У різних країнах встановлено певну вікову межу, переступивши яку, людина починає доросле життя. Дорослі можуть одружуватися, розпоряджатися власним майном, вільно подорожувати, здійснювати фінансові операції, тобто повного мірою користуватися своїми правами. До цього віку дитині притаманні певніфізичні та психологічні особливості, які відрізняють її від світу дорослих, а саме: фізична беззахисність, безпорадність, залежність від рішень батьків, інших дорослих тощо. До кінця XIX століття права дитини не були захищені юридично. Не існувало організацій, які б опікувалися захистом прав дитини.
Історична довідка. У деяких регіонах світу закони про захист тварин було прийнято раніше, ніж закони про захист прав дітей. Наприклад, 1874 року в Балтиморі (США) батьків восьмирічної Марі Елен Вільсон, яку систематично жорстоко били в сім’ї, змогли притягнути до відповідальності за погане ставлення до доньки лише на підставі чинного закону про захист тварин. Дівчина тяжко хворіла через постійні побої і недоїдання. На допомогу прийшли члени місцевого відділення товариства боротьби з жорстоким ставленням до тварин. Через брак юридичного захисту в цій ситуації єдиним можливим рішенням було звинувачення батьків на підставі того, що дівчинку визнали членом тваринного світу.
Конвенція ООН про права дитини стала першим в історії людства міжнародним документом, що стосується дітей і містить широкий перелік прав, зокрема особистих прав і свобод дитини. Її часто називають Всесвітньою Конституцією прав дитини. Конвенцію ООН про права дитини було прийнято 20 листопада 1989 року Генеральною Асамблеєю Організації Об’єднаних Націй. Конвенція набула чинності 2 вересня 1990 року. На сьогодні її ратифікували 192 держави світу, поширивши її дію на свої території. Вона є єдиним документом ООН, який ратифікувала така велика кількість держав. Україна підписала Конвенцію 21 лютого 1990 року, ратифікувала - 27 лютого 1991 року, документ набув чинності 27 вересня 1991 року.
ЯКІ ПРАВА МІСТИТЬ КОНВЕНЦІЯ ООН ПРО ПРАВА ДИТИНИ• Дитиною є кожна людська істота до досягнення 18-річного віку.• Захист від дискримінації.• Якнайкраще забезпечення інтересів дитини.• Повага до прав батьків.• Право на життя, виживання і вільний розвиток.• Право на прізвище та ім'я.• Право на ім'я і набуття громадянства.• Право знати своїх батьків і користуватися батьківською турботою.• Право не розлучатися з батьками всупереч їхньому бажанню.• Право підтримувати контакт з обома батьками.• Право на возз'єднання із сім'єю, що перебуває в іншій державі.• Право вільно залишати будь-яку країну й повертатися до своєї країни.
• Право вільно висловлювати свої думки з усіх питань.• Свобода думки, совісті, релігії.• Свобода асоціацій і мирних зібрань.• Право на повну інформацію, що сприяє добробуту дитини.• Право на користування послугами системи охорони здоров’я.• Право користуватися благами соціального забезпечення.• Право на освіту.• Право на відпочинок і розваги.• Право на захист від економічної експлуатації.• Право на захист від незаконного зловживання наркотичними засобами, психотропними речовинами, від усіх форм сексуальної експлуатації та сексуальних розбещень.• Право на гуманне ставлення, захист від незаконного та довічного позбавлення волі дітей, які перебувають у конфлікті із законом.
Ми знаємо, що робити й до кого звертатися, якщо раптом заболить зуб чи захворіємо на грип. А як бути, коли порушують права дітей, підлітків? До кого звертатися, кому довіритися? Майже кожна людина хоча б один раз замислювалася над цими запитаннями. Діти не знають, до кого йти по допомогу, тому не можуть вчасно отримати потрібну їм консультацію і часто-густо залишаються наодинці зі своїми проблемами. А даремно. Там, де ви живете, існує ціла мережа організацій, служб, здатних кинути «рятувальне коло» тим, хто його потребує.
Ви можете звернутися:• до батьків або дорослих людей, яким ви довіряєте;• на «дитячу» Національну гарячу лінію, де вам можуть надати фахову пораду, консультацію чи допомогу. Дзвінки є безкоштовними по всій території України;• до психологів, учителів та адміністрації у вашому навчальному закладі;• до представників служб у справах дітей, якщо вам не виповнилось 18 років;• до працівників центрів соціальних служб у справах сім’ї, дітей та молоді, які є у кожному районі, місті чи районі великого міста;• до найближчого відділку поліції (або зателефонувати за номером 102);• до суду, якщо вам виповнилось 14 років. Ви можете зробити це самостійно, а до 14 років через представників;• до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (омбудсмена);• до Уповноваженого Президента України з прав дитини;• до недержавних громадських організацій, що працюють у сфері захисту прав дитини, таких як Коаліція «Права дитини в Україні», «Жіночий консорціум України», Save the Children Україна, Громадська організація «Ла Страда Україна» та багато інших. Про те, як звернутися до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, є докладна інформація на сайті: www.ombudsman.gov.ua. Ви також можете зателефонувати на гарячу лінію омбудсмена: 0-800-50-17-20. До Уповноваженого Президента України з прав дитини ви можете надіслати звернення щодо порушення прав дитини на адресу:вул. Банкова, 11, м. Київ, 01220або відправити повідомлення на його офіційну сторінку в соцмережі:www.facebook.com/up.z.prav.dytyny
Ситуація 7 Мені 16 років, і я щодня йду до школи. Коли я приходжу додому, до вечора допомагаю батькам у нашому магазині. Потім я вечеряю, мию посуд, доглядаю своїх молодших брата і сестру, допоки батьки не закінчать роботу в магазині. Коли молодші діти засинають, я намагаюся вчити уроки, але зазвичай засинаю від втоми.
Висновок: Захист прав дитини — неодмінна частина захисту прав людини. Невід'ємні права дитини перелічені в Конвенції про права дитини. Її принципи втілені в законодавстві країн, які ратифікували цю Конвенцію. Україна належить до них. Основними правами дитини є право на життя, ім'я, громадянство, відсутність дискримінації, право на свободу совісті та релігійних переконань, життя з батьками, працю, відпочинок, захист життя та здоров’я, освіту, відсутність рабства, житло, свободу слова, отримання інформації, користування досягненнями культури.