Презентація "Програмна музика. Чарівний світ птахів"

Програмна музика. Чарівний спів птахів

Творчість людської душіМистецтво музики та живопису – це творчість людської душі, яка існує у просторі та часі. Кожен митець у своєму творінні змальовує внутрішні душевні переживання та почуття, красу навколишнього світу, певні історичні події. Крім того, що музика відтворює духовний світ людини, вона, так само, як і живопис, може зображувати події минулого і сучасності.

Музика може бути створена композитором, як за конкретним сюжетом, так і без нього. 

Програмна музика. Музика, створена за певним сюжетом, що подається у спеціальній програмі або у назві твору, називається програмною музикою (О. Бородін “Богатирська симфонія”, А. Вівальді “Зима”)

Непрограмна музикаІнструментальна музика, що не має будь-якого конкретного змісту чи пояснень, називається “чистою”, або непрограмною музикою (С. Рахманінов “Вокаліз”, Л. Ревуцький “Пісня”)

Епіграф уроку: Поки жити планета буде,Поки світ ще в полоні краси,Бережіть птахів, людоньки-люди,Хай чарують нас їх голоси.

Сьогодні ми розглянемо пташину музику, адже саме птахи – найкращі музиканти в природі. Їх дуже багато. Соловейко, наприклад, щебече і тьохкає, зозуля – кує, горобчик – цвірінькає, журавлі – курличуть. Найкращі музиканти в природі

Обряд закликання пташок. Колись вважали, що 22 березня починається справжня весна, адже за народними повір’ями, саме цього дня з далеких країв поверталися пташки. У цей день випікали обрядове печиво у вигляді жайворонків чи голубів, а діти, взявши це печиво, вибігали за околицю і закликали птахів: Птахів викликаю з далекого краю: Летіть, соловейки, на наші земельки,Спішіть,ластівоньки, пасти корівоньки. Вилинь, вилинь, гоголю! Винеси літо з собою!Винеси літо, літечко, зеленеє житечко,Хрещатий барвіночок, запашний васильочок!

Обряд закликання пташок. Діти вірили, що після таких закликів птахи і весна не забаряться. А щоб пернатим друзям не було сутужно, залишали для них крихти своїх коржиків, а іноді і цілих “жайворонків”, повісивши їх на гілочки дерев.

Обряд закликання пташок

«Пісня жайворонка»Петро Ілліч Чайковський захоплювався природою, її красою, чарівними звуками, і ці враження часто передавав у своїй музиці. Незабаром наступить весна, її перший місяць березень, коли земля ще вкрита снігом, але все тепліше стане гріти сонечко і у полях і гаях буде чути спів жайворонка. Ця маленька пташка однією з перших сповіщає про прихід весни.

«Пісня жайворонка»В небі жайворонки в’ються,Заливаються, сміються,Грають, дзвонять цілий день,І щебечуть і співають,І з весною всіх вітають. Дзвоном радісних пісень.«Пісня жайворонка» входить до «Дитячого альбому». У ній композитор змалював і політ жайворонка, і його переливчастий спів, що струменіє з вишини і заливає землю світлом і радістю. Музика п'єси світла, звучання прозоре.

« Пташка»Сьогодні ми послухаємо з вами п’єсу Володимира Івановича Сокальського українського композитора, піаніста і музичного критика « Пташка»

«Пташка»Е. Гріг –видатний норвежський композитор. Норвегія – це в першу чергу надзвичайна природа. Е. Гріг пристрасно любив норвезьку природу. Для нього життя серед рідної природи було джерелом сили, живого творчого натхнення.

Васи́ль Олекса́ндрович Барві́нський. Васи́ль Олекса́ндрович Барві́нський ( 1888 - 1963)  український композитор, піаніст, музичний критик, педагог, диригент, організатор музичного життя. Визначний представник української музичної культури XX століття. Провідний діяч Союзу українських професійних музик

Васи́ль Олекса́ндрович Барві́нський. Народився 20 лютого 1888 року в м. Тернопіль (Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина, нині Тернопільська область, Україна).[1]Рід Барвінських — один із найдавніших в Україні, походить із с. Барвінок коло Дуклі (повіт Кросно). Барвінські були відомими діячами української культури. Прадід композитора Мартин був ректором Львівського університету в 1830-ті роки, дядьки прислужилися українській культурі: Володимир — був засновником найвпливовішої української газети «Діло» (Львів), Остап — автор історичних драм.

Васи́ль Олекса́ндрович Барві́нський. Першою вчителькою музики Василя стала його мати — співачка і піаністка Євгенія Барвінська. Вона керувала хором у Тернополі (саме Євгенія перша помітила величезний талант однієї з хористок — Соломії Крушельницької), а згодом — співацьким товариством «Боян» у Львові. Захоплювалась живописом. Професійну музичну освіту здобув у Львівській консерваторії. Після закінчення консерваторії вступив на юридичний факультет Львівського університету (1906), але 1907 року виїхав до Праги для продовження музичної освіти. Вступив на філософський факультет Карлового університету, де слухав лекції відомих чеських музикантів.[5]Перші творчі спроби В. Барвінського належать ще до часів перебування у Львові, але лише під час навчання у Празі в професора Вітезслава Новака він ступив на широкий творчий шлях.

Прелюдія. Прелюдія - відносно самостійна вступна частина до якого-небудь великого музичного твору або невелика самостійна п'єса, головним чином для клавесину, фортепіано чи органу.