1. Пальчикова гімнастика. Пальчикова гімнастика - це ігрові вправи для розвитку дрібної моторики дитини. Науково підтверджено, що розвиток мовлення дитини пропорційно залежить від гнучкості, тонусу, сили, точності рухів пальців рук. Бо пальчикові ігри постають не лише як інструмент формування фізіологічно правильного кістяка дитини, а ще й як елемент емпатійної комунікації учня з вчителем та учнями між собою. Саме емпатія - емоційний відгук на почуте - дозволяє забезпечити атмосферу відвертості та довіри в спілкуванні, встановленню хороших взаємовідносин співрозмовників. Крім того, під час виконання пальчикових вправ у дітей розвивається креативність, мимовільна увага, пам'ять, а також відчуття темпу та ритму мовлення, формуються навички самоконтролю. А ще, якщо дитині важко дається вивчення віршованого твору, пальчикові вправи часто стають у нагоді.
1. Пальчикова гімнастика. Декілька вимог при виконанні пальчикової гімнастики: Варто промовити назву та зміст пальчикової гри, за необхідності відразу при цьому відпрацювати жести та фігури пальців. Створити необхідний комфортний емоційний настрій. Всі рухи виконуйте разом із дитиною, при цьому демонструючи власну захопленість та цікавість. Рухи виконуйте в повільному та комфортному для дитини темпі. Слід робити повторення від 2-4 разів на етапі розучування вправи. Не вимагайте від дитини точного повторення комбінацій пальців та рухів. Потрібно домагатися, щоб всі рухи виконувалися дитиною без надмірного напруження м’язів руки, щоб вони були легкі та приносили всім радість. У ідеалі текстовий матеріал пальчикової гімнастики має переплітатися з темою уроку. При повторенні гри слідкуйте, щоб дитина вимовляла всі слова цілком, співвідносячи слова з рухами. Пам’ятайте, що обсяг уваги у дітей обмежений і нездійснене завдання може відбити інтерес до гри. Пальчикова гімнастика має тривати до 30 секунд (дошкільники–1 клас), до 1 хвилини (2–4 клас).
2. Вправи на дихання. Логопедичні дихальні вправи використовуються з метою вироблення цілеспрямованого струменя повітря, необхідного для вимови звуків. Перед початком дихальної гімнастики необхідно провітрити приміщення. Під час виконання логопедичних дихальних вправ потрібно стежити, щоб дитина дихала діафрагмально. Під час вдиху живіт випинається вперед, плечі не піднімаються. Під час видиху живіт втягується. Щоб дитина займалась із задоволенням, не забувайте проводити логопедичні заняття в цікавій ігровій формі.
2. Вправи на дихання. Дихальна вправа "Кулька"Надути щоки. Повільно, плавно випускати повітря через губи, витягнуті вперед. Дихальна вправа "Футбол"Губи витягнуті вперед. Здувати ватну чи пінопластову кульку на протилежний край столу. Слідкувати, щоб видихуваний струмінь повітря був цілеспрямованим, а щоки не надувались. Дихальна вправа "Бульбашки"Рот трохи відкрити. Широкий кінчик язика впирається у нижні зуби. Посередині язика покласти соломинку для коктейлю, кінець якої опустити у склянку з водою. Дути у соломинку так, щоб утворювались бульбашки. Слідкувати, щоб губи були нерухомими і щоки не надувались. Дихальна вправа "На гойдалці"На нитці прикріпити різнокольорові паперові фігурки ляльок (квіти, листочки, сніжинки тощо). Дитині потрібно силою видихуваного повітря розгойдувати їх. Дихальна вправа "Фокус"Рот трохи відкритий. Губи в посмішці. Язик розслаблений, у формі «лопатки» лежить на нижній губі. На кінчик язика покласти фігурку (метелика, квіточки, квадратик), різко здувати її, спрямовуючи повітряний струмінь уперед. Ускладнення. Рот широко відкрити. Широкий язик вигнути у формі «чашечки». Покласти на кінчик носа ватку, здувати її, спрямовуючи струмінь повітря вгору. Слідкувати, щоб видихуваний струмінь повітря проходив посередині язика, а щоки не надувались. Дихальна вправа "Повітряна кулька"Надувати повітряні кульки, дитячі гумові іграшки: дитина набирає повітря через ніс і повільно з достатньою силою видихує його через рот в отвір іграшки. Дихальна вправа "Зігріємо ручки"Зліпити уявну снігову бабу, а потім дихати у долоні, вимовляючи звук «х-х-х», ніби зігрівати їх. Дихальна вправа "Кораблик"Підготувати паперовий кораблик. Пустити його у миску або у ванну з водою. Спочатку дитина дує на кораблик, не поспішаючи, склавши губи як для звука «ф-ф-ф». Кораблик пливе плавно. А потім ніби налітає поривчастий вітер. Дитина складає губи як для звука «п», або витягає їх трубочкою, але не надуваючи щік. Кораблик рухається швидше.
3. Артикуляційна гімнастика. Артикуляційна гімнастика – це сукупність спеціальних вправ, спрямованих на зміцнення м’язів апарату артикуляції, розвиток сили, рухливості і диференціювання рухів органів мовлення. Однією з причин порушення звуковимови у дітей може бути недостатня рухливість органів мовлення: язика, губ, щелеп та м’якого піднебіння. Порушення рухливості цих органів (малорухливість) тягне за собою нечітку, шепеляву, змазану вимову різних звуків. Таким чином, важливе місце на шляху розвитку правильного мовлення, має займати артикуляційна гімнастика.
3. Артикуляційна гімнастика. Перед початком проведення гімнастики, дитину слід ознайомити з будовою артикуляційного апарату. Дитина повинна знати, як називаються мовленнєві органи та вміти показати їх на собі. Від чіткої дикції залежить повноцінне спілкування дитини із однолітками та дорослими, успішне оволодіння грамотою, а в подальшому, при навчанні в школі, і відсутність проблем в засвоєнні шкільної програми. Такі труднощі в вимові часто впливають на самооцінку дитини і її положення в дитячому колективі. Підготувати дитину до оволодіння звуками мови допоможуть спеціальні (артикуляційні)вправи. Вони необхідні для засвоєння певних положень губ і язика, які є різними, в залежності від вимови того чи іншого звука. Проводити вправи необхідно систематично, тільки тоді буде досягнутий потрібний ефект. Урізноманітнити заняття допоможуть картинки, дитячі віршики. Можна придумати багато ігор, щоб у дитини не згасала цікавість до занять. Основні правила артикуляційної гімнастики.1. Заняття має проводитись щоденно протягом 10-15 хвилин.2. Кожну вправу необхідно повторити 5-10 разів.3. Наприкінці кожної вправи органи мовленнєвого апарату повинні повернутись у вихідне положення, а потім – у стан спокою.4. Кожну вправу слід виконувати повільно, чітко, ритмічно, рахуючи подумки (за необхідності дорослий може рахувати вголос).5. Використовуючи дзеркало, потрібно слідкувати за тим, щоб у дитини працювали лише ті м’язи, які тренуються у даній вправі. Шия та плечі не повинні напружуватись.6. Під час виконання вправ можна використовувати свою долоню та долоню дитини для імітації рухів язика.7. Артикуляційна гімнастика не повинна набридати дитині та спричиняти її перевтому.
4. Голосові вправи Іноді батькам здається, що мова у їх дитини виразна, дихає вона правильно, тільки голос підкачав. Тому приділяють увагу одному типу вправ, ігноруючи всі інші. Це помилка, яку слід уникати. До того ж компоненти красивої мови взаємопов'язані і окремо розвиваються погано. Правильної артикуляції і красивого тембру не буде без тренування дихання, а дикційні вправи заодно покращують звучання голосу.
4. Голосові вправи. Розвиток правильного дихання. Дихання-фізіологічна основа мови, тому починати постановку голосу слід з нього. Мета дихальних вправ – відпрацювання сильного, економного і рівномірного видиху. Якщо дитина говорить тихо, то з високою часткою ймовірності проблема криється саме в слабкому видиху. Також потрібно навчитися поповнювати легені непомітно, щоб мова не переривалася непотрібними за змістом паузами. Для цього доведеться задіяти весь м'язовий апарат грудної клітини, включаючи ребра і діафрагму. Нарешті, на дихання впливає поза, тому треба розправити плечі і підтягнути живіт.
5. Розвиток мовлення. Загалом для розвитку дитячого мовлення характерні три етапи: Перший етап, домовленнєвий, передує оволодінню мовленням як таким. Цей період триває приблизно від двох до одинадцяти місяців. Другий етап - етап звичного оволодіння мовою - продовжується приблизно від одинадцяти місяців до одного року й семи місяців. Третій етап, як правило, називають періодом оволодіння граматичною структурою мови, і продовжується він від одного року семи місяців до трьох років. Далі відбувається збільшення кількості граматичних форм, що використовуються. Задачі виховання та навчання дітей вимагають уважного вивчення кожного з названих етапів розвитку дитячого мовлення
5. Розвиток мовлення. Працюючи над змістом під час читання творів, учні, починаючи з 1-го класу, навчаються відрізняти головне від другорядного, виділяти основну думку, ділити твір на частини, встановлювати між ними зв'язок. Особливе значення в мовленнєвому розвитку школяра має навчання його писемному мовленню. У процесі навчання писемне та усне мовлення дитини розвиваються в єдності та взаємно доповнюють одне одного. Навчаючись писемному мовленню, школярі оволодівають навичками читання та письма, засвоюють граматичні та орфографічні правила. Процес оволодіння граматикою - це процес оволодіння законами, що лежать в основі побудови усного та писемного мовлення. Використовуючи ці закони, учень свідомо та вільно будує своє усне та писемне мовлення, вибираючи найбільш точні та виразні слова, постійно вдосконалюючи його як засіб спілкування з людьми. Оволодіння граматикою нерозривно пов'язане з розвитком мислення. Рівень засвоєння граматики відповідає рівню розвитку мислення. Одночасно рівень розвитку мислення свідчить про рівень оволодіння граматикою.
ВИСНОВКИЛогопедичні заняття будуються на основі загальних положень корекційно - педагогічної роботи з дошкільниками, що мають відхилення у розвитку, і теоретичної концепції про структуру дефекту (наявності первинних і вторинних відхилень), який піддається змінам корекції та компенсаторним перебудовам. Логопедичні заняття - це інтегрована діяльність, в якій об'єднуються завдання розвитку дитячої особистості. Вони повинні мати комунікативну спрямованість. Особливості побудови корекційно-розвиткових логопедичних занять Схема занять може відрізнятися від загальноприйнятої такими моментами:а) в оргмомент занять включаються релаксаційні, мімічні і психофізичні вправи, психогімнастика; мета цього етапу – створити позитивний настрій до навчання, пробудити інтерес до пізнання нового, а також корекція психофізичних функцій; включити дітей у роботу з перших хвилин заняття, активізувати збережені функції організму дитини. Оргмоменти проводяться в різних варіантах.б) в ході занять передбачаються голосові, дихальні та фізичні вправи; роботу над рухливістю артикуляційного апарата, над звуками мовлення, розвитком фонематичного слуху,в) на кожному занятті ведеться робота над засвоєнням лексико- граматичної будови мовлення; зв’язним мовленням.г) проводяться фізпаузи та фізхвилинки, які несуть додаткове мовленнєве навантаження, обумовлене темою заняття;д) в заключному етапі заняття передбачаються завдання з корекції психофізичних функцій, формування потреби у подальшому спілкуванні. Всі заняття проходять в ігровій формі. Використовуються мовні ігри, яскраві, цікаві іграшки. Комбіноване заняття, проведене в ігровій формі, дозволяє гнучко перемикати увагу дитини з одного виду діяльності на інший, не допускаючи втрати уваги й зниження інтересу.
ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА1. Тренінг для фахівців інклюзивної освіти за темою: «Структура корекційно-розвиткових логопедичних занять». URL: https://vseosvita.ua/library/embed/0100g4uz-e91d.docx.html 2. Розвиток мовлення в дітей. URL: https://pidru4niki.com/14990528/psihologiya/rozvitok_movlennya_ditey 3. Артикуляційна гімнастика. URL: http://21.sadok.zt.ua/artykulyaczijna-gimnastyka/ 4. Вправи для розвитку мовленнєвого дихання. URL: https://www.logoclub.com.ua/zvukovimova/dikhalnagimnastika/38-vpravi-dlya-rozvitku-movlennevogo-dikhannya5. Пальчикова гімнастика: що це і навіщо? URL: https://novoshkola.com.ua/uk/news/finger-plays-20206. Поради логопеда. Структура логопедичного заняття. URL: https://www.youtube.com/watch?v=Ufe7 Coisk. Vk