІІІ – на початку ХХ ст.;

пояснити чинники та механізми змін у чисельності, соціальному й національному складі населення України.

 

6

 

Французько-російська війна 1812 р. та плани Наполеона щодо Східної Європи.

7

 

Соціальні та економічні зміни: криза кріпосницької системи, розмивання станових перегородок Початок індустріальної революції. Нова модель соціальноекономічного розвитку Півдня України. Порто-франко Одеси.

8

 

Початок українського національного руху («національне відродження»): шляхетський етап.

9

 

Формування сучасної національної ідентичності. Кирило-Мефодіївське братство та ідея всеслов’янської республікифедерації.

10

 

Нації та націоналізм у сприйнятті людей ХІХ століття. Політичне та етнічне розуміння нації. Соціальні та політичні рухи. «Українське питання» в баченні російської влади й громадськост

11

 

Практична робота №1

Програмні документи Кирило – Мефодіївського братства

12

 

Урок контролю та корекції навчальних досягнень учнів із розділу: «Українські землі в складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.»

Розділ 2. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ АВСТРІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

13

 

Адміністративно - територіальний устрій українських регіонів у складі Австрійської імперії. Соціальний та етнічний склад населення. Організація імперської влади

Знаю:

  •         дати входження українських територій (Галичини, Буковини) до Австрійської імперії;
  •         період діяльності «Руської трійці», хронологічні межі «Весни народів», соціальних виступів першої половини ХІХ ст. (рух опришків на Прикарпатті, виступи під проводом Лук’яна Кобилиці на Буковині).
  •         причини, які зумовили провідну роль греко-католицької церкви і духівництва в українському русі Галичини;
  •         ідейні засади діяльності гуртка «Руської трійці», Головної руської ради;
  •         історичне значення альманаху «Русалка Дністровая»;
  •         поняття «будителі», «Весна народів».

Умію:

  •         показати на карті Галичину, Буковину і Закарпаття у складі Австрійської імперії, місця діяльності громадсько-культурних організацій;
  •         охарактеризувати політичний і соціально-економічний стан українських регіонів у складі монархії Габсбургів, йосифінські реформи та їх вплив на західноукраїнське суспільство;
  •         визначити наслідки діяльності «Руської трійці», революції 1848–1849 рр., роль греко-католицького духівництва в житті західноукраїнського суспільства, особливості українського руху в Закарпатті та Буковині;

обґрунтувати судження про історичне значення діяльності Маркіяна Шашкевича, Олександра Духновича.

Громадянська відповідальність

14

 

 Початки українського національного руху в Австрійській імперії. Закарпатські «будителі». Гурток «Руська трійця». Дискусія про абетку (кирилиця чи латиниця) в Галичині.

15

 

«Весна народів» та суголосні їй події в Галичині, Буковині й Закарпатті в 1848–1849 рр. Скасування панщини.

16

 

Практична робота №2

«Русалка Дністрова»

17

 

Урок контролю та корекції навчальних досягнень учнів із розділу: «Українські землі в складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ»

Розділ 3. ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ ТА КУЛЬТУРА УКРАЇНИ кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.

18

 

Повсякденне життя сільського і міського населення. Сільська та міська забудова. Емансипація селянства. Становище жінки

Знаю:

  •         дати заснування університетів у Харкові та Києві, відновлення діяльності Львівського університету, виходу друком «Енеїди» Івана Котляревського, «Кобзаря» Тараса Шевченка.
  •         суперечності розвитку української культури під впливом модернізаційних процесів і політики Російської та Австрійської імперій;
  •         причинно-наслідковий зв’язок між модернізаційними процесами та змінами в житті й побуті людини;
  •         значення історичних пам’яток, фольклору й етнографії в дослідженні національних ознак українців і формуванні національної свідомості;

 

Умію:

  •         охарактеризувати розвиток освіти, науки й культури в Україні, формування нової української літератури та сучасної літературної мови;
  •         визначити особливості розвитку освіти, науки і культури, причини і наслідки культурних зрушень, особливості повсякденного життя;
  •         пояснити зумовленість культурних процесів потребами національного розвитку, суперечливі наслідки модернізаційних процесів для розвитку національної освіти і культури;
  •         узагальнити діяльність Івана Котляревського, Тараса Шевченка, Пантелеймона Куліша, Миколи Гоголя, Василя Каразіна, Григорія Квітки-Основ’яненка, Петра Гулака-Артемовського, Євгена Гребінки, Михайла Максимовича, Михайла

 

 

19

 

Умови розвитку освіти й культури в Україні. Імперська політика в галузі освіти й наук

20

 

Становлення сучасної української літературної мови. «Енеїда» Івана Котляревського – перший твір нової української літератури. Націєтворча роль літературних та історичних праць. Теми та образи української романтичної літератури та історичної белетристики. Тарас Шевченко і його «Кобзар».

21

 

Музика, театр, образотворче мистецтво та архітектура у світлі культурно-мистецьких течій класицизму і романтизму та розвитку національного руху.

22

 

Практичне заняття №3

Повсякденне життя українців першої половини  ХІХ ст.

 

Розділ 4. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ в другій половині ХІХ ст.

23

 

Українське питання в контексті міжнародних відносин. Східна (Кримська) війна 1853–1856 рр.

Знаю:

  •         хронологічні межі Східної (Кримської) війни, дати скасування кріпацтва і панщини, будівництва першої залізниці Одеса–Балта, створення Київської громади, Південно-Західного відділу Російського географічного товариства, Братства тарасівців, ухвалення Валуєвського циркуляру та Емського указу.
  •         особливості проведення «великих реформ» 1860–1870-х років в Україні;
  •          

Умію:

  •         охарактеризувати особливості соціально-економічних перетворень в Україні у пореформений період, погляди і діяльність громадівців 1860–1890-х років;
  •         визначити причини й наслідки селянської реформи 1861 р., особливості інституційного етапу в розвитку українського руху, значення громадівського руху;
  •         пояснити роль і місце України в господарському житті Російської імперії;
  •         охарактеризувати кримськотатарське національне відродження;

обґрунтувати судження про історичне значення діяльності Володимира Антоновича, Михайла Драгоманова, Ісмаїла Гаспринського.

Громадянська відповідальність

24

 

Ліквідація кріпацтва та реформи 1860–1870-х рр. Модернізація промисловості й сільського господарства.

25

 

Зміни в соціальній структурі населення. Становлення української інтелігенції. Розширення сфери застосування найманої праці Формування робітництва. Труднощі адаптації селян до міських умов життя.

26

 

Український національний рух: організаційно-культурницький (інституційний або народницький) етап. Хлопомани і громадівський рух.

27

 

«Братство (Братерство) тарасівців». Ідейні основи українського руху: Володимир Антонович і Михайло Драгоманов.

28

 

Польський, єврейський та кримськотатарський рухи в Україні.

29

 

Практична робота №4:

Підготувати повідомлення «Історії успіху: українські підприємці ХІХ ст.»,

 

30

 

Урок контролю та корекції навчальних досягнень учнів із розділу: «Українські землі в складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст. » «Повсякденне життя»

Розділ 5. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ АВСТРО-УГОРЩИНИ в другій половині ХІХ ст.

31

 

Зміни у політичному становищі західноукраїнських регіонів у зв’язку з перетворенням Австрійської імперії на АвстроУгорську. «Українське питання» в політиці австрійської влади.

Знаю:

  •         дати селянської реформи, утворення товариства «Просвіта», Товариства імені Шевченка, перших українських політичних партій.

особливості політичного, соціально-економічного й культурного розвитку українських регіонів у складі Австро-Угорської монархії;

  •         поняття «русофіли/москвофіли», «народовці/українофіли», «радикали», «нова ера», «український П’ємонт».

 

Умію:

  •         показати на карті Галичину, Буковину, Закарпаття, основні місця діяльності науково-культурних і суспільно-політичних осередків регіону;
  •         охарактеризувати мету й діяльність товариства «Просвіта», Наукового товариства імені Шевченка;
  •         пояснити роль і місце українських регіонів у господарському житті Австро-Угорщини, причини виникнення радикального руху, причини і наслідки трудової еміграції;
  •         визначити напрями діяльності перших українських політичних партій у Галичині, мету і наслідки кооперативного руху;

обґрунтувати судження про історичне діяльності Юрія Федьковича, Івана Франка, Юліана Романчука, Володимира й Олександра Барвінських, Юліана Бачинського.

 

32

 

Національно-політичні й культурні течії в українському русі Галичини і Буковини: русофіли («москвофіли») і народовці («українофіли»).

33

 

Зародження ідеї «соборної України». Радикальний рух у Галичині. Народовська політика «нової ери». Утворення політичних товариств і політичних партій.

34

 

Особливості соціальноекономічного розвитку західноукраїнських регіонів. Пореформені (після скасування панщини в 1848 р.) зміни у становищі селянства.

35

 

Практична робота №5:

Підготувати повідомлення про культурне життя поляків/євреїв/німців (на вибір учительки/учителя) на території України в ХІХ ст.

36

 

Урок контролю та корекції навчальних досягнень учнів із розділу: «Українські землі в складі Австро-Угорщини в другій половині ХІХ ст.»

Розділ 6. УКРАЇНА ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ ПЕРЕД ВИКЛИКАМИ МОДЕРНІЗАЦІЇ

37

 

Населення України на початку ХХ ст. Індустріальна модернізація. Міста як осередки великого підприємництва, торгівлі та фінансів.

Знаю:

  •         дати створення основних українських політичних партій, подій російської революції 1905–1907 рр. (значущих для України), впровадження загального виборчого права в Австро-Угорській імперії, створення українських національно-культурних і військово-спортивних організацій, період проведення аграрної реформи Петра Столипіна.

тенденції й протиріччя соціально-економічного розвитку України початку ХХ ст., індустріальної модернізації, аграрної реформи Петра Столипіна, модернізації суспільно-політичного життя в Наддніпрянщині;

  •         вплив російської революції 1905–1907 рр. на активізацію українського руху в Російській імперії;
  •         значення австрійського конституційно-парламентського устрою для розвитку українського руху;
  •         поняття «страйк», «народне віче», «монополізація економіки», «кооперативний рух», «політизація національного руху», «ксенофобія».

 

Умію:

  •         показати на карті українські території на початку ХХ ст., місця діяльності суспільно-політичних, національно-культурних організацій;
  •         охарактеризувати й проаналізувати особливості соціально-економічного розвитку українських земель, діяльність українських політичних партій та інших національних організацій, український національний рух у період російської революції 1905–1907 рр., боротьбу українців за реформу виборчої системи в Австро-Угорщині;
  •         пояснити причини і наслідки посилення тиску російської влади на український національний рух у 1907–1914 рр., результати діяльності українських парламентських громад у Державних думах;
  •         визначити передумови розвитку українського кооперативного руху і трудової еміграції селянства;

обґрунтувати судження про історичне значення діяльності Євгена Чикаленка, Михайла Грушевського, Миколи Міхновського, Костя Левицького.

 

38

 

Регіональна спеціалізація промисловості й сільського господарства. Проведення в Україні столипінської аграрної реформи. Переселенські рухи.

39

 

Український національний рух: політичний етап. Радикалізація руху. Автономістська й самостійницька течії в національному русі.

40

 

Розбудова політичних партій. Утворення національних організацій культурноосвітнього та військово-спортивного спрямування. «Націоналізація» селянства.

41

 

Консолідація української нації. Українці в російській революції 1905– 1907 рр. Боротьба українців за реформу виборчої системи в АвстроУгорській імперії.

42

 

Українське представництво в російській Державній Думі та австрійських парламентських установах – Галицькому сеймі і Державній раді.

43

 

 Український національний рух і його опоненти в умовах пореволюційної (столипінської) реакції 1907–1914 рр. Товариство українських поступовців.

44

 

Практична робота №6:

«Ідеї автономії та самостійності в програмах політичних партій Наддніпрянщини»

45

 

Урок контролю та корекції навчальних досягнень учнів із розділу: «Україна початку ХХ століття перед викликами модернізації»

Розділ 7. ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ ТА КУЛЬТУРА УКРАЇНИ в середині ХІХ – на початку ХХ ст.

 

46

 

Повсякдення села та міста. Громада як форма організації сільського населення, відмінність української сільської громади від російської общини.

Знаю:

  •         дати створення університетів в Одесі й Чернівцях, утворення Наукового товариства імені Шевченка, обрання Андрея Шептицького митрополитом Греко-католицької церкви.
  •         суперечливість умов розвитку української культури (залежність від національної політики імперій);
  •         розуміння прав людини і формування способів захисту людських свобод як важливі критерії історичного розвитку;
  •         роль науки й освіти в обґрунтуванні української національної ідеї, театру в розвитку українського руху;
  •         позитивне значення меценатства для розвитку української культури;

 

Умію:

  •         показати на карті центри університетської освіти, місця розташування основних культурно-освітніх закладів і визначних пам’яток архітектури й образотворчого мистецтва;
  •         охарактеризувати вплив модернізації на суспільно-культурне життя українців, зміни в світогляді людини і повсякденному житті;
  •         розпізнати й описати пам’ятки архітектури й образотворчого мистецтва, створені під впливом художніх принципів реалізму і модернізму;

обґрунтувати судження про історичне значення діяльності Андрея Шептицького, Івана Пулюя, Іллі Мечникова, Миколи Лисенка, Лесі Українки, Соломії Крушельницької, Марії Заньковецької, Василя Ханенка.

 

47

 

Урізноманітнення форм і напрямів освіти: гімназійна освіта, поява навчальних закладів технічного профілю, приватні навчальні заклади. Розвиток наукових досліджень. Наукові товариства.

48

 

Реалізм другої половини ХІХ ст. як світоглядна і культурно-мистецька течія. Український модерн. Меценатство.

49

 

Участь церкви (релігійних організацій) і духівництва у формуванні основ новочасного українського суспільства. Опіка над здоров’ям і медичні служби.

50

 

Зміни у світосприйнятті та відчутті людиною простору. Поява нових видів транспорту. Нові види мистецтва.

51

 

Практична робота № 7  Підготувати план доповіді «Наш край в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.»

52

 

 

Урок контролю та корекції навчальних досягнень учнів із розділу: «Повсякденне життя та культура України в середині ХІХ – на початку ХХ ст.»

 

docx
До підручника
Історія України 9 клас (Бурнейко І.О., Хлібовська Г.М., Крижанівська Н.Є., Наумчук О.В.)
Додано
18 листопада
Переглядів
276
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку