Презентація "Посібник методичних рекомендацій щодо викладання предметів художньо-естетичного циклу для 5 - 11 класів"

Пізнаючи цінності мистецтва,людинапізнає людське в людині,підносить себе до прекрасного,переживає насолоду.     В. О. Сухомлинський. Посібник методичних рекомендацій щодо викладання предметів художньо-естетичного циклу для5 – 11 класів Уклала голова Нововоронцовського РМО, вчитель музичного мистецтва Дудчанського ЗОСШП Іванів А. Ф.2018-2019 н.р.

Навчальний предмет Мистецтво Програма “Мистецтво 5-9 класи”(авт. Л. Масол та ін.) (оновлена) затверджена наказом МОН України від 07.06.2017 №804 Програма “Мистецтво 10-11 клас. Рівень стандарту” (авт. Л. С. Аристова, О. В. Гайдамака та ін.)

Метою вивчення мистецтва у школі є: розвиток та соціалізація особистості учнів;формування національної самосвідомості, загальної культури, світоглядних орієнтирів, екологічного стилю мислення і поведінки; творчих здібностей; дослідницьких навичок і навичок життєзабезпечення; здатності до саморозвитку та самонавчання в умовах глобальних змін і викликів.

Головні завдання мистецької освіти: виховання в учнів емоційно-ціннісного ставлення до мистецтва та дійсності, розвиток художніх інтересів, естетичних потреб; формування системи художніх знань, яка відображає видову специфіку і взаємодію мистецтв; розвиток умінь сприймання, інтерпретації та оцінювання творів мистецтва й художніх явищ; стимулювання здатності учнів до художньо-творчого самовираження, до діалогу; розвиток художніх здібностей, креативного мислення; формування потреби в естетизації середовища та готовності до участі в соціокультурному житті.

п. Музичне мистецтво 5 - 7 класиавт. Масол Л. М. видавництво “Світоч”;авт. Гайдамака О. В. видавництво “Генеза”;авт. Кондратова Л. Г. видавництво “Навчальна книга – Богданават”;- авт. Назаренко Н. В. видавництво “Оберіг”

Клас. Тема року. Теми5 Види музичного мистецтва. Музика як вид мистецтва. Народна музика Професійна музика Взаємодія музики з іншими видами мистецтва (образотворче мистецтво, архітектура, література, театр, цирк, кіно)6 Жанри музичного мистецтва. Жанри камерно-вокальної музики Жанри хорової музики. Жанри камерно-інструментальної музики. Жанри симфонічної музики7 Музика: діалог традицій і новаторства Мистецтво в нашому життіНовітні музичні явища. Тематична структура програми «Музичне мистецтво» (5–7 класи)35 годин на рік (1 година на тиждень), з них 4 години — резервний час

Образотворче мистецтво 5 -7 класи авт. Масол. Л. М. видавництво “Сиция”; авт. Федун С. Г. авт. Железняк С. М. видавництво “Генеза”; авт. Рубля Т.Є. авт. Бєлкіна В.Є.

Клас. Тема року. Теми5 Види мистецтв. Графіка Живопис Скульптура. Декоративно-прикладне мистецтво. Взаємодія образотворчого мистецтва з іншими видами мистецтва (архітектурою, літературою, музикою, театром, цирком, кіно)6 Жанри мистецтва. Анімалістичний жанр. Пейзаж. Портретний жанр. Побутовий жанр. Натюрморт. Жанри: історичний, міфологічний, релігійний, батальний77 Мистецтво: діалог традицій і новаторства. Мистецтво в нашому життіДизайн. Тематична структура програми «Образотворче мистецтво» (5 -7 класи)35 годин на рік (1 година на тиждень), з них 4 години — резервний час

Ми. Ми. Мистецтво 8 клас. Авт. Масол Л. М. Авт. Кондратова Л. Г. Авт. Гайдамака О. В. Мистецтво 9 клас. Авт. Масол Л. М. Авт. Кондратова Л. Г. Авт. Гайдамака О. В.

Клас. Тема року. Теми8 Мистецтво в культурі минулого. Стилі та напрями мистецтва стародавніх епох і цивілізацій: античний, візантійський, романський, готика, Ренесанс. Стилі та напрями мистецтва: бароко, рококо, класицизм, романтизм, реалізм9 Мистецтво в культурі сучасностіСтилі та напрями мистецтва: імпресіонізм і постімпресіонізм, модернізм і постмодернізм. Екранні мистецтва. Форми поширення мистецтва (музеї, медіа, реклама) Тематична структура програми інтегрованого курсу «Мистецтво» (8–9 класи)35 годин на рік (1 година на тиждень), з них 4 години — резервний час

Мистецтво (5-7кл.) інтегрований курс. Авт. Л. Масол (5-6 кл.)Авт. Л. Масол, О. Гайдамака (7 кл.)Авт. Л. Масол (7 кл.)

Клас. Тема року. Теми5 Види мистецтвa. Народне і професійне мистецтво Взаємодія і синтез мистецтва 6 Жанри мистецтва. Образи природи в мистецьких жанрах Образ людини в мистецьких жанрах7 Мистецтво: діалог традицій і новаторства Мистецтво в нашому життіНовітні мистецькі явища. Тематична структура програми інтегрованого курсу «Мистецтво» (5 – 7 класи)70 годин на рік (2 години на тиждень), з них 8 годин — резервний час

Мистецтво 10 клас Навчальна програма “Мистецтво 10 – 11 класи. Рівень стандарту” (наказ МОН від 11.07.2017 №995 ) Навчальна програма “Мистецтво 10 – 11 класи. Профільний рівень” (наказ МОН від 23.10. 2017 №1407) (авт. Абрамян Т. О., Масол Л. М., Гайдамака О. В., Аристова Л. С. ін.) Підручники авторів: Гайдамака О. В., Комаровська О. А., Масол Л. М.,

№Назва розділу10 клас1 Мистецтво африканського культурного регіону2 Мистецтво американського культурного регіону3 Мистецтво далекосхідного культурного регіону 4 Мистецтво індійського культурного регіону5 Мистецтво арабо-мусульманського культурного регіону11 клас1 Мистецтво європейського культурного регіону2 Мистецтво європейського культурного регіону. Україна Тематична структура програми  10-11 клас(52,5 год. (1,5 год. на тиждень), 3 год. - резервний час

Загальна мистецька освіта ґрунтується на принципах: наступності між початковою, основною і старшою школою; поєднання загальнолюдського, національного та етнокраєзнавчого аспектів змісту освіти; інтегративності, спрямованості на поліхудожнє виховання учнів; креативності (пріоритет творчої самореалізації); варіативності змісту, методів, технологій;діалогічності, полікультурності.

Мистецтво в основній школі ґрунтується на засадах: 1. Компетентнісного підходу ( сприяє формуванню предметних, міжпредметних і ключових компетентностей); 2. Особистісно зорієнтованого підходу (забезпечує розвиток в учнів індивідуальних художніх здібностей: музичних, образотворчих та ін., творчого потенціалу); 3. Діяльнісного підходу ( спрямований на розвиток художніх умінь і здатності застосовувати їх у навчальній та соціокультурній практиці); 4. Інтегративного підходу ( виражається в акцентуванні взаємодії різних видів мистецтва в рамках освітньої галузі та пошуку міжпредметних зв’язків із предметами інших освітніх галузей, інтеграції шкільного навчання мистецтв із соціокультурним середовищем).

Мистецтво відіграє важливу роль у формуванні ключових компетентностей: Ключова компетентність. Компоненти1 Спілкування державною (і рідною, у разі відмінності) мовою. Уміння: висловлювати свої почуття та переживання від сприймання творів мистецтва; брати участь у дискусіях, обговореннях на теми мистецтва, чітко формулювати судження щодо мистецтва й мистецьких явищ; ділитися своїми творчими ідеями, почуттями, коментувати й оцінювати власну художньо-творчу діяльність і творчість інших. Ставлення: усвідомлення загальнолюдських цінностей, національної самобутності через мистецтво, готовність до їхнього поширення2. Спілкування іноземнимимовами. Уміння: сприймати твори мистецтва різних країн, народів Ставлення: пошанування культурного розмаїття, усвідомлення ширших можливостей у творчій діяльності зі знанням іноземних мов3. Математична компетентність. Уміння: аналізувати твори мистецтва, розуміти логіку художньої форми; здійснювати необхідні розрахунки для встановлення пропорцій, відтворення перспективи, створення об’ємно-просторових композицій, визначення метру, запису ритму тощо. Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку математики й мистецтва на прикладах творів різних видів мистецтва

4. Основні компетентності у природничих науках і технологіях. Уміння: спостерігати, досліджувати і відтворювати в художніх образах довкілля та явища природи засобами мистецтва; використовувати нові технічні засоби для втілення художніх ідей, застосовувати знання із природничих наук (акустики, оптики, хімії тощо)Ставлення: розуміння гармонійної взаємодії людини і природи, сприймання довкілля як об’єкта для художньо-образної інтерпретації5. Інформаційно-цифровакомпетентність. Уміння: застосовувати сучасні цифрові технології для створення, презентації та популяризації художніх образів; добирати й опрацьовувати потрібну інформацію (зображення, текст, аудіо, відео) для пізнання, творення мистецтва у пошуково-дослідній і соціокультурній діяльностіСтавлення: усвідомлення можливостей використання сучасних цифрових технологій для художньо-творчого самовираження та віртуальних мистецьких подорожей6. Уміння вчитисявпродовж життя. Уміння: визначати власні художні інтереси та потреби; планувати й організовувати свій час для пізнання, сприймання, творення мистецтва чи самовираження через мистецтво; раціонально використовувати час для задоволення культурних потреб, здобувати, опрацьовувати мистецьку інформацію Ставлення: усвідомлення власного рівня опанування художньої інформації, самооцінювання досягнень і помилок, готовність до пошуку нових шляхів для художньо-творчого розвитку

7. Ініціативність і підприємливість. Уміння: критично оцінювати й інтерпретувати явища культури минулого і сучасності, розуміючи роль традицій та інновацій; працювати в команді для пошуку вирішення художньо-творчих завдань; презентувати власні твори, пропонувати ідеї, шляхи розв’язання творчих завдань, оцінювати і визначати свої сильні і слабкі сторони. Ставлення: ініціативність щодо участі в мистецьких заходах, прагнення до творчої самореалізації (відчуття потреби бути учасником мистецьких заходів і подій), відповідальність за особистий і колективний результат8. Соціальна та громадянська компетентностіУміння: ефективно співпрацювати з іншими, зокрема для реалізації громадських мистецьких проектів; творити (самостійно чи в команді) естетичне середовище. Ставлення: усвідомлення своєї причетності до соціокультурних і суспільних процесів, розуміння своєї національної ідентичності завдяки пізнанню українського мистецтва в контексті світового, дбайливе ставлення до народних традицій, мистецтва рідного краю, власної культури і надбань інших культур; розуміння значущості мистецтва для суспільного розвитку; гордість за здобутки українців у мистецькій діяльності

9. Обізнаність ісамовираження усфері культури. Уміння: розвивати власну емоційно-почуттєву сферу на основі сприймання мистецтва та художньо-творчої діяльності; аналізувати, інтерпретувати, давати естетичну оцінку творам різних видів мистецтва та довкілля; створювати художні образи засобами різних видів мистецтва Ставлення: пошана до національної культури; повага і толерантне ставлення до культурного розмаїття світу; усвідомлення потреби збереження художнього надбання людства10. Екологічна грамотність і здорове життя. Уміння: використовувати мистецтво для вираження власних емоцій, почуттів, переживань та впливу на власний емоційний стан. Ставлення: розуміння гармонійної взаємодії людини і природи, сприймання довкілля як об’єкта для художньо-образної інтерпретації

Програма “Художня культура” (рівень стандарту, академічний, профільний рівні) (наказ МОН від 27.08.2010 №834 “Про затвердження Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних планів ІІІ ступеню”)Підручники авторів: Назарець Н. В., Л. В. Климова.,Миропольська Н. В., Масол Л. М. Художня культура 11 клас

Тематична структура програми «Художня культура» 11 клас17 годин на рік (0,5 годин на тиждень), з них 1 година — резервний час№Назва розділу11клас1 Візуальні мистецтва (9 год.) 2 Музичне мистецтво (3 год.) 3 Театральне мистецтво (2 год.) 4 Кіномистецтво (1год.) 5 Простір культури і зустрічі в ньому

Особливості оцінювання результатів навчання. Основними функціями оцінювання навчальних досягнень учнів є:контролююча - визначає рівень досягнень кожного учня (учениці), готовність до засвоєння нового матеріалу, що дає змогу вчителеві відповідно планувати й викладати навчальний матеріал; навчальна - сприяє повторенню, уточненню й поглибленню знань, їх систематизації, вдосконаленню умінь та навичок;діагностико-коригувальна - з'ясовує причини труднощів, які виникають в учня (учениці) в процесі навчання; виявляє прогалини у засвоєному, вносить корективи, спрямовані на їх усунення;стимулювально-мотиваційна - формує позитивні мотиви навчання;виховна – сприяє формуванню умінь відповідально й зосереджено працювати, застосовувати прийоми контролю й самоконтролю, рефлексії навчальної діяльності. При оцінюванні навчальних досягнень учнів мають ураховуватися:характеристики відповіді учня: правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність;якість знань: повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність;сформованість загальнонавчальних та предметних умінь і навичок;рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо;досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми та розв’язувати їх, формулювати гіпотези);самостійність оцінних суджень.

Щоб бути чудовим педагогом,треба любити те, що викладаєш, і любити те, кому викладаєш В. Ключевський. Майстер – це вчитель, який досконало володіє сучасними навчальними технологіями. Учитель-майстер не пов’язує знання,а знаходить шлях до позитивних емоцій у процесі навчання. Підгрунтям майстерності вчителя є знання навчального предмета та технологій його навчання