Презентація "Реактивний рух у природі"

Реактивний рух в природіПроект підготувала учениця 9- А класу Доманська Д. Керівник проекту Петрик Т. О.

Сьогодні реактивний рух у більшості людей у першу чергу, звичайно ж, асоціюється з новітніми науковими й технічними розробками. Людина прагнула піднятися в небо до зірок, прагнула літати, але здійснити свою мрію змогла тільки з появою реактивних літаків і ступінчастих космічних кораблів, здатних переміщатися на величезні відстані, розганяючись до надзвукових швидкостей, завдяки встановленим на них сучасним реактивним двигунам. Конструктори й інженери розробляли можливість використання реактивного руху в двигунах досить довго. Насправді цей принцип пересування широко розповсюджений у живій природі. Досить подивитися довкола, можна помітити мешканців морів і суші, серед яких є і рослини, в основі руху яких лежить реактивний принцип.

Реактивний рух в рослинному світіПредставниками фауни також використовуються закони реактивного руху. Більшість рослин, що мають такі властивості, становлять однолітники й малолітники: ехіноцистус шипуватий, землянка черешчата, пікульник двунадрізний, сердечник недотрога, мерінгія трьохжилкова.мерінгія трьохжилковаземлянка черешчата

Колючеплідник (ехіноцистус шипуватий), його ще називають скаженим огірком, відносять до сімейства гарбузових. Ця рослина досягає великих розмірів, має товстий корінь із жорстким стеблом і великими листками. Росте на території Середньої Азії, Середземномор’я, на Кавказі, досить розповсюджений на півдні Росії й України. Усередині плода в період дозрівання насіння перетворюється в слиз, який під дією температур починає бродити й виділяти газ. Ближче до дозрівання тиск усередині плода може досягтися 8 атмосфер. Тоді при легкому доторку плід відривається від підставки й насіння з рідиною зі швидкістю 10 метрів на секунду вилітають із плода. Завдяки здатності стріляти на 12 м. у довжину, рослину назвали «дамський пістолет».

Сердечник недотрога — однолітній широко поширений вид. Зустрічається, як правило, у тінистих лісах, по берегам уздовж рік. Потрапивши в північно-східну частину Північної Америки й у Південну Африку, благополучно прижився. Сердечник-недотрога розмножується насіннями. Насіння в сердечника-недотроги дрібні, масою не більш 5 мг, які відкидаються на відстань в 90 сантиметрів. Завдяки такому способу поширення насіння, рослина й одержала свою назву.

Реактивний рух у тваринному світіУ головоногих молюсків реактивний рух відбувається за допомогою води, яку вони видихають через сифон, який звичайно звужується до невеликого отвору для одержання максимального тиску, а значить і швидкості. Вода через зябра проходить до видиху, виконуючи подвійну мету — дихальну і руху. Морські зайці, як ще називають брюхоногих молюсків, використовують аналогічний спосіб руху, вони немають складного неврологічного апарата головоногих, тому вони переміщаються більш незграбно.

Кальмар є найкрупнішим безхребетним мешканцем океанських глибин. Він пересувається за принципом реактивного руху, вбираючи в себе воду, а потім з величезною силою проштовхуючи її через особливий отвір - "воронку", і з великою швидкістю рухається поштовхами назад. При цьому всі десять щупалець кальмара збираються у вузол над головою і він набуває обтічної форми. Переміщуючись реактивним способом кальмари можуть розвивати швидкість до 70 км/год і вискакувати з води на висоту 5-8 метрів.

Восьминоги пульсуючи своїми перетинчатими лапами, штовхаючи воду через воронку для реактивного руху, переміщуються у воді, допомагаючи собі великими плавниками. Коли необхідно швидко настигнути жертву, швидкість восьминога стає дуже швидкою, і дивовижною швидкістю восьминіг може зникати від переслідуючого хижака.

Медузи, здвигаючи краї свого прозорого дзвіночка, викидують з-під нього воду вниз і дещо вбік, а самі відштовхуються в протилежну сторону. Вимірюючи діаметр відштовхуючої струї, можна вимірювати їх швидкість.

Мантія морського гребішка має особливу оторочку, яка направляє струю води до спини, де по обидві сторони від хрящової звязки вода викидається.

Сальпа – морська тварина з прозорим тілом, при русі приймає воду через передній отвір, причому вода попадає в широку порожнину, всередині якої по діагоналі натягнуті зябра. Як тільки тварина зробить великий ковток води, отвір зачиняється. Тоді подовжні і поперечні м'язи сальпи скорочуються, все тіло стискається і вода через задній отвір відштовхується наззовні. Реакція виштовхуючої струї штовхає сальпу вперед.

В прісних водоймах, рятуючись від небезпеки, рухаються, використовуючи принцип реактивного руху, личинки багатьох бабок. Вода виштовхується із заднього кишечника під час стискання, проштовхуючи комаху на 5-10 см вперед.

Самим незвичайним із усіх механізмів пересування може похвалитися звичайна кішка. Марсель Депре висловив припущення, що тіло здатне рухатися й змінювати своє положення навіть за допомогою одних тільки внутрішніх сил (ні від чого не відштовхуючись і ні на що не опираючись), із чого можна було зробити висновок, що закони Ньютона можуть бути помилкові. Доказом його припущенню могла послужити кішка, яка зірвалася з висоти. Під час падіння вниз головою, вона однаково приземлиться на всі лапи, це стало вже свого роду аксіомою. Детально сфотографувавши переміщення кішки, змогли по кадрах розглянути усе, що вона робила в повітрі. Побачили її рух лапою, яка викликала відповідну реакцію тулуба, повертаючись в іншу сторону щодо руху лапки.