Презентація "Проєктна діяльність на уроках української літератури як засіб розвитку ключових компетенцій інноваційної особистості учня

Проєктна діяльність на уроках української літератури як засіб розвитку ключових компетенцій інноваційної особистості учня

Найперше, що має зробити вчитель, - це розвинути в учня дух допитливості. Д. Менделєєв Метод проєктів – це освітня технологія, яка націлена на набуття учнями знань у тісному зв’язку з реальною життєвою практикою, формування в них специфічних умінь та навичок завдяки системній організації проблемно-орієнтованого навчального пошуку.

Завдання вчителя-словесника:створення умов для зацікавленості учнів предметом;реалізація індивідуальних можливостей школярів через творчість;використання інтерактивних проєктних технологій;робота з обдарованими та здібними учнями;створення на уроках здорової конкуренції

Цілі й завдання проєктного навчання: розвиток пізнавальних умінь і навичок учнів; уміння орієнтуватися в інформаційному просторі; уміння самостійно конструювати свої знання; уміння інтегрувати свої знання з різних галузей науки; уміння критично мислити.

Робота над проєктом складається з:визначення теми, мотивації;формулювання спільної мети діяльності;плану підготовки до реалізації задуму;розробки організаційного плану;визначення основних інформаційних джерел;виконання;форми захисту;оформлення;терміну реалізації; підбиття підсумків.

Завдяки проєктуванню на уроках української літератури учні вчаться: усвідомлювати мету;планувати свою роботу, передбачати можливі результати;використовувати джерела інформації (матеріали преси, літературні твори, дослідження літературознавців, мовознавців);самостійно шукати і накопичувати матеріал;аналізувати та зіставляти різноманітні факти;доводити власні погляди; приймати власні рішення;підтверджувати чи спростовувати ідею; активізовувати соціальні контакти (розподіляти доручення, працювати спільно);створювати матеріальні носії проєктної діяльності (газета, сценарій, журнал тощо).

Учень – компетентний читач-дослідник Інтерес до читання. Читацький досвід. Творчість Самостійність Аналітичне мислення. Дослідницькі вміння. Особистісні якостіІнформаційна компетентність

Напрямки пошуково-дослідницької діяльностіВикористання окремих дослідницьких прийомів та методів. Випереджальні завдання пошуково-дослідницького характеру. Групова робота. Самостійна робота. Позаурочна робота. Уроки-дослідження

Дослідницький або творчий продукт: асоціативні малюнки, емблема героя (автора), творчий переказ, оповідання, проєкти, переклади, есе, фанфік, реферат, стаття, науково-дослідницька робота. Прийоми аналізу. Жанри уроків. Проблемна ситуація. Конкурс, семінар, інтелектуальні змагання, практична робота, диспут, дослідження, урок-версія. Асоціативні вправи, пошук змістової антитези, кросворд, проблемна тема, парадоксальний епіграф. Щоденник подвійних нотаток, робота з критичною статтею, інтерв'ю, робота з деталлю, сенкан, компоративний аналіз Організація дослідження твору

Проєкт №1 «Гайдамацький рух в Україні»Поділ на групи:історики (дослідження причин гайдамацького руху за історичними джерелами);фольклористи (висвітлення даного питання у фольклорних джерелах); шевченкознавці (показ Коліївщини в поемі Т. Шевченка «Гайдамаки»);видавці (оформлення, ілюстрування).

Читати поему «Гайдамаки” Шевченка можна по-різному. Можна сконцентрувати увагу на ріках крові, на грабежах... і повторювати Кулішеві слова про недоцільність показу такого страхіття. А можна вникнути в суть, зрозуміти повстанців, відчути страждання уярмленої нації — і виправдати сподіяне. О. Слоньовська, український літературознавець

- Повідомлення учня-історика про маршрут повстання (карта, хід повстання – до м. Умань) 

Історичні джерела У «Приписах» («Примітках») до поеми Шевченко посилався на «Історію Русів» Д. Бантиша-Каменського, «Энциклопедичиский лексикон» А. Плюшара, «Історію Королівства Польського» Є. Бендтке. Він користувався працею М. О. Максимовича «Оповідь про Коліївщину» (у рукописі), польською мемуарною літературою.

Фольклорні джерела Основним джерелом «Гайдамаків» була усна народна творчість (пісні, перекази і легенди). Про це говорив сам поет. Він знав також історичні праці українських, російських та  польських авторів про Коліївщину — народне повстання 1768 року в Правобережній Україні..

Повідомлення літературознавців про епізоди повстання в поемі «Гайдамаки» та їх сюжетна роль Коліївщина – це козацько-селянське національно-визвольне повстання в Правобережній Україні у 1768-1769 роках. Спровоковане національним і релігійним гнітом правобережного українського населення в Речі Посполитій. Очолив це повстання послушник Мотронинського монастиря, запорожець Максим Залізняк, а його найближчим сподвижником став сотник уманської надвірної міліції Іван Гонта. Коліївщина стала найвищим етапом гайдамацького руху.

Займи позицію:  Хто ж такі гайдамаки – визволителі чи розбійники? Гайдамаки – незаможні селяни, наймані робітники, дрібна шляхта й нижче духовенство, які були борцями проти польської неволі. Як то тяжко блукать в світіСироті без роду;А до того — душа щира, Козацького роду,Не одцуравсь того слова, Що мати співала,Як малого повивала,З малим розмовляла;Не одцуравсь того слова,Що про Україну…

Проєкт №2«Віртуальний музей І. Котляревського»Музейні зали. Дитячі та юнацькі роки майбутнього письменника. Літературна діяльність (вірші, поеми, п’єси). Екранізації. Цікаві факти. Оцінка творчості. Пам’ять.