Презентація "Перші землероби та скотарі України.Трипільська археологічна культура.Середньостогівська археологічна культура".

Тема уроку : Перші землероби та скотарі України. Трипільська археологічна культура. Середньостогівська археологічна культура

Метод “Комплімент”Висловити один одному по. Декілька компліментів длястворення позитивної атмосфери в класі

Повторення вивченого

Повторення вивченого

Розгадайте кросворд1. Діяльність людини, пов'язана з обробітком землі.2. Діяльність людини пов'язана із ловлею риби. З. Діяльність людини пов'язана із свійськими тваринами.4. Діяльність людини пов'язана із збиранням грибів, плодів,ягід і корінців.5. Виробництво, яке виникло в первісних людей.

Мотивація навчальної діяльності1. Складіть зі слів у хмаринках українські прислів’я.2. Поясніть, як у прислів’ях розкрито значення землеробства і скотарства в житті українського народу.3. Назвіть відомі вам особливості природних умов України сприятливих для ведення сільського господарства.

Сьогодні на уроці ми з’ясуємо:

Проблемне завдання. На прикладі трипільців підтвердіть чи спростуйте думку дослідників про те, що кожен народ лишає в історії свій самобутній слід.

Археологічна культра. Археологічна культура — сукупність археологічних пам’яток, що належать до одного часу, певної території і відзначаються певними особливостями. Усі археологічні культури поділялися на землеробсько-скотарські та скотарські. Серед землеробських археологічних культур, що поширювалися на нашій території у добу неоліту, найяскравіший слід залишила трипільська культура, названа так за місцем першої знахідки її пам’яток

Енеоліт - мідна доба, назва перехідного часу від неоліту до бронзової доби. Мідні знаряддя вживалися поряд з кам’яними, які переважали.

Відкриття трипільської культури. На території України археологічні культури мідно-кам’яного віку з’явилися в IV тис. до н. е. Вони дуже відрізнялися за способом життя: у лісостеповій смузі жили осілі землероби, а у степовій — кочові скотарі. Саме в період енеоліту скотарство відокремилося від землеробства. Найвідомішою енеолітичною землеробською культурою, поселення якої розташовувалися на території України, є трипільська археологічна культура. Перше поселення цієї культури було відкрите в 1893 р. археологом Вікентієм Хвойкою поблизу села Трипілля на Київщині

Трипілля Село Трипілля розташоване за 50 км від Києва вниз по Дніпру. Саме тут впадають в нього відразу три річки – Стугна, Красна і Бобриця, утворюючи три поля, від чого і утворилася назва поселення

Відкриття трипільської культури. Археологічна культура доби неоліту та енеоліту  (ІV –ІІІ тисячоліття до н.е.). Свою назву отримала на початку ХХ ст. за місцем розкопок, які проводив у 1893р.  Вікентій Хвойка  у околицях містечка Трипілля (нині – село Трипілля Обухівського району Київської області). На території сучасної України було виявлено понад 2000 трипільських пам’яток. Найвизначніші зі знайдених поселень – Майданецьке , Доброводи і Тальянки у сучасній Черкаській області України. Це сучасні назви поселень, біля яких знайдено пам'ятки трипільців

Час існування. Землеробсько-скотарські племена трипільської культури на теренах України мешкали із другої половини ІV до кінця ІІІ тис. до н.е., в енеоліті (перехідний період від кам'яного віку до епохи бронзи, коли людина навчилась обробляти перший метал – мідь)Найдавніші її поселення нині датують другою половиною VI тис. до н. є.

Робота з картою

Протоміста Поселення селища (протоміста) :будувалися на зручних для оборони місцяхміж розташованими у вигляді кількох кіл будівлями пролягали кільцеві проходивходи споруд були орієнтовані на геометричний центр поселенняцентральний майдан поселення виконував ритуально-символічну, об’єднуючу функціюзовнішнє коло утворювалося з великих будинків глухими (затильними) стінами назовні, які правили за своєрідний захисний мур

Житло і побут. Трипільці жили великими родинами, які складались з декількох парних сімей, які об’єднувалися в общини, а пізніше – у племена. Мешкали трипільці в чотирикутних одно – чи двоповерхових будинках завдовжки до 25-27 м і завширшки 6-7 м, з кількома приміщеннями. Свої оселі будували так: у землю вкопували дубові стовпи, а між ними з хмизу викладали стіни, які обмазували глиною; зверху на стовпи спирали дво – або чотирисхилий, укритий соломою або очеретом дах з отвором для диму. У кожній хаті була велика піч, а біля неї – лежанки з випаленої глини. Стіни й піч іноді розмальовували.   Їжу вживали переважно рослинну - каші, пекли поживні хлібці та коржі, робили відвари з трав. М'ясо їли на свята. Від свійських тварин отримували молоко, виробляли кисломолочні продукти. Є навіть дані, які свідчать, що трипільці вміли виготовляти пиво.

Житло “Трипільська хата стояла на слупах, і на 1-му поверсі, мабуть, розміщувалися господарські приміщення — для худоби, зберігання якихось запасів. А для проживання відводився 2-й поверх. Саме там ми знаходимо жертовники, печі, лави, робочі місця. Житло ж трипільців було досить великих розмірів: завширшки 4,5 — 5 м, а завдовжки від 10 до 20 м. Штукатурка прогладжена, стіни пофарбовані в теракотовий (цегляний) колір, вікна круглі” (Археолог Владислав Чабанюк)

Житло і господарчі споруди

Житло і господарчі споруди

Житло трипільців

Інтер’єр трипільського неолітичного житла

Заняття трипільціврільництвоосіле скотарстворемеслагосподарські промислиобмін з сусідніми племенамириболовля та мисливство

Заняття і господарство1. Головним заняттям трипільців було рільництво: сіяли ячмінь, просо, пшеницю, овес, горох вирощували садові культури (вишні, сливи, абрикоси, аличу), виноград, городину, льон. Ріллю обробляли дерев'яною мотикою з кам'яним чи кістяним наконечником, пізніше — ралом. Збіжжя жали серпами: кістяними із крем'яними вкладишами або крем'яними. Зерно на борошно мололи кам'яними зернотерками (жорнами).2. Полювали на м'ясних та хутряних звірів, птахів, рибалили. 3. Розводили корів, волів, овець, коней, свиней, курей. 4. Виготовляли нові знаряддя праці: механічний пристрій – ручний дриль з каменю для свердління.5. Мали високий рівень розвитку прядіння і ткацтва.6. Перші на території України почали використовувати вироби з міді і бронзи, яку не тільки кували, а й виплавляли

Заняття і господарство7. Виготовляли керамічний посуд і розписували його. Гончарного круга тоді ще не знали. 8. Першими на території Україні 6000 років тому почали використовувати колесо.9. Широко використовували дво-, або чотири-колісні вози, запряжені кіньми чи волами, зимою – сани. 10. Будували перші ґрунтові дороги. Як транспортні артерії використовувались також річки та озера.11. Мали свою протописемність.12. Обмінювались продуктами і ремісничими виробами з сусідніми племенами.

ЗАНЯТТЯ І ГОСПОДАРСТВО

Ткацтво. Великим досягненням Трипільської культури було ткацтво. Тканини були двох видів: Виготовлені на ткацькому верстаті,Плетені гачком.

Вбрання трипільців. Одяг виготовляли із шкіри та тканин (тканинний одяг на теренах України бере початок саме у трипільців). Жінки рясно декорували свій одяг розписом, вишивками, аплікаціями, традиційно татуювали своє тіло, вміли робити нарядні зачіски; за допомогою техніки в'язання і плетіння виготовляли своєрідні головні убори - сітки, шапочки. Взуття було шкіряне (чоботи, напівчеревики типу постолів, сандалі). Одяг, головні убори та взуття оздоблювалися мідними, кам'яними, бурштиновим, скляними прикрасами та амулетами.

Вбрання трипільців. Згодом орнаменти трипільців почнуть з'являтися на одязі праукраїнців, а пізніше і на українській вишивці

Духовний світ трипільців Особливістю культури була велика шана до жінки-матері. Трипільці вірили в богів грому, сонця, вітру, дощу. Дослідники припускають, що поклонялися також богині родючості. Підставою для таких припущень є численні жіночі фігурки, які знаходять майже в кожному трипільському поселенні. Модель трипільського храму.

Духовний світ трипільців Земля та жінка порівнюються та уподоблюються на основі ідеї родючості Жіночі зображення символізують Матір-землю, яка дає життя Народження із зерна нових зерен уподібнено народженню дитини

Спалення трипільцями своїх поселень

Духовний світ трипільців. Одним із найзагадковіших ритуалів, як вважають дослідники, було спалення трипільцями своїх поселень. Коли наставав час переселятися на нове місце, то вогонь переносив у інший світ старі споруди, наповнені посудом, запасами харчів та іншими речами, потрібними предкам, які вже відійшли у потойбічний світ. Ця жертва мала забезпечити також добробут і процвітання громади на новому місці.

Трипільці покидали свої житла разом з майном навмисно спалюючи їх, таким чином залишаючи наступникам тільки спалену землю, а себе позбавляючи суму та болю за рідною домівкою...

Культура мальованої кераміки

Культура мальованої кераміки. Кожна місцевість, навіть кожне поселення мали свій улюблений орнамент, притаманний тільки цій місцевості

Різновиди кераміки у трипільців Тарний посуд. Кухонна кераміка. Столовийпосуд для збереження зернавеликі(0,8 – 1 м.), товстостіннігрушоподібної або кульоподібної формигорщики і миски різного профілючаші, глечики, вази“фруктовниці”, зерновикимиски,горщики, макітри циліндричні кубки, молочні глечики келихи. Ритуальнаантропоморфні статуетки, фігурки тваринчаші, келихимоделі жител, саней тощо

Зразки трипільської керамікиІграшки на коліщатах Тринокль – невід'ємна частина в ритуалах закликань дарування дощу, родючості землі. Глина.п. Веселий Кут, 4 тис. до н.е. Посудина біноклевидна ритуальна Пов'язана з "поїнням землі" та проханням родючості. Глина, ангоб, розпис. пос. Раковець

Зразки трипільської кераміки

Зразки трипільської кераміки

Занепад цивілізації

Занепад цивілізаціїЧому зникли трипільці, культура яких на той час була найрозвиненішою у світі? На думку вчених, головна причина занепаду трипільської цивілізації – зміна клімату. Стало сухіше, урожаї збідніли. Трипільці понад 2 тисячі років жили за місячним календарем, з покоління в покоління передаючи «графіки» польових робіт. Зі зміною температур досвід став на заваді виживанню. Сіяли, але зарано, бо вимерзало. Збирали, однак пізно, й урожай пропадав. Ще одна причина – самознищення. Кількість жителів у протомістах невпинно зростала, тому люди будували нові городища, вирубували ліси, виснажували землі, винищували дичину. Голод спричиняв міжплемінні війни, які ослаблювали трипільців. Вони ставали жертвами інших, низькорозвинених племен. Із часом побут трипільців біднішає, змінюється розпис кераміки, зникають міста. Проте трипільці не згинули безслідно. Вони залишили нам високорозвинену культуру, яка передалася слов’янам, а потім – і українцям

Занепад цивілізації

Пофантазуємо ?Уявіть,що ви житель села Трипілля ( періоду неоліту). Опишіть декількома реченнями один день зі свого життя.(Виконати усно. Час виконання завдання-2 хвилини)

Фізкультхвилинка

Відкриття середньостогівської культури Середньостогівська археологічна культура існувала із середини V до середини IV тис. до н. е. Назва цієї культури походить від трьох скель (стогів) у місті Запоріжжя. Тут вчений Аркадій Добровольський відкрив пам’ятки поселення, якому дали назву Середній Стіг.

Дмитро Якович Телегін (1919-2011) Український археолог, доктор історичних наук, професор. Досліджував історію населення України доби мезоліту, неоліту й мідної доби, а також суміжних територій  Східної Європи.

Історія й результати досліджень описані в праці Дмитра Телегіна «Середньостогівська культура епохи міді»Поширена у степу та лісостепу Надніпряншини (південь Херсонської, Дніпропетровської, північ Запорізької, Кіровоградської, Полтавської, схід Черкаської та схід Київської областей), у Північному Приазов'ї, у Подінців'ї та у Нижньому Подонні . Середньостогівська культура існувала із середини 5 до середини 4 тисячоліття до н. е., тобто 4500 — 3500 роках до н. е. Графічні реконструкції виконані з черепів Олександрівського могильника. Носії середньостогівської культури

Середньостогівська археологічна культура Ареал : степове і частина лісостепового межиріччя Дніпра та Дону. Середньостогівська культура названа за першим і найбільш дослідженим поселенням на острові Середній Стіг на Дніпрі. Середньостогівська культурно-історична область включає скелянську, квітянську, дереївську культури, стогівську та молюховобугорську групу пам’яток. Відомі стаціонарні поселення та сезонні стоянки, грунтові та курганні поховання.

Поховання При розкопах у Середньому Стозі і пізніше в інших місцевостях (понад 100 поселень, могильників тощо) виявлено поховання з трупопокладенням у ґрунтових могилах або кам'яних скринях, із скорченими кістяками, посипаними червоною охрою, й зі знаряддями праці, посудом і прикрасами з міді, статуетки людей, тварин тощо.

Середньостогівська культура. Загальні риси культур: кераміка з домішками черепашки, ця кераміка гостродонна, опуклотіла, з плавно або різко відігнутими вінцями. Орнаментація – відбитки гребінцевих штампів або перевитого шнура. У кременевих виробах переважають двобічно ретушовані вістря дротиків і списів підтрикутної форми з прямою основою, ножі на великих пластинах. У поховальному обряді пануючим є скорчене положення на спині і розчленовані поховання (напевно, окремі частини скелета) з використанням вохри та каменю

Основні заняття Скотарство, розводили переважно коней (вперше в Європі тут приручено коня до їзди). Скотарство було відгонним: влітку худобу випасали далеко від постійних поселень, а взимку — поблизу них.

Дерев’яні повозки

Заняття Допоміжну роль відігравали: землеробство, мисливство рибальство. Ремесла: Гончарство Обробка мідіМідні вироби середньостогівської культури. Цікавою була середньостогівська кераміка, оскільки цей посуд мав гостре дно.

Пластика

Елементи орнаменту на керамиці

Дослідіть

Кам’яний вік. Енеоліт – Мідний вік. Бронзовий вік. Залізний вік. IV - III тис. до н.е. Палеоліт. Мезоліт. Неоліт. VI - III тис. до н.е.Історична задача. Порахуйте скільки тисячоліть минуло до наших днів від часу появи:а) трипільської культури;б) середньостогівської культури?Яка культура з'явилася раніше?II тис. до н.е.

ПРОБЛЕМНЕ ЗАВДАННЯНа прикладі трипільців підтвердіть ,чи спростуйте думку дослідників про те, що кожен народ лишає в історії свій самобутній слід.

САМОБУТНІЙ СЛІД ТРИПІЛЬЦІВ

ВІДОМА ВИШИВКА З ЕПОХИ ПІЗНЬОГО ПАЛЕОЛІТУ

ЗГОДОМ ТАКІ ОРНАМЕНТИ ПОЧНУТЬ З’ЯВЛЯТИСЯ НА ОДЯЗІ ПРАУКРАЇНЦІВ

ГЕОМЕТРИЧНА ОРНАМЕНТАЦІЯ

Самобутній слід трипільців Сьогодні, в XXI ст., у вишиванках і писанках збереглися візерунки, які використовували наші пращури декілька тисячоліть тому. Український народ зберіг традиції і досвід минулого в мальовничих орнаментах, в будівництві жител, у шануванні землі, в любові до жінки‑матері.

Самобутній слід трипільців Ще шість тисяч років тому трипільці запровадили таку систему землеробства як чергування сільськогосподарських культур задля підвищення врожайності. Трипільська система сівозміни і донині лежить в основі сучасного землеробства.

Самобутній слід трипільців Виникнення металургії на наших землях також бере початок від трипільців. Вони виплавляли мідь і виготовляли з неї знаряддя праці та прикраси.

Узагальнення вивченого

РЕФЛЕКСІЯЯ все зрозумів/ла з уроку. Я нічого не зрозумів/ла. Урок був нормальний. У мене залишились запитання. Урок мені дуже сподобався. На уроці було не цікаво

Рефлексія. Чи все вдалося під час уроку?З чим виникли проблеми? Що ви не зрозуміли?Що дізналися нового?Що було цікавого, особисто для вас?Що запам’яталося найбільше?Де ви застосуєте набуті знання?Чи сподобався вам урок?

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 1. ПРОЧИТАТИ ПАРАГРАФИ 11-12.2. СТВОРИТИ (ВИКОРИСТАВШИ ІНТЕРНЕТ - РЕСУРСИ) КОЛЕКЦІЮ ІЛЮСРАЦІЙ “ТРИПІЛІЛЬСЬКА КУЛЬТУРА” ТА “СЕРЕДНЬОСТОГІВСЬКА КУЛЬТУРА”

Дякую за увагу!!!!