Очікуванні результатиз’ясувати суть історичного періоду та його хронологічні межі;визначити основні причини активної участі козацтва в морських і суходільних походах у Кримське Ханство, Османську імперію,Московське царство;дізнатися про основні походи козаків у першій чверті 17 століття та роль війська Запорозького в Хотинській війні ;Ознайомитися із діяльністю Петра Конашевича-Сагайдачного та установити ,чим він уславився;з’ясувати наслідки військових походів козаків початку 17 століття;Розкрити зміст та історичне значення Запорозько-кримського договору 1624 року. Давати характеристику історичному діячеві; аналізувати, порівнювати та висловлювати власну точку зору що до історичних подій та фактів.
Основні дати: 1602-1623 р.р.- «Доба героїчних козацьких походів»; 1616 р. – здобуття українськими козаками Кафи – найбільшого невільницького ринку в Криму; 1618 Р. – похід П. Конашевича-Сагайдачного на Москву. Деулінське перемир’я; 1620 р. – відновлення ієрархії православної церкви; 1620-1621 р.р.-Хотинська війна. 22 серпня – 29 вересня 1621р. – Хотинська битва. 24 грудня 1624 р.- підписання Запорозько-кримського договору.
Основні поняття: “Доба героїчних походів”-це період вдалих морських походів проти Туреччини та її васалів протягом перших двох десятиліть 17 століття. Хотинська війна 1620-1621р.р.-війна султанської Османської імперії проти Речі Посполитої. Запорозько- Кримський договір від 24 грудня 1624 р.-перший з відомих договорів про взаємний ненапад і військово – оборонний союз між Військом Запорозьким і Кримським ханством , укладений у формі зобов’язальних листів на дніпровському острові Карайтебен калги-султаном Шагін-Гіреєм.
Петро Конашевич –Сагайдачний : людина Народився бл. 1582 р. в селі Кульчиці Перемишльської землі Руського воєводства у православній родині Конаша, що належала до дрібної шляхти;З1592 по 1598 роки навчався в Острозькій школі на Волині. У другій половині 1598 року, Конашевич приєднався до Війська Запорозького .
Петро Конашевич –Сагайдачний : отаман. Серед запорожців здобув своєю відвагою та розумом значний авторитет. Став впливовим козацьким полковником, що мав у своєму підпорядкуванні загін чисельністю 3000 козаків. Сагайдачний хотів за допомогою татар витіснити жовнірів з України, бо козаки відчували до них «ненависть». В 1616 р. був обраний гетьманом.
Петро Конашевич –Сагайдачний : гетьман. Сагайдачний провів реформу війська на Січі: поділив його на сотні та полки, поновив навчання. Запровадив сувору дисципліну, заборонив пити горілку під час морських походів, а за провини «карав на смерть» ). Позбавив козацькі лави від анархічних та кримінальних елементів, але при цьому залучив до війська людей «осілих», пов'язаних із землею та хліборобством.
Роставицька угода 1619 Угода, підписана між козацькою делегацією на чолі з гетьманом Петром Сагайдачним і коронним гетьманом Станіславом Жолкевським про підпорядкування реєстрових козаків шляхетському урядові Речі Посполитої та покарання учасників військових походів проти татар та турків. Сагайдачний тимчасово втратив гетьманство.
Відповідь султана і хана : Хотинська війна 1620-1821 рр. Хотинська війна 1620—1621 років — війна султанської Османської імперії проти Речі Посполитої, яка відзначилася 4-тижневою битвою об'єднаних сил шляхетського та козацького військ проти османсько-татарських загарбників під Хотином (звідси її назва). Завершилася перемогою об'єднаних сил Речі Посполитої та українського козацтва.
Хотинська війна{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}ХОТИНСЬКА ВІЙНАКоли відбулася?1620-1621р. р. Де відбулася?Хотин ( Буковина ), Молдова. Хто брав участь?Річ Посполита. Козаки. Османська імперія. Сили сторін ( чисельність )Річ Посполита – 35 тис. Козаки – 40- тис. Османська імперія – 250 тис. РЕЗУЛЬТАТПольсько-козацькі об’єднані сили отримали перемогу. Спростовано думку про непереможність Османської армії.
Смерть Сагайдачного. Тяжко поранений під Хотином Сагайдачний їхав додому, лежачи на возі, подарованому йому королевичем, в супроводі королівського лікаря. 20 квітня 1622 року Петро Сагайдачний помер у Києві, поділивши заповітом своє майно між дружиною та братськими школами: Київською і Львівською. Поховали його в Богоявленській Церкві Київського братства.
На безсмертну заслужив славу, наш гетьмане! Ні, вона у забутті, певно, не постане; Поки Дністер і Дніпро многорибні плинуть, Доти справи всі твої славно будуть линуть. Не впадеш у глибину безличну, Не загинеш у літах – маєш славу вічну! Ректор Київської братської школи Касіян Сакович «Вірші на жалісний погреб».
Значення козацьких походів1. Зріс авторитет козацтва як сили, що протистояла могутній Османській імперії.2. Сприяла бойовому вишколу та організованості козаків.3. Привели до зростання ролі та впливу козацтва на українські справи.4. Тимчасово примусила шляхту йти на поступки козацькій старшині.
Складіть “синквейн” на тему: “ козацькі походи”“Синквейн”-це різновид японського вірша, п”ять рядків,в яких відображається зміст теми. Де :1 рядок- іменник;2 рядок- два прикметника;3 рядок- три дієслова;4 рядок- фраза,що відображає суть теми,поняття;5 рядок- висновок до теми (слово або словосполучення).
Запорозько-кримський договір 1624 року. Перший з відомих договорів про взаємний ненапад і військово-оборонний союз між Військом Запорозьким і Кримським ханством, укладений у формі зобов’язувальних листів 24 грудня 1624 року на дніпровському острові Карайтебен під час перебування на Запорожжі калги-султана Шагін-Гірея(брата кримського хана Мухаммед Гірея III ), який з військом ішов походом на Білгородську орду. Договір був укладений польською мовою у двох примірниках. Перший із них мав форму присяги козаків Шагін-Гірею,другий-кримського хана козакам.
Умови договору : Згідно з договором обидві сторони зобов”язувалися:по-перше , не завдавати одна одній ніяких “кривд”,”шкод” і “зла”. Застосовувати суворі покарання до порушників миру- підлеглих своїй владі людей;по-друге,в разі збройного нападу на одного з учасників договору, інший повинен був надавати йому військову допомогу всіма наявними силами.
Правомірність договору. Правова специфіка договору полягала в тому,що його підписав не хан (Мухаммед Гірей III ),а калга –султан (брат хана Шагін-Гірей). Тому він не був обов’язковим для виконання ханом, і крім того, його чинність встановлювалася лише на час життя Шагін-Гірея. Неефективність договору виявилась вже восени 1625 р.,коли під час повстання козаків під проводом Марка Жмайла, польські коронні війська розгорнули наступ на запорожців, але останні так і не отримали допомоги від свого союзника.
Історичне значення По-перше- цей договір знаменував якісно новий момент у дипломатичній практиці запорожців. По-друге- сам факт його укладення означав визнання Війська Запорозького суб’єктом міждержавних відносин. По –третє- цей договір засвідчив намагання запорожців вибороти політичну автономію від метрополії –Речі Посполитої. По –четверте- він започаткував практику союзних відносин з Кримським Ханством, яка з часом була поглиблена Богданом Хмельницьким.