Презентація "Психологія сприймання"

ПСИХОЛОГІЯ СПРИЙМАННЯ

03010204 План. Психологія сприймання. Психофізіологічні аспекти сприймання. Властивості сприймання. Визначеннясприймання

Визначеннясприймання. СПРИЙМАННЯ — психічний процес цілісного відображення предметів, явищ, ситуацій і подій, що виникає внаслідок безпосередньої дії фізичних подразників на рецепторні поверхні органів чуття. 

Психологія сприймання. Сприймання не є простою сумою відчуттів, це складний психічний процес, де разом з відчуттями залучається і попередній досвід у вигляді знань, уявлень.

Психологія сприймання. Сприймання також пов'язане з мисленням, бо образи, що формуються, конкретизуються і узагальнюються через поняття, мислительні операції, судження і умовиводи.

Психофізіологічні аспекти сприймання1. Сенсорний етап. Він триває в інтервалі 0—100 мс, протягом якого до проекційних зон кори сенсорними шляхами надходить інформація про фізичні характеристики стимулу.2. Етап інформаційного синтезу. Він починається після визначення значущості й активації центрів мотивації та забезпечується шляхом повернення збудження до кори по системах дифузних проекцій3. Етап впізнання. На цьому етапі відбувається категоризація стимулу. Провідну роль відіграють лобні відділи великих півкуль головного мозку.

Властивості сприймання. Сприймання має певні властивості: Константність Предметність Цілісність Узагальненість

Константність. Представляє собою незалежність образу від умов сприймання, що виявляється в його незмінності: форма, розмір і колір сприймаються як постійні, незважаючи на те, що сигнали, які надходять від цих предметів до органів чуттів, безперервно змінюються.

Предметність. Реалізується через те, що об’єкт сприймається як відокремлений у просторі та часі окреме фізичне тіло. Ваза Рубіна. На цьому малюнку фон може бути або білим, або чорним. Це залежить від того, що людина сприймає – вазу або два профіля. Фігура і фон взаємозамінні: фігура може перетворитися у фон, а фон – у фігуру.

Цілісність. Цілісність – внутрішній органічний взаємозв’язок частин і цілого в образі, при цьому сприймання цілого впливає на сприймання частин. Правила групування частин у цілісний образ: Правило спільної доліПравило подібностіПравило близькості

Узагальненість. Узагальненість – віднесення кожного образу до певного класу об’єктів, які мають назву. Класифікація забезпечує надійність правильного впізнавання об’єкта, незалежно від його індивідуальних особливостей та викривлень, які не виводять об’єкт за межі класу.

Дякую за увагу!