Презентація "Редьярд Кіплінг. Протистояння і примирення Сходу і Заходу..."

Захід є Захід, а Схід є Схід, і їм не зійтися вдвох…

Що “різного” у Сході і Заході? А чи є щось схоже?

Джозеф Редьярд Кіплінг (1865 – 1936) – видатний англійський письменник, автор збірок “Книга Джунглів”, “Казки просто так”. Будучи за національністю англійцем, він вважав своєю другою батьківщиною Індію. Людина, що з'єднала Схід і Захід….

Індія Великобританія

Результат моєї діяльності: Визначати роль Кіплінга у світовій літературі; Визначати тему і ідею твору Вміти знаходити цитати для характеристики компонентів твору: пейзаж, місце подій, герої і їх поведінка; Відповісти на питання щодо можливості/неможливості поєднання Сходу і Заходу; Скласти характеристику героїв і оцінити їх вчинки.

Кіплінг народився в індійському місті Бомбей, де жила його родина. Індія в ті часи була колонією Великобританії.

Індія – колонія Британії ****Матеріали з Вікіпедії З 1757 по 1947 велика частина Південної Азії, на якій розташовані сучасні Індія, Пакистан, Бангладеш, М'янма, Шрі-Ланка, Непал і Бутан, перебувала в колоніальній залежності від Британської Імперії. Частина території Індії, що перебувала під безпосереднім управлінням корони (через генерал-губернатора Індії), іменувалася власне Британською Індією. Але основну масу території представляли «тубільні держави»  У цілому, система налічувала три основні рівні — імперський уряд в Лондоні, центральний уряд в Калькутті і регіональні управління. Главою Індії на місці був генерал-губернатор, якого часто називали віце-королем. Стрижнем британського правління була Індійська Цивільна Служба. прапор герб

Письменник добре знав індійську культуру, часто мандрував країною, милуючись природою та спостерігаючи за повсякденним життям індійців. Індійська богиня кохання Лакшми. Картини С. Реріха.

“Мої сусіди”. Картина С.Реріха. Чому після навчання в Англії письменник повернувся до Індії? Адже він вважав індійців менш цивілізованими (знайди відповідь на сторінках підручника)

Одного разу Кіплінгу запропонували написати твір про джунглі для дітей. Письменник захопився цією ідеєю і створив …… (як називається відомий вам твір?) Ілюстрація художника У.Х.Дрейка. Видання 1903 року, Лондон.

“Гімалаї”. Картина М.Реріха.

. ТЕМА

Балада про Схід і Захід. Читання і аналіз твору. На якому прийомі побудована назва? Продовжить рядки протиставлень. Відмічайте свої успіхи умовними позначками. У якому випадку грані між Сходом і Заходом стираються? Знайомство з героями (карта пам'яті ) Які поради дає Полковничому сину Мохамед Хан? Чому його перебування у проваллі Джехай буде дуже небезпечним? Камаль Полковничий син

Чому Полковничий син не послухав порад? Доповніть характеристику героя. Як Кіплінг передає напругу погоні? Знайдіть відповідні слова (повтори, протиставлення (антитези) Чому Полковничий син залишився живим? Доповніть характеристику Камаля. Які загрози отримує Камаль від врятованого сина Полковника? Як ви розумієте слова «Не слід нам згадувати собак. Вовк вовка тут перестрів»? Знайдіть цитати, які будуть підтвердженням вашим думкам.

Як вороги стали друзями? Чим (ким) пожертвував Камаль заради дружби? Які настанови він дає своєму синові? Зробіть висновок про кодекс честі, якого дотримується Камаль. Додайте це до характеристики Камаля у карту пам'яті. Так можуть зійтись Захід і Схід? Яке значення набувають ці слова в кінці тексту? Знайдіть докази, що цей твір є баладою.

Результат моєї діяльності: Визначати роль Кіплінга у світовій літературі; Визначати тему і ідею твору Вміти знаходити цитати для характеристики компонентів твору: пейзаж, місце подій, герої і їх поведінка; Відповісти на питання щодо можливості/неможливості поєднання Сходу і Заходу. Чи можуть вони існувати один без одного? Скласти характеристику героїв і оцінити їх вчинки.

Підведення підсумків: Поверніться до теми, запишіть свої враження від балади, користуючись наступними виразами: «мене вразило …» «я розумію, що…» «я відчув (відчула)….» Створіть СЕНКАН про героїв

Домашнє завдання ***Знайдіть відповідність між змістом тексту і спрямованістю творчості Кіплінга (див. стор. 133)