Презентація "Поняття інтелекту за Дж. Гілфордом"

Поняття інтелекту за Дж. Гілфордом. Виконала: студентка 21-ОМ групи Дем’янюк Валерія

Інтелект (від лат. іntellectus – розуміння, осмислення) – відносно стійка структура розумових здібностей індивіда. Інтелект ототожнюють із системою розумових операцій, зі стилем і стратегією вирішення проблем, з ефективністю індивідуального підходу до ситуації, що вимагає пізнавальної активності, з когнітивним стилем і под.

Відомою моделлю структури інтелекту є модель Дж. Гілфорда (1897-1987). Він розробив її па основі гіпотетичної теорії, яку пізніше перевірив експериментально. Провідним положенням теорії Дж. Гілфорда є відмова від генерального фактора на користь уявлень про те, що існує 150 різних інтелектуальних здібностей.

LOREM IPSUM DOLOR SIT AMETLorem ipsum dolor sit amet, consectetuer adipiscing elit. При побудові “структурної моделі інтелекту” Гілфорд виходив із 3 основних критеріїв, що дозволяють описати й конкретизувати три аспекти інтелектуальної діяльності:1. Тип виконуваної розумової операції:1) пізнання - упізнання і розуміння пред'явленого матеріалу;2) конвергентна продуктивність – пошук в одному напрямку при одержанні єдиної правильної відповіді (узагальнити одним словом кілька понять);+3) дивергентна продуктивність – пошук у різних напрямках при одержанні декількох рівною мірою правильних відповідей (назвати всі можливі способи використання знайомого предмета);4) оцінка – судження про правильність (логічність) заданої ситуації (знайти фактичну або логічну невідповідність у картинці);5) пам'ять - запам'ятовування та відтворення інформації (запам'ятати й назвати ряд цифр).

LOREM IPSUM DOLOR SIT AMETLorem ipsum dolor sit amet, consectetuer adipiscing elit Lorem ipsum dolor sit amet, consectetuer adipiscing elit2. Зміст інтелектуальної діяльності:+1) конкретний (реальні предмети або їх зображення);2) символічний (букви, знаки, цифри);3) семантичний (значення слів);4) поведінковий (вчинки іншої людини й власні вчинки).

3. Різновиди кінцевого продукту:1) одиниці об'єктів (уписати відсутні букви в слова);2)класи об'єктів (розсортувати предмети на групи);3) відносини (встановити зв'язки між об'єктами);4)системи (виявити правило організації декількох об'єктів);5) трансформації (змінити й перетворити заданий матеріал);6) імплікації (передбачати результат у рамках ситуації “що буде, якщо...”.

Результати операцій. Дивергентне мислення. Оцінювання. Конвергентне мислення. Пам’ять. Пізнання. Елементи. Класи. Відносини. Системи. ТрансформаціїІмплікаціїОбразний. Символічний. Семантичний. Поведінковий“Кубічна модель інтелекту” – куб Гілфорда містить 120 окремих здібностей (5х4х6). Для визначення істинного рівня інтелектуального розвитку конкретної людини у всій повноті її інтелектуальних можливостей необхідно, таким чином, використовувати 120 тестів. З позицій здорового глузду така витівка свідомо безперспективна.

Серед операцій у вихідному варіанті своєї моделі Д. Гілфорд розрізняв пізнання, пам’ять, дивергентне і конвергентне мислення й оцінку, серед змістів – образний, символічний, семантичний і поведінковий; серед продуктів – елементи, класи, відношення, системи, перетворення, передбачення. Будь-яке завдання має той чи інший вид змісту, припускає здійснення певної операції, що зумовлює відповідний продукт. Для обґрунтування своєї теорії Гілфорд систематично використовував факторний аналіз із так званим суб’єктивним обертанням. Цей варіант факторного аналізу спрямований не на те, щоб автоматично виявляти фактори, а на те, щоб підтвердити чи не підтвердити факторну модель, яку заклав дослідник. У наш час, однак, математичні методи Гілфорда зазнали значної критики. Показано, що його дані можна також легко пояснити, виходячи з іншої факторної моделі.

Конвергентне мислення (сходження) актуалізується в тому випадку, коли людині, яка вирішує задачу, потрібно на основі множини умов знайти єдине вірне рішення. В принципі, конкретних рішень може бути і декілька (безліч коренів рівняння), але ця множина завжди обмежена. Дивергентне мислення визначається як «тип мислення, який іде в різноманітних напрямках» (Дж. Гілфорд). Такий тип мислення припускає варіювання шляхів рішення проблеми, призводить до несподіваних висновків і результатів. Гілфорд вважав операцію дивергенції, поряд з операціями перетворення й імплікації, основою креативності як загальної творчої здібності. Дослідники інтелекту давно прийшли до висновку про слабкий зв'язок творчих здібностей із здібностями до навчання й інтелектом.

Гілфорд виділив чотири основних параметри креативності:1) оригінальність - здатність продукувати віддалені асоціації, незвичні відповіді;2) семантична гнучкість - здатність виявити основну властивість об'єкта і запропонувати новий спосіб його використання; 3) образна адаптивна гнучкість - здатність змінити форму стимулу таким чином, щоб побачити в ньому нові ознаки і можливості для використання; 4) семантична спонтанна гнучкість - здатність продукувати різноманітні ідеї в нерегламентованої ситуації. Загальний інтелект не включається в структуру креативності.

Розглядаючи типи здібностей за змістом, Гілфорд дійшов висновку, що можна говорити про 4 типи інтелекту:“конкретний інтелект” – пов'язаний з конкретними речами та їх властивостями;“абстрактний інтелект”, що може бути “символічним” або “семантичним”;“соціальний інтелект” – розуміння власної поведінки й поведінки інших людей.

СПАСИБОИмя. Телефон. Эл. почта. Веб-сайт. Дякую за увагу!