5 березня о 18:00Вебінар: Дизайн продуктивного уроку біології

Презентація"Першоцвіти"

Про матеріал
Матеріал можно використовувати, для вивчення перших весняних квітів, для лепбука.Він містить:легенди, квіти Червоної книги, загадки, розмальовки.
Зміст слайдів
Номер слайду 1

Весняні квіти. 2 клас (легенди,вікторина,розмальовки,охорона квітів) Підготувала: вчитель початкових класів Блистівського НВК Доборович В.В.

Номер слайду 2

Легенди про першоцвіти

Номер слайду 3

Іван- та -Мар’я Цвітуть посеред густих пшениць біло-жовто-сині квіточки, перешіптуються з колоссям налитим і ніби розповідають людям давню легенду про велику любов. У підгірському селі жили в сусідстві легінь Іван та дівчина Марія. Змалку дружили вони, в дитячих забавах минали, мов хмарки легенькі пливли над горами, безжурні їхні літа. І незчулися обоє, як стали дорослими. Іван став струнким і ставним, як олень, а Марія, як ружа, прекрасна. Батьки раділи за них і милувались своїми дітьми. Та прочув про їхнє кохання злий чарівник, який убарложився в глибокій печері на Чорногорі. І задумав той злий дух викрасти Марічку. Того вечора, коли село гуляло на весіллі Йвана та Марічки, налетів чорний вихор, зірвав покрівлю з хати, і зникла в тому вихорі Марічка. Зникла, як і не було її. Іван кинувся шукати свою наречену. Ішов довго, лісами, горами, видираючись на високі скелі, спускаючись у глибокі печери. І ось дійшов він до тої печери, де жив злий чарівник. Став кричати, гукати Марічку. Почула дівчина його голос і кинулася бігти підземеллями. Перед нею відкривалися усі кам'яні двері. І ось уже закохані разом. Та саме в цей час повернувся злий чарівник, побачив Івана, закричав, щоб він ставав з ним на бій. Довго билися вони над глибоким урвищем. Та коли Іван оглянувся на Марічку, підступний чарівник штовхнув хлопця в спину і збив його з високої кручі. Як побачила Марічка загибель свого Іванка, так і кинулась у безодню, лебедицею білою полетіла услід за ним. Упали вони на грунь якогось чоловіка, що жив на відлюдді далеко в горах. Упали на м'яку пшеницю, що саме почала колоситись. І сталося диво: тіла їхні зникли безслідно, а на тім місці виросла квітка, забарвлена у три кольори: білий, жовтий і синій. Білий колір – то знак весільний, знак єднання двох закоханих; жовтий – знак розлуки, вічної розлуки з життям; синій – колір неба, під яким рости і цвісти цій квітці та розповідати людям про велике кохання. Цю квітку ще називають фіалка триколірна, брат-та-сестра, братчики, зозульки, сирітки тощо.

Номер слайду 4

Примула А ось українська легенда про примулу. Веселий чоловік був цей Петро Семисміх. У своїй невеличкій кузні він весел вителенькував молотком по кувадлу і також весело співав пісні, які долітали ген на зелені луки до Дністра, понад кручі, зелені смереки і буки. «Ну, той чоловік може й сонцю самому золотий вінок викувати», - казали газди, посміхаючись. «А що? І викую! Ось най лиш підгледжу, куди сонце ходить спати», - весело відказує Петро. Сміялися люди з того жарту і не вірили. А Семисміх жартувати жартував, а сам щоранку ходив шукати тої потаємної місцини, де сонце на нічліг влягається. І підгледів-таки! Коли одного разу сонце, окресливши своє щоденне півколо по небу, почало хилитися на захід, Семисміх вийшов з кузні, несучи на плечах велику дротяну сітку. Ось вже сонце зовсім до Дністра опустилося, пірнуло у воду, скупалося, бризнуло золотим сміхом і покотилося низенько над лугом до синього лісу. А Семисміх слідом за сонцем біг, не виказуючи себе. Докотилося сонечко красне до ізвору глибокого, вляглося на великому плескатому камені, закрило золотаві повіки та й заснуло спокійно. Тут і накинув на нього дротяну сітку коваль. Стрепенулось сонце, хотіло вирватися на волю, але де там! І поніс коваль свою ношу до своєї кузні. Але сонце зібрало всі свої сили і розтопило сітку. Почала вона плавитися і стікати сонячними іскрами в траву. А сонце попливло над Дністром. На ранок можна було бачити на тому місці, де Семисміх не зумів утримати сонце, яскраві пурпурові квіти, що гордо задивилися в небо, вітаючи схід сонця. А люди назвали їх буквицями та бук-травою, бо недалеко від того місця розкинув крони старий буковий ліс. Тільки Семисміх посміхався весело: «То сонечко залишило свої сліди, крапельки крівці своєї, коли я борюкався з ним на цьому лузі».

Номер слайду 5

Підсніжник Підсніжник Які ж саме квіти є першими провісниками весни, що першими з'являються напровесні? Так, звичайно, це підсніжники. Кожен з нас знає казку «Дванадцять місяців», у якій королеві захотілось серед зими квітів і вона відсилає бідну дівчинку – сирітку в ліс за підсніжниками. Місяць Квітень міняється з Січнем місцями, і допомагає дівчинці. Так, бо взимку не може бути ніяких квітів. Всьому у природі свій час. А з'являються підсніжники ранньою весною. А ще існує така легенда про ці чудові квіти. Богиня всього рослинного світу Флора роздавала всім квітам костюми для карнавалу. Підсніжнику дістався білий. Сніг також захотів взяти участь у весняному святі, але в нього не було вбрання. Тоді він звернувся за допомогою до квітів. Але всі вони були такі захоплені своїм яскравим вбранням, що й не почули того прохання. Ось тоді маленький, майже непомітний серед пишних квітів, підсніжник допоміг другові і поділився з ним своїм білим костюмом. З того часу вони стали нерозлучними друзями – сніг і «сніжна квітка». Тому підсніжник назавжди став символом вірності, стійкості, ніжності і чистоти. І хто б із нас не побачив цю тендітну маленьку білу квіточку, що мужньо пробивається з-під снігу, мимоволі усміхнеться їй і порадіє: нарешті прийшла весна. А ще кажуть, що квіточки підсніжника – це сльози Снігуроньки, яка проводжала зиму, йшла самотня і гірко плакала.

Номер слайду 6

Мати- й- мачуха . Жили чоловік і жінка в злагоді і любові. Раділи діточками. Поїхали якось в поле пшеницю сіяти. А як додому поверталися, дощ застав. Вимокла до нитки жінка. Пронизливий вітер пробрав її наскрізь. Увечері захворіла. З кожнем днем тане, як свічечка. Та й померла невдовзі. Важко чоловікові жити одному з дітьми. Оженився він на сусідській вдові. А в тої свої діти були. От вона і поділила дітей: своїм – усе, а сиротам – нічого. Її діти нагодовані, одягнені, доглянуті, а чоловікові – голодні, холодні, в драній одежині. Та тільки сніг зійшов, сонечко пригріло, мачуха і вигнала чужих дітей грітися на сонці на берег річки. «Сонечко, сонечко! Зігрій нам головочки!» - просять дітки. Пожаліло їх сонечко та й одягло їм на голівоньки золоті віночки з свого проміння. Віночки і зігріли їх. Взнала про це мачуха. Посилає своїх дітей на берег річки з ковдрами, щоб сонечко і їм подарувало золоті віночки. Та сонечко тільки спалило утеплений верх ковдри. Хмара закрила сонце, подув холодний вітер з морозом. І діти мачухи стали холодні, як лід, аж позеленіли. Мороз заморозив їх. І осталися на березі річки жовті квіти, а поміж них зелені листочки – діти матері і діти мачухи.

Номер слайду 7

Від кого і чого потрібно охороняти рослини?

Номер слайду 8

Пригода рослини, яка потрапила до Червоної книги України

Номер слайду 9

Краще залишити цю красу - любуйтеся красою в лісі, - фотографуй і показуй іншим

Номер слайду 10

ВІКТОРИНА Під… Я перший розквітаю серед гаю, І білий , наче сніг, я колір маю. Хто я? Відгадайте! Ви мене не ображайте, Не зривайте, не топчіть. Хочу довго – довго жить. То хто ж я?

Номер слайду 11

Сон………… На стеблинці волохатій Шість пелюсток лілуватих. Гарна квітка – навіть в сні Усміхається мені.

Номер слайду 12

ПЕРВО………… Лікувальну силу маю, Жовтим цвітом розцвітаю. Називають ключ весни! Як я звуся? Ти скажи!

Номер слайду 13

КОН……… Цвіте травневою порою, Її знайдеш в затінку лісовому, На стебельці, як намистинки вряд, Квіти духмяні висять.

Номер слайду 14

ПРОЛІ……… Я найперша розквітаю Синім цвітом серед гаю. Відгадайте, що за квітка? Бо мене не буде в літку

Номер слайду 15

Краса лісу - біля будинку

Номер слайду 16

Розмальовки

Номер слайду 17

Розмальовки

ppt
Додано
18 березня 2020
Переглядів
555
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку