Презентація "Практичне застосування фізіопрофілактики у медичній реабілітації"

Презентація на тему:«Практичне застосування фізіопрофілактики у медичній реабілітації»КВНЗ «Мелітопольський медичний коледж» ЗОР

1. Визначення поняття фізіопрофілактики.2. Основні завдання фізіопрофілактики.3. Первинна і вторинна фізіопрофілактика. 4. Загартовування.5. Ультрафіолетове опромінення.6. Інгаляції аерозолей,електроаерозолей,гідроаероіонів.7. Список використаної літератури. План:

ФІЗІОПРОФІЛАКТИКА – (від грец. — природа і профілактика) — запобігання розвитку захворювань людини за допомогою природних та штучно створюваних факторів. Фізіопрофілактика займає середнє положення між фізіотерапією і загартовуванням організму. В фізіопрофілактичних заходах фізіопрофілактика використовують ті самі фіз. фактори (сонячні ванни, ультрафіолетове і інфрачервоне випромінювання, фізичні вправи, масаж, купання тощо), що й фізіотерапії. В широкому розумінні до фізіопрофілактики відносять заходи, спрямовані на захист організму людини від несприятливих впливів зовнішнього середовища і на створення оптимальних умов побуту, праці і відпочинку, які відповідають гігієнічним вимогам.

1. Підвищити опірність організму до інфекційних захворювань, зокрема до грипу.2. Попередити Д - авітаміноз,боротися зі світловим «голодуванням».3. Загартувати організм відносно впливу різких коливань умов зовнішнього середовища. 4. Врегулювати діяльність серцево - судинної системи і тим самим стан кровообігу.5. Змінювати реактивність організму і підвищити опірність до деяких інфекцій шкіри і хімічних подразників.6. Підвищити працездатність і витривалість організму. Основні завдання фізіопрофілактики:

Розрізняють первинну і вторинну профілактику. Завданням первинної профілактики є запобігання виникненню захворювань. Вторинна профілактика полягає в запобіганні виникненню рецидивів,загострень хронічних захворювань,збереженні стану ремісії,працездатності хворого. Вирішення завдань як первинної,так і вторинної профілактики досягають,по – перше,завдяки оздоровленню середовища побуту і праці людини (санітарно – гігієнічні заходи),по – друге,завдяки зміцненню здоров`я кожної людини (лікувально – оздоровчі заходи). Профілактика і лікування перебувають у тісному взаємозв`язку. Важливим напрямом роботи органів охорони здоров`я з розгортання масової профілактики є система загальної диспансеризації населення,в якій чільне місце посідає і фізіопрофілактика,тобто застосування фізичних методів запобігання захворюванням та їх рецидивам. Як і загальна профілактика,фізіопрофілактика також може бути умовно поділена на первинну і вторинну. Вторинна фізіопрофілактика повністю поєднується з фізіотерапією хронічних захворювань,яку застосовують у фазі їх ремісії.

Проміжним станом між первинною і вторинною фізіопрофілактикою є запобігання за допомогою фізичних методів лікування виникненню ускладнень при травмах і соматичних захворюваннях. Профілактична дія фізичних чинників забезпечується завдяки зміцненню реактивності організму під їх впливом. Отже, основне оздоровче значення мають природні чинники: сонце,повітря,вода. Вони справляють загартовувальну дію,підвищують загальну реактивність організму і тому є ефективним засобом профілактики не лише простудних захворювань (грипу,гострих респіраторних захворювань,гострих респіраторних вірусних інфекцій),а й багатьох інших захворювань людини. Із преформованих фізичних чинників у санаторіях,лікарнях,поліклініках та інших лікувальних закладах широко застосовують такі методи,як УФ – випромінювання. Воно позитивно впливає на підвищення загальної реактивності організму,а також сприяє специфічній профілактиці рахіту у дітей. Завдяки бактерицидній дії УФ – випромінювання застосовують для профілактики гнійних ускладнень при ранах і опіках.