Тема уроку: Розкладання білого світла на кольори. Утворення кольорів. Мета: Сформувати знання про явище дисперсії світла; ознайомити учнів зі спектральним складом світла; навчити спостерігати явище дисперсії та утворення кольорової гами світла шляхом накладання променів різного кольору. Звернути увагу учнів на практичне використання цього навчального матеріалу. Розвивати пізнавальні інтереси учнів.
В результаті вивчення явища дисперсії було встановлено. Поява спектра пояснюється тим, що пучок білого світла являє собою сукупність світлових пучків різних кольорів. Всі складові білого світла мають у повітрі (вакуумі) однакову швидкість, а в інших середовищах їхні швидкості різні. (Фіолетові – найменшу, а червоні - найбільшу.)
Висновки: 1. Дисперсією світла називають розкладання білого світла на кольори. 2. Кольорову смужку, що утворюється під час розкладання білого світла на складові кольори, називають спектром. 3. Дисперсія світла обумовлена тим, що швидкість поширення світла різних кольорів у вакуумі та у повітрі є однаковою, а в середовищі — різною.
Внаслідок дисперсії промені різного кольору відхиляються на різні кути. Промені світла від сонця, яке розташоване позаду спостерігача, падають на поверхню водяної краплі, заломлюються на ній та зазнають повного внутрішнього відбивання на задній поверхні. Після цього промені заломлюються другий раз та приходять до спостерігача.
Крапля води подібна до маленької призми, а її внутрішня поверхня виконує роль дзеркала, направляючи промені, що проникли у краплю, у зворотний бік - до спостерігача. При цьому найбільша кількість світла виходить під кутом 42° до початкового напрямку сонячних променів. Якраз це світло ми і бачимо.
Яскравість кольорів у веселці залежить від розмірів дощових крапель. Якщо вони великі (1-2 мм), фіолетова і зелена смуги дуже яскраві, червона також добре помітна, а блакитну видно слабо. Зі зменшенням розмірів крапель веселка розширюється і блідне, а коли краплі зовсім маленькі (0,05 мм), вона зникає.
Підсумки уроку Відкриття явища розкладення білого світла під час його проходження з однієї речовини в іншу дозволило пояснити утворення веселки та інших подібних метеорологічних явищ, наприклад, утворення кіл навколо Сонця і Місяця під час морозів. Крім того, досліди Ньютона дали підстави для припущення про складний характер світла від інших джерел світла та виникнення спектрального аналізу.