Презентація "Професійна підготовка вчителя-логопеда"

ПРОФЕСІЙНА ПІДГОТОВКА ВЧИТЕЛЯ. ОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛЯ-ЛОГОПЕДА Виконала: Фесенко Валентина Валеріївна вчитель-логопед Глобинського ліцею № 1 ім. В. Є. Курченка 2022 р.

План 1. Сутність поняття «професійна підготовка». 2. Етапи становлення професійної підготовки логопедів у системі спеціальної освіти. 3. Особливості професійної підготовки логопедів. 4. Функції вчителя-логопеда.

Одним з провідних завдань педагогічного процесу підготовки учителя є перетворення особистості студента на спеціаліста, здатного розв’язувати проблеми навчання і виховання школярів. Тому покращення професійної підготовки майбутнього вчителя вимагає не лише нових ефективних шляхів організації навчально-виховного процесу вищого педагогічного навчального закладу, але і перегляду структури предметної підготовки студентів на основі підняття її на технологічний рівень навчання та викладання при врахуванні професійної ідентичності особистості та професії, професійної компетентності та творчості. Проблема професійної підготовки майбутніх педагогів залишається актуальною в сучасній науковій думці як результат тенденції до технологізації та інтенсифікації різних сфер життя суспільства, з одного боку, та нереалізованість цих процесів унаслідок низки об’єктивних і суб’єктивних факторів у сфері освіти – з іншого. 1. Сутність поняття «професійна підготовка»

В Україні стрімко зростає вартість людського капіталу, що ставить перед професійною освітою та педагогікою вищої школи нові завдання з підготовки спеціалістів високого рівня кваліфікації, який відповідав би європейським та світовим стандартам. У науково-практичній літературі професійна підготовка має різні тлумачення; в сучасній психолого-педагогічній науці існує декілька підходів до визначення її сутності. З точки зору психології, професійна педагогіка визначається як засіб приросту індивідуального потенціалу особистості, розвитку її резервних сил, пізнавальної й творчої активності на основі оволодіння загальнонауковими та професійно-значущими знаннями, вміннями й навичками. Педагогічний підхід розглядає професійну підготовку як оволодіння людиною професійною освітою, що є результатом знань, умінь та формування необхідних особистісних професійних якостей. 1. Сутність поняття «професійна підготовка»

Професійна підготовка розглядається як сукупність уже отриманих людиною спеціальних знань, умінь та навичок, особистісних якостей, власного досвіду роботи та усвідомлених норм поведінки, що забезпечують можливість успішної роботи з певної професії; або, з іншого боку, як процес повідомлення тим, хто навчається (научуваним) відповідних знань та формування в них умінь і навичок. У Законі України «Про вищу освіту» професійна підготовка визначається як здобуття кваліфікації за відповідним напрямом підготовки або спеціальністю. За «Педагогічним енциклопедичним словником» професійна підготовка являє собою систему професійного навчання, метою якої є прискорене набуття тими, хто навчається, навичок, необхідних для виконання визначеної роботи або ж групи робіт. Професійна освіта створює умови для професійного становлення, розвитку й самореалізації особистості та сприяє досягненню гуманістичних та демократичних цілей суспільства. Метою професійної підготовки є набуття професійної освіти, яка, у свою чергу, є результатом засвоєння систематизованих знань, умінь, навичок та необхідних особистісно-професійних якостей. Таким чином, під професійною підготовкою ми розуміємо цілеспрямований процес формування у вищому педагогічному навчальному закладі системи професійних знань, умінь, навичок, мотивів, відношень та особистісних рис. 1. Сутність поняття «професійна підготовка»

В Україні в кінці XIX на початку XX ст. професійна підготовка логопедів у системі спеціальної освіти ґрунтувалася на формуванні професійного досвіду через оволодіння спеціальними методами і прийомами корекційно-педагогічної діяльності на базі наявної загально-педагогічної підготовки. У переліку предметної підготовки значне місце відводилося медичним знанням. На початкових етапах становлення системи логопедичної освіти її зміст будувався в рамках підготовки фахівців для різних соціальних сфер, що зумовлено широким спектром професійних компетенцій педагогів-дефектологів. Проте процес їхньої професійної підготовки був обмежений лише сферою шкільного навчання, що на довгі роки визначило виключно педагогічну спрямованість дефектологічної, зокрема логопедичної освіти. 2. Етапи становлення професійної підготовки логопедів у системі спеціальної освіти

Виокремлено чотири етапи у становленні професійної підготовки логопедів у системі дефектологічної (спеціальної) освіти: 2. Етапи становлення професійної підготовки логопедів у системі спеціальної освіти

Логопеди працюють як з дітьми, так і з дорослими, які мають мовленнєві порушення (невміння вимовляти певні звуки, заїкання тощо). Перш за все, фахівець визначає причину мовленнєвих недоліків. Для цього потрібно знати, як влаштована ротова порожнина, яким чином відтворюються звуки, утворюється голос. Оволодіння практичними навичками під час корекції звуковимови неможливе без знання правильної будови органів апарату артикуляції під час проголошення кожного звука, з одного боку, і з іншого боку, без уміння повторити і відчути причину неправильної вимови звука. Професійна діяльність фахівця спрямована на визначення причин, симптоматики порушень мовлення в дітей; дослідження структури мовленнєвих порушень та впливу їх на психічний розвиток дитини; застосування науково обґрунтованих методів психолого-педагогічної діагностики, корекції і профілактики різних форм мовленнєвих порушень; вивчення закономірностей спеціального навчання і виховання дітей із порушенням мовленнєвого розвитку й організацію логопедичної допомоги. 3. Особливості професійної підготовки логопедів

Виділяють основні напрями в системі підготовки майбутніх логопедів: визначення шляхів і засобів розвивально-корекційної роботи з дитиною, прогноз її розвитку і можливостей на основі виявлених особливостей розвитку (незрілість або порушення в когнітивній, моторній, емоційно-особистісній сферах і поведінки в цілому); реалізації інтегративно-спланованої розвивально-корекційної роботи в процесі самого розвитку дитини. 3. Особливості професійної підготовки логопедів

Логопед повинен вести пошук найкращих засобів корекції мовлення дітей, узагальнюючи передовий досвід. Уміння, якими він повинен володіти, широкі й різноманітні: навчально-пізнавальні (робота з літературою, спостереження за дитиною, моделювання педагогічного процесу, вибір оптимальних шляхів корекційного впливу); навчально-організаційні (перспективне й календарне планування, проведення індивідуальних та групових занять, створення наочності, забезпечення комплексності впливу та визначення в цьому комплексі своєї реальної участі); навчально-педагогічні (аналіз кожного випадку, вибір адекватних засобів корекції). 3. Особливості професійної підготовки логопедів

Функції логопеда зумовлюються потребами суспільно-економічного розвитку нашого суспільства, а також особливостями розвитку загальнолюдських і національних морально-духовних цінностей. 4. Функції логопеда

4. Функції вчителя-логопеда передбачає необхідність здійснювати цілеспрямований вплив на особистість з метою створення оптимальних умов для її всебічного гармонійного розвитку; акумулювання в особі учителя загальнолюдських і національних морально-духовних цінностей і передавання їх нащадкам. виявляється в організації учнів з метою оволодіння знаннями, вміннями і навичками з основ наук, забезпеченні умов для інтелектуального розвитку учня, озброєння їх методами самостійної пізнавальної діяльності. полягає у необхідності організації дитячих колективів цілеспрямованого керівництва різними видами дитячої діяльності безпосередньо в навчально-виховних закладах і поза їх межами передбачає окрім формування знань і спеціальних умінь здійснення спеціальної роботи із загального розвитку учнів, їх мислення, волі, емоцій, навчальних інтересів і здібностей.

Сучасна вища освіта не встигає за тими змінами, що відбуваються у суспільстві.  Новітні тенденції у розвитку суспільства потребують принципових змін у підготовці майбутнього фахівця, зокрема, переходу від формули «навчання на все життя» до установки на неперервне навчання протягом всього життя, що означає закладання потреби продовження навчання у майбутньому. Підготовка фахівця у виші повинна бути лише одним із етапів становлення фахівця. Таким чином, навчальний процес повинен бути націлений на реалізацію освіти, що має випереджувальний характер, бути спрямованим на створення умов для професійного зростання й самоудосконалення, на формування умінь вчитися й самостійно приймати відповідальні рішення, на формування потреби у саморозвиткові, що потребує дотримання системності й науковості у підготовці майбутнього логопеда. ВИСНОВКИ

1. Особливості підготовки сучасного вчителя початкової школи [електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.Cuspu.Edu.Ua/ua/3-mizhnarodna-internet-konferentsiia-2015/sektsiia-4/3587-osoblyvosti-pidhotovky-suchasnoho-vchytelya-pochatkovoyi-shkoly 2. Фіцула М. М. Педагогіка: Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних закладів освіти. К. : Видавничий центр «Академія» 3. Концептуальні засади підготовки логопеда до роботи з дітьми раннього віку у вищих навчальних закладах в умовах інтеграції в європейський освітній простір [електронний ресурс]. – Режим доступу: http://enpuir.npu.edu.ua/bitstream/handle/123456789/23207/Fedorovych.pdf?sequence=1 Використані джерела

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!