Варто знати. Правовідносини – це суспільні відносини, які виникають на основі норм права і учасники яких мають суб'єктивні права та юридичні обов'язки, що забезпечуються державою. Що таке правовідносини? У повсякденному житті ви постійно вступаєте у відносини один з одним, різноманітними організаціями або установами. Вони певною мірою упорядковані та організовані за допомоги моральних, релігійних та інших соціальних норм. Але значна частина суспільних відносин будується на підставі правових норм, тому їх називають правовими відносинами.
Основними ознаками правовідносин євиникають між людьмивиникають виключно на основі норм правамають вольовий характерохороняються та забезпечуються силою державного примусу. У разі необхідності учасник правовідносин може звернутися до органу, який наділений державно-владними повноваженнями, за відновленням порушеного суб'єктивного права або з вимогою виконання юридичного обов'язку іншою стороною. Тобто для виникнення правовідносин необхідна воля, принаймні одного з учасників. Люди вступають у правовідносини з певною метою — наприклад, укласти шлюб, взяти участь у виборах, придбати певний товар. Наприклад, власник майна може реалізувати своє право тільки у стосунках з іншими людьми, тобто він може продати або подарувати своє майно будь-якій особі, а також вимагати додержання свого права власності від інших людей та установ. Вони виникають, змінюються чи припиняються відповідно до норм права, які впливають на поведінку людей і через неї реалізуються. Якщо немає норми права, то немає і правовідносин.
Правовідносини класифікуються на види за різними ознаками: за галузями права, змістом, ступенем індивідуалізації, характером обов’язку. 1. За галузями права правовідносини можуть бути: Конституційними – наприклад, відносини, пов’язані з питанням громадянства. Цивільно-правовими — відносини, які виникають за укладання угоди купівлі-продажу та інших цивільних правочинів. Адміністративними — прикладом є відносини, пов’язані зі сплатою штрафу за порушення правил дорожнього руху. Кримінально-правовими — прикладом є відносини, які виникають з приводу відповідальності за крадіжку, грабіж чи інший вид злочину, передбачений Кримінальним кодексом. Трудовими — прикладом будуть відносини, що виникають під час приймання на роботу і звільнення з неї працівника директором підприємства. Сімейними — прикладом будуть відносини, пов’язані зі сплатою аліментів одного з батьків для дитини.
2. За змістом правовідносини можуть бути: РЕГУЛЯТИВНИМИякі регулюють права та обов’язки учасників правовідносинприкладом будуть трудові права та обов’язки, що виникають за трудовим договором, або майнові права та обов’язки, що виникають за цивільним правочиномприкладом буде кримінальна відповідальність за злочин або адміністративна за дрібне хуліганствоякі охороняють і відновлюють у разі порушення права учасників правовідносин ОХОРОННИМИ
3. За ступенем індивідуалізації правовідносини можуть бути: Відносними — це правовідносини, де поіменно визначено всіх їхніх учасників. Наприклад, за договором купівлі-продажу Литвиненко А. І. купує автомобіль у Вдовенка М. І. Тож в угоді поіменно зазначені дві сторони. Абсолютними — правовідносини визначають лише одну сторону. Наприклад, квартира належить Борцу В. І. Як ми бачимо, в цьому випадку визначена тільки сторона, яка є власником майна.
4. За характером обов’язку правовідносини бувають активного і пасивного виду. Активні передбачають, що учасник правовідносин повинен учинити певні дії на користь іншої сторони. Наприклад, сплата податку. Пасивні передбачають, що учасник правовідносин повинен утриматися від небажаних дій для іншої сторони. Наприклад, заборона посягати на чужу власність.
Нація, народ, етнічна група, територіальна громада та ін. Спільноти. Державні органи, установи, організації, органи місцевого самоврядування, громадські об’єднання та ін. Держава та її структури. Юридичні особи. Держава, державні утворення, адміністративнотериторіальні одиниціФізичні особи. Громадяни України, іноземці, особи без громадянства. Суб’єкти правовідносин
Правосуб’єктність — передбачена нормами права можливість бути учасником правовідносин. Варто знати. Правоздатність — здатність мати юридичні права та обов'язки. Виникає від моменту народження і припиняється зі смертю. Деліктоздатність — здатність суб’єкта правовідносин нести юридичну відповідальність за вчинене правопорушення. Настає з 16 років, за окремі види правопорушень може наставати з 14 років. Повна дієздатність фізичної особи настає з 18 років. Дієздатність — здатність своїми діями здійснювати права та обов’язки
Часткова дієздатність. Повна дієздатність. Неповна дієздатністьнастає з повноліттям у 18 років. Вони самостійно здійснюють усі угоди.з’являється у неповнолітніх осіб віком від 14 до 18 років. Вони можуть мати свої кошти, але розпоряджаються ними за згодою батьків або піклувальників. існує у малолітніх осіб віком до 14 років. Вони можуть укладати лише дрібні побутові угоди (придбали собі сік і шоколадку в магазині або зошит із ручкою для занять).
Розрізняють такі види об’єктів правовідносин:речі, цінності, майно предмети матеріального світувиконання роботи, обумовленої договоромпослуги виробничого і невиробничого характерутвори мистецтва, літератури, живопису, кіно та інші результати інтелектуальної діяльності продукти духовної та інтелектуальної творчості життя, здоров'я, честь, гідністьособисті немайнові блага
Варто знати. Зміст правовідносин — переобучена нормами права сукупність суб’єктивних прав та юридичних обов’язків учасників правовідносин. Матеріальний аспект. Фактична поведінка та дії учасників правовідносин. Наприклад, продавець передає замовлений товар покупцю, а той його приймаєНаприклад, продавець має обов’язок передати якісний товар покупцю, а той має обов’язок його оплатити і право переконатися у відповідній якості товару або його характеристик. Юридичні права та обов’язки учасників правовідносин. Юридичний аспект
Юридичні факти поділяються на окремі групи за такими показниками.1. 3а вольовою ознакою: події — це обставини (природні явища), виникнення та дії яких не залежать від волі суб’єктів: народження, хвороба, смерть людини; стихійне лихо, пожежа; землетрус. дії — це обставини, настання яких залежить від волі особи. Наприклад, подання документів для вступу до ВНЗ або купівля автомобіля. 2. За юридичними наслідками юридичні факти поділяються на: правоутворюючі — з якими пов’язують виникнення правовідносин. Наприклад, наказ директора про зарахування нових учнів та учениць до школи; правозмінюючі — з якими пов’язують зміну правовідносин. Наприклад, наказ ректора університету про переведення студентів 3-го курсу з очної на заочну форму навчання; правоприпиняючі — з якими пов’язують припинення правовідносин. Наприклад, наказ дмпектора про видачу учням атестата про закінчення школи3. За характером діяльності: факти бувають — одноразової дії (наприклад, купівля квитка до кінотеатру) — безперервної юридичної дії (наприклад, перебування у шлюбі)
Словник. Правосуб’єктність — здатність фізичних чи юридичних осіб у встановленому порядку бути суб’єктами правовідносин (суб’єктами права), мати юридичні права та обов’язки. Правоздатність — здатність особи мати визначені законом права та обов’язки, брати участь у правовідносинах. Дієздатність — можливість особи власними діями створювати, припиняти, змінювати юридичні права та обов’язки. Деліктоздатність – здатність особи нести юридичну відповідальність. Юридичний факт — життєва обставина, з якою норми права пов’язують виникнення, зміну або припинення правовідносин.
Запитання для повторення та обговорення 1. Що таке правовідносини? Яку роль вони відіграють у суспільстві? 2. Назвіть види правовідносин? 3. Чим суб’єкти правовідносин відрізняються від об’єктів? 4. Перерахуйте складові змісту правовідносин. 5. Визначте структуру правовідносин у наступних ситуаціях та дайте відповіді на запитання в кінці задачіСт. підручника 53