Презентація "Розділові знаки при прямій мові й діалозі"

Пряма мова це чуже мовлення, передане дослівно, з повним збереженням змісту, форми та інтонації Непряма мова- це чуже мовлення, що передається не дослівно, а зі збереженням лише основного змісту висловлювання

ПРЯМА МОВА супроводжується словами автора, які вказують, кому вона належить Наприклад: Діти кажуть: «Ми Вітчизну нашу любимо святу!» (П.Тичина)

Розділові знаки в реченнях із прямою мовою А: «П». А: «П!(?)» Наприклад: Учитель підійшов і спитавсь: «Що тут у вас діється?» (Б.Грінченко). Хлопець одягся і говорить: «Ходім, тату, надвір!» (Нар.тв.). «П», - а. «П!(?)» - а. Наприклад: «Орел, а не козак», - каже знову Василь Невольник (П.Куліш). «А де то?» – питають (А.Свидницький).

Розділові знаки в реченнях із прямою мовою «П, -а,- п». «П, -а,- п!(?)». Наприклад: «Здоров, - кажуть, - здоров, Кішко Самійле, гетьмане запорозький!» (Нар.тв.). «П! –а.- П». «П? –а.- П». Наприклад: «Ти ба! – дивується Данило, високо зводячи брови. – Сиплються, як горох» (Г.Тютюнник). «З якою бригадою? – раптом поповзли брови офіцера. – Поблизу Одеси наших бригад немає» (А.Михайленко).

Розділові знаки в реченнях із прямою мовою  «П, –а: П». Наприклад: «Чекатиму тебе надворі, - гукнув Сашко і додав: Візьми мені книжку » (Г.Тютюнник).

НЕПРЯМА МОВА На письмі непряма мова в лапки не береться. Речення з непрямою мовою є складнопідрядним із підрядним з'ясувальним, яке приєднується за допомогою сполучників що, щоб, ніби і сполучних слів (сполучників) хто, що, який, чий, котрий, де, коли, як Наприклад: Андрій сказав, що пшениця в цьому році вродила на славу. Марія подумала, що, мабуть, уже скоро світатиме.

ДІАЛОГ Діалог – це пряма мова, що передає розмову двох або кількох осіб. Кожне окреме висловлювання у діалозі називається реплікою. Репліки у діалозі можуть супроводжуватися словами автора, а можуть бути і без них. Кожна репліка в діалозі пишеться з нового рядка, перед нею ставиться тире.

УВАГА! Кожна репліка в діалозі пишеться з нового рядка, перед нею ставиться тире. В лапки пряма мова не береться: -Чия ти, дівчино? Де ти живеш? – пита Кармель. -Я наймичка з Ланів. Служу там у хазяїв. У Книшів, - одказала йому дівчина (Марко Вовчок)