Писемність виникла на Землі більш як 5 тис. років тому. Першими країнами, де люди навчилися записувати необхідну їм інформацію, були Дворіччя та Єгипет. Перші письмові знаки являли собою малюнки – ієрогліфи. У давньоєгипетському письмі було понад750 ієрогліфів. Голосні звуки на письмі не позначалися. Була особлива група ієрогліфів, що не вимовлялися під час читання, - знаки визначники. Писали стародавні єгиптяни на папірусі – особливим чином обробленому очереті. Для письма використовували тростину, невеликий горщик із водою та пенал із заглибленнями для чорної та червоної фарб.
Довгий час основну проблему становило розшифрування ієрогліфів. Розгадати загадку стародавніх папірусів вдалося французькому вченому Жану Франсуа Шампольону. В одинадцять років він уперше побачив напис, зроблений ієрогліфами. «Чи можна це прочитати?» - запитав він у секретаря єгипетського інституту, який показав хлопчикові єгипетську колекцію. Той заперечно похитав головою. «Я це прочитаю, - упевнено сказав маленький Шампольон, я прочитаю це, коли виросту!»Так і сталося через багато років, коли Шампольойн спочатку розшифрував імена Птоломея та Клеопатри, а потім знайшов ключ до читання єгипетських ієрогліфів.
Наукові знання. С. 53 прочитати текст та визначити які знання мали єгиптяни та для чого вони їм були потрібні. Астрономія – для визначення часу розливу річки Ніл, Медицина –для лікування людей, боротьби з різними хворобами, Математика – для роботи ремісників, будівництві каналів, палаців, пірамід. Стародавні єгипетські медичні інструменти
Медицината хімія. З розвитком бальзамування єгиптяни досягли успіхів у галузі медицини. Вони здійснювали розтини небіжчиків, тому добре знали анатомію. Зокрема, зробили відкриття, що організмом керує не серце, а мозок. Давні єгиптяни могли лікувати різні хвороби, а також здійснювати складні хірургічні операції. Поряд з цим єгипетська медицина була тісно пов'язана з магією. Єгиптяни вважали, що молитвою або замовлянням можна відлякати недугу.
В єгипетській літературі відбилися мотиви народної творчості. Повісті часто мали казкове забарвлення. Збереглося чимало народних пісень, любовних та придворних віршів. Дуже популярними були міф про Озіріса, інші міфи космічного та сонячного циклів, в яких розповідалося про створення світу, винищення людей богами
Архітектура (культові споруди)Оскільки, відповідно до вірувань єгиптян, земне життя було лише «містком» до потойбічного, то житлові будинки вважалися тимчасовим помешканням. їх споруджували з цегли-сирцю, умебльовували тільки необхідним. На відміну від них, «вічні помешкання» – храми та гробниці – будували надзвичайно міцними. Їх зводили з каменю або висікали у скелях. Не випадково єгиптяни дали їм назву «храми мільйонів років».
Архітектура Єгипту. Високого розвитку та технічної досконалості досягла архітектура, що характеризувалася величною монументальністю. Грандіозні будови мали висловлювати ідею могутності царської влади, яку охороняла релігія. Це масштаби та піраміди. На відміну від них палаци періоду Стародавнього царства будували з нетривких матеріалів, і тому вони не збереглися. Найвеличніші храми почали зводити у період Нового царства, наприклад грандіозні фіванські храми Ауксорський та Карнакський. Карнакський храм
Перша піраміда - ступінчата піраміда, побудована приблизно у 2670 р. до н.е., нагадує кілька поставлених один на одну щораз менших по масштабу плит. Архітектор Імхотеп розробив спеціальний спосіб кладки з тесаного каменю. Піраміда Джосера розташована у Саккарі, неподалік від древнього Мемфіса. (Висота - 62 метри).
Скульптура. Для скульптури Стародавнього Єгипту властиві умовність, фронтальність та чітка, майже геометризована, статичність. Особливо це стосується зображень фараонів, вельмож. Одночасно скульптори, що зображували простих смертних, часто тяжіли до реалізму. Потяг до реалізму у скульптурі, так само як і в образотворчому мистецтві, стає дедалі помітнішим у часи Середнього царства. А від часів Нового царства вже маємо багато зразків високохудожнього реалізму.
Мистецтво. Мистецтво давніх єгиптян було тісно пов'язане з релігійною міфологією. Характерними його рисами були: велична монументальність форми, суворий та чіткий, майже геометричний конструктивізм типова фронтальність. Слід відзначити і реалістичні тенденції, які особливо виявилися у портретних зображеннях.