Презентація "Речення. Види простих речень. Члени речення"

Просте речення. Види простих речень. Головні та другорядні члени речення

Речення — це одне або кілька слів, що виражають відносно закінчену думку. Наприклад: Повела житами стежка неширока в поле (В. Симоненко)

ГОЛОВНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ АБО ГРАМАТИЧНА ОСНОВА (ГО) ПІДМЕТ ПРИСУДОК ВКАЗУЄ на дійову особу чи предмет, про які говориться в реченні ПИТАННЯ хто? що? підкреслюється лінією ОЗНАЧАЄ що говориться про підмет ПИТАННЯ що робити? що зробити? який є підмет? хто він такий? що він таке? підкреслюється двома лініями Група підмета – підмет із залежними від нього словами Група присудка – присудок із залежними від нього словами

Записати речення, визначити підмет і присудок 1. Просвистіли ситі крижні Над утомленим болотом. 2. А земля лежить медова. 3. Вербова гілка зацвіла У мене на столі. (М. Рильський) 4. По країні весна пролітає І крилом журавлиним шумить. 5. Вода десь точить білий камінь… (В. Сосюра)

ВИДИ ПРОСТИХ РЕЧЕНЬ ЗА МЕТОЮ ВИСЛОВЛЮВАННЯ РОЗПОВІДНЕ – містить повідомлення СПОНУКАЛЬНЕ – містить наказ, заклик, прохання ПИТАЛЬНЕ – містить питання Влітку діти люблять гратися на вулиці. Де діти люблять гратися влітку? Давай пограємося на вулиці.

ЗА ЕМОЦІЙНИМ ЗАБАРВЛЕННЯМ (ІНТОНАЦІЄЮ) ОКЛИЧНЕ НЕОКЛИЧНЕ

ВИДИ РЕЧЕНЬ ЗА БУДОВОЮ (наявністю граматичної основи) ЗА СКЛАДОМ ГРАМАТИЧНОЇ ОСНОВИ ДВОСКЛАДНЕ ОДНОСКЛАДНЕ ПРОСТЕ СКЛАДНЕ ОДНА ГРАМАТИЧНА ОСНОВА (ГО) ДВІ І БІЛЬШЕ ГРАМАТИЧНІ ОСНОВИ (ГО) Є ПІДМЕТ АБО ПРИСУДОК Є І ПІДМЕТ, І ПРИСУДОК ГРАМАТИЧНА ОСНОВА (ГО) = ПІДМЕТ+ПРИСУДОК

ВИДИ РЕЧЕНЬ ЗА НАЯВНІСТЮ ЧИ ВІДСУТНІСТЮ ДРУГОРЯДНИХ ЧЛЕНІВ РЕЧЕННЯ ЗА НАЯВНІСТЮ ЧИ ВІДСУТНІСТЮ ПРОПУЩЕНИХ ЧЛЕНІВ РЕЧЕННЯ ПОШИРЕНЕ НЕПОШИРЕНЕ ПОВНЕ НЕПОВНЕ Є ДРУГОРЯДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ ВІДСУТНІ ДРУГОРЯДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ Є ВСІ НЕОБХІДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ НАЙЧАСТІШЕ ПРОПУЩЕНИЙ ПРИСУДОК, НА МІСЦІ ЯКОГО СТАВИТЬСЯ ТИРЕ

ВИДИ РЕЧЕНЬ ЗА НАЯВНІСТЮ ЧИ ВІДСУТНІСТЮ УСКЛАДНЮЮЧИХ КОНСТРУКЦІЙ УСКЛАДНЕНІ НЕУСКЛАДНЕНІ Є ЗВЕРТАННЯ, ВСТАВНІ СЛОВА, ОДНОРІДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ, ВІДОКРЕМЛЕНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ…

ДРУГОРЯДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ ДОДАТОК ОБСТАВИНА ОЗНАЧЕННЯ ОЗНАЧАЄ ПРЕДМЕТ ВКАЗУЄ НА ОЗНАКУ ДІЇ (МІСЦЕ, ЧАС, ПРИЧИНУ, МЕТУ, СПОСІБ) ВКАЗУЄ НА ОЗНАКУ ПРЕДМЕТА ПИТАННЯ непрямих відмінків (усіх, крім Н. і Кл.) кого? чого? кому? чому? ким? чим? на кому? який? чий? котрий? як? де? куди? звідки? коли? чому? для чого?