"Вода, у тебе немає ні смаку, ни кольору, ні запаху,
тебе неможливо описати, тобою наслолоджуються,
не знаючи,
що ти таке насправді.
Не можна сказати,
що ти є необхідною
для життя: ти — саме життя.
Ти наповнюєш нас радістю,
і це неможливо пояснити нашими почуттям".
Довжина 163 км, площа басейну 2 410 км². Похил річки 1,6 м/км. Долина у верхній течії V-подібна, з крутими, розчленованими схилами. Глибина долини у пониззі до 80—120 м, ширина 1—1,5 км. Заплава двобічна, у верхній течії заболочена, на окремих ділянках майже відсутня; її ширина у верхів'ях 50—120 м, у середній та нижній течії — 200—600 м. Річище у верхній течії слабозвивисте, замулене, нижче — кам'янисте, є пороги. Ширина річки 15—20 м (найбільша — 58 м), глибина на порожистих ділянках 0,1—0,5 м, на плесах — 1,5—3,5 м.
Цікавим джерелом, що живить річку Мурафу, є на правому березі струмок, який витікає з підземної річки в урочищі Ґуральня, що біля села Травневе. Вода тут також високої смакової якості. До революції тут був спиртовий завод-ґуральня. Далі, через кілометр від Ґуральні над трасою Жмеринка — Шаргород, біля млина, на цьому ж березі є ще одне джерело-криниця, що живить Мурафу. Вода має високі смакові якості. Старожили с. Травневого розповідають, що раніше євреї з с. Станіславчика і м. Жмеринки приїжджали сюди брати воду на чай.
«Річко моя! Життя моє, де і чому я забарився, чого так пізно прийшов до твого берега, теплого й чистого? На твої ясні води, на урочисті зорі, що дивляться в тебе з неба? Люблю я воду твою ласкаву, животворящу. І береги твої чисті, і всіх людей простих, що трудяться, живучи на твоїх берегах. Уклоняюся тобі за ласку, за багатство, що дала моєму серцю, за те, що, дивлячись на тебе, стаю я добрим, людянимі щасливим, що можу любити тебе все життя, річко моя, душе мого народу.» О. Довженко