Презентація, присвячена Героям Крут

БІЙ ПІД КРУТАМИ. ФАКТИ,ЯКІ ПОВИНЕН ЗНАТИ КОЖЕН

29 січня 2020- 102 річниця історичного бою під Крутами. 1918 року молоді захисники УНР власною кров’ю вписали нову сторінку в історію українського визвольного руху.

ГЕРОЇ КРУТ — ЦЕ КІБОРГИ 1918 РОКУ!Вони є символом героїзму української молоді

ПЕРЕДУМОВИ БОЮІсторики стверджують, що основною помилкою Центральної Ради була відсутність військового стрижня в Україні. І коли під боком держава має такого ворога, як більшовицька Росія, відсутність армії означала завершення політичного і соціального існування країни.

Радянський Союз не хотів, аби великий шмат землі з розвиненим сільськогосподарським угіддям та унікальною культурою відділявся і ставав незалежною країною. Отже, влада Радянського Союзу вимагала легалізувати більшовицькі військові загони в Україні й припинити їхнє роззброєння. Зазначалося, що в разі невиконання вимог російський радянський уряд вважатиме Центральну Раду в стані відкритої війни проти нього.

В середині грудня розпочалися реальні бойові дії. Ленін дав зрозуміти, що Радянська Росія не змириться з існуванням незалежної України, більшовики передбачали поширення революції і на терени України.

12 грудня 1917-го Всеукраїнський з'їзд Рад у Харкові проголосив Україну радянською республікою. Більшовицьким силам в Україні почала надходити військова допомога 

20-тисячний більшовицький загін під командуванням Антонова-Овсєєнка (на фото)  прямував на схід України, а з північного сходу наступав загін Муравйова.  Наприкінці грудня 1917 року радянську владу було встановлено у Харківській, Катеринославській та Полтавській губерніях. На черзі був Київ. Наступ на місто більшовицькі війська вели двома групами: одна залізницею Харків-Полтава-Київ, друга у напрямі Курськ-Бахмач-Київ.

 "Наше бойове завдання – взяти Київ... Жаліти київських мешканців нема чого, вони терпіли гайдамаків – нехай знають нас і одержать відплату. Жодного жалю до них! Кров’ю заплатять вони нам. Якщо треба, то каменя на камені не залишимо". Звернення М. Муравйова до своїх бійців на мітингу в Бахмачі :

Із майже 300 тисяч війська, яке було прихильним до Центральної Ради ще влітку 1917-го до січня 1918-го зменшилося до близько 15 тисяч людей в усій країні. Історики звертають увагу на здеморалізований стан українських військ, на їхню стомленість війною та, передусім, на відмінну систему революційних агітаторів у складі більшовицьких військ, які схиляли на свій бік цілі загони армії УНР. За таких умов, єдиною надією і опорою Центральної Ради залишилась патріотично налаштована студентська молодь Києва, яку і було залучено на захист столиці України.

Учасник бою під Крутами Ігор Лоський (на фото) в 1918-му учень Київської Кирило-Мефодіївської гімназії згадував: "Тодішній український уряд безнадійно прогавив момент національного підйому, який охопив маси українського вояцтва, коли можна було створити дійсну українську армію… І лише в останній момент, коли катастрофа була вже неминуча, дехто з державних українських мужів схаменувся і почали наспіх творити нові частини, але було вже запізно".

Так практично за три тижні до бою під Крутами виник Студентський курінь Січових стрільців. Підрозділ вважався добровільним, але фактично в нього зараховували добровільно-примусово. За словами Лоського, рішення про формування куреня прийняло студентське віче Університету св. Володимира і щойно утвореного Українського народного університету. Бажаючих вступити в курінь було небагато, тому зібрання постановило, що "дезертири" будуть піддані "загальнотовариському бойкотові". В студентський курінь записалося всього трохи більше сотні осіб.

На військових складах було повно спорядження та амуніції, але курінь отримав рвані шинелі, солдатські штани і арештантські шапки.«Можна собі уявити,- пише Лоський,- як гротесково виглядала сотня. Пересічний вигляд був такий: власні черевики, солдатські штани, зав’язані мотузком, гімназійна чи студентська куртка і згори шинеля, …старі поржавілі рушниці…»

 Бій під Крутами відбувся 29-30 січня 1918 року біля залізничної станції Крути, за 130 кілометрів на північний схід від Києва. Він тривав п'ять годин між чотиритисячним підрозділом російської Червоної гвардії під проводом есера Михайла Муравйова та загоном із київських курсантів і козаків "Вільного козацтва", що загалом нараховував близько шість сотень вояків.

На підкріплення у Крути були скеровані Перша українська юнкерська школа імені Б. Хмельницького у складі 400-450 курсантів та 20 старшин. До них приєдналася перша сотня (116-130 осіб) Студентського куреня січових стрільців. Вони не мали достатньої військової підготовки, були погано озброєні. До курсантів, студентів і гімназистів приєдналося ще близько 80 добровольців із Вільного козацтва з Ніжина.

Автор перших спогадів про Крути, які були опубліковані ще в 1918 році, Иван Шарий в публікації "Січовики під Крутами" писав: «Штаб, як тільки почали рватися ворожі шрапнелі, переполохався, переніс канцелярію з вокзалу у вагон і з усім ешелоном утік верстов на 6 від Крут, зоставивши керувати битвою офіцера Гончаренка, який весь час стояв у тилу і, певно, з переляку абсолютно не знав, що йому робити… Тікаючи, штаб захопив і вагони з патронами та набоями до гармат, що добило нашу справу під Крутами…»

СХЕМА БОЮ

 Відступаючи, частина студентської сотні потрапила в оточення, відчайдушно атакувала, але сили були нерівні. Одна чота (взвод) студентів у сутінках втратила орієнтир і вийшла на станцію Крути, уже зайняту більшовиками. 27 полонених юнаків було розстріляно.

20-річний Григорій Піпський зі Старосамбірщини перед розстрілом заспівав "Ще не вмерла Україна", і решта підтримали спів.

Студенти призупинили ворожий наступ. Більшовицькі війська не мали змоги наступати 4 дні після бою. За цей час українські воїни здійснили відступ, підриваючи мости та колії. Внаслідок цього війська Муравйова вже не мали можливості перевозити боєприпаси залізницею.

Ці чотири дні після бою під Крутами стали вирішальними для української дипломатії, аби домогтися укладання Брест-Литовського миру, що de-facto означало міжнародне визнання української незалежності.

За рішенням Центральної Ради від 19 березня 1918 року було вирішено урочисто перепоховати полеглих студентів на Аскольдовій могилі в Києві. На церемонії виступив Михайло Грушевський, який назвав цей учинок київської молоді – героїчним.

НАСЛІДКИ ТА ЗНАЧЕННЯ БОЮПісля завершення Першої світової війни був підписаний Берестейський мирний договір. Бій під Крутами дав змогу УЦР взяти участь в угоді. Тоді Українська Народна Республіка була визнана незалежною та рівноправною державою. Сталося це завдяки затримці російсько-більшовицьких нападників у бою під Крутами.

УЧАСНИКИ БОЮ ПІД КРУТАМИrrr

ПАМ'ЯТНИК ГЕРОЯМ КРУТ НА АСКОЛЬДОВІЙ МОГИЛІ

МЕМОРІАЛ ПАМ'ЯТІ ГЕРОЇВ КРУТ

Бій під Крутами — символ героїзму української молоді. Тоді ,холодного січневого дня 1918 року, в нерівному бою проти ворога виступили зовсім юні, але нескорені Захисники України.

 У 2006 році на місці бою встановлено пам’ятник. У 2012 році на Аскольдовій могилі замінили дерев’яний хрест на виготовлений із каменю "Козацький хрест". 2018 у день роковин бою під Крутами, відбулася прем’єра фільму "Крути 1918".