Презентація " Психологічні особливості адаптації першокласників"

Адаптація першокласника до школи

Адаптація – це пристосування дитини до умов і вимог школи, які для неї є новими порівняно з умовами дитячого навчального закладу і сім'ї в дошкільному дитинстві.

Мета адаптаційного періоду в 1 класі: створення у дитини уявлення про школу як місце, де вона буде прийнята і сприйнята такою, якою вона є з усіма своїми почуттями, думками, знаннями, проблемами, великими і малими подіями в особистому житті.

До нового кола спілкування; до нового укладу життя, до збільшення фізичного та емоційного навантаження. До чого адаптується першокласник?

Звикання до школи - тривалий індивідуальний процес. Згідно зі статистикою, тільки 50% дітей адаптується до нових умов і вимог протягом півроку. Другий половині потрібно більше часу.

Перш за все, від того, чи була дитина психологічно готова до школи, а також від її стану здоров´я та рівня розвитку. Від чого залежить тривалість адаптації?

Форми шкільної адаптаціїБІОЛОГІЧНАБіологічна адаптація. Психологічна адаптація. Соціальна адаптація. Дезадапація

Це пристосування до нового режиму навчання й життя. Біологічна адаптація

Це процес входження до учнівського колективу. Першокласник повинен пристосуватись до вимог тих соціальних груп, що характерні для школи (учнівська група, вчителі, інші класи тощо). Соціальна адаптація

Це входження до нової системи вимог, пов'язаних з виконанням навчальної діяльності. Психологічна адаптація

непристосованість до предметної сторони навчальної діяльності;невміння довільно керувати своєю поведінкою;невміння увійти в темп шкільного життя (частіше зустрічається в соматично ослаблених дітей, із затримками розвитку, слабким типом нервової системи);шкільний невроз або «фобія школи» - невміння розв’язати протиріччя між сімейними і шкільними «ми». Форми шкільної дезадаптації

Високий;середній;низький. Три рівні адаптації

Першокласник позитивно ставиться до школи;правила і вимоги сприймає адекватно; навчальний матеріал засвоює легко; глибоко і повно оволодіває програмовим матеріалом; розв'язує ускладнені задачі, чемний, уважно вислуховує вказівки та пояснення вчителя; доручення виконує охоче й сумлінно, без зовнішнього контролю; виявляє високу зацікавленість до самостійної навчальної роботи, готується до всіх уроків; має у класі позитивний статус. Високий рівень адаптації

відвідування уроків не викликає в нього негативних переживань, розуміє навчальний матеріал, коли вчитель пояснює його досить детально і наочно;засвоює основний зміст програми з усіх предметів, самостійно розв'язує типові задачі; зосереджений і уважний під час виконання завдань, доручень, вказівок учителя, водночас потребує контролю з боку дорослого; зосередженим буває тільки тоді, коли робить щось цікаве для себе; майже завжди готується до уроків; доручення виконує сумлінно; дружить з багатьма однокласниками. Середній рівень адаптації 

Першокласник негативно або байдуже ставиться до школи: часто скаржиться на здоров'я, погане самопочуття, у нього переважає пригнічений настрій; спостерігаються порушення дисципліни; матеріал, який пояснює вчитель, засвоює фрагментарно; самостійна робота з підручником викликає труднощі, під час виконання самостійних завдань не виявляє до них інтересу; до уроків готується нерегулярно, потребує постійного контролю, систематичних нагадувань і спонукань як з боку вчителя, так і з боку батьків; може зберігати працездатність і увагу за наявності тривалих пауз для відпочинку; для розуміння нового матеріалу і розв'язування задач за зразком потребує значної допомоги вчителя і батьків;доручення виконує під контролем і без особливого бажання;пасивний, близьких друзів не має, знає імена й прізвища лише частини однокласників. Низький рівень адаптації

Для того, щоб дитина краще адаптувалася до школи потрібно:

створення сприятливої психологічної атмосфери для дитини з боку всіх членів родини;формування інтересу до школи, прожитого шкільного дня; обов'язкове знайомство з учнями інших класів і можливість їх спілкування після школи; неприпустимість фізичних заходів впливу, залякування,критики на адресу дитини, особливо у присутності інших людей (бабусь, дідусів, однолітків тощо); урахування темпераменту дитини в період адаптації до шкільного навчання; надання дитині самостійності в навчальній роботі; заохочення дитини. Моральне стимулювання досягнень дитини.  

Допомога першокласнику в період адаптації до школи. Порадник для батьків

Порада 1. Найголовніше, що ви можете подарувати своїй дитині, - це вашу увагу. Порада 2. Ваше позитивне ставлення до школи і вчителів спростить дитині період адаптації. Порада 3. Ваше спокійне ставлення до шкільних турбот і шкільного життя дуже допоможе дитині. Порада 4. Допоможіть дитині встановити стосунки з однолітками і почуватися впевнено. Порада 5. Допоможіть дитині звикнути до нового режиму життя. Порада 6. Мудре ставлення батьків до шкільних успіхів виключить третину можливих неприємностей дитини.

Дякую за увагу!