Презентація "Розкриття у творі світового буття як абсурдного. Особливості композиції. Характерні риси стилю Ф. Кафки"

Розкриття у творі світового буття як абсурдного. Особливості композиції, функції фантастики. Характерні риси стилю Ф. Кафки, поєднання реалістичних і міфологічних елементів у гротескному світі.

З перших рядків новели «Перевтілення» читач потрапляє у той дивовижний світ, який дістав назву «кафкіанський», світ безжалісний та абсурдний, де поєднуються реальність і фантастика, ніщо не піддається логічному тлумаченню, а людина, приречена на самотність, почувається лише комахою:«Одного ранку, прокинувшись од неспокійного сну, Ґреґор Замза побачив, що він обернувся на страхітливу комаху» (Тут і далі переклад Євгена Поповича).

Едвард Мунк«КРИК»1893 Перевтілення Ґреґора на комаху — яскрава метафора відчуження людини від світу. Герой, який втратив людську подобу, позбавлений права на «людське» місце не тільки в суспільстві, а й навіть у власній родині. 

Композиціятріада

Кожна з трьох частин складається з «появи» Ґреґора у спільній кімнаті і закінчується його «вигнанням». У першій частині він з’являється на вимогу тих, хто перебуває в кімнаті, у другій — щоб допомогти матері, яка зомліла, у третій його приваблює гра сестри на скрипці. Спершу Ґреґора виганяють зі звичного кола спілкування, потім — із спільної кімнати, а в кінці новели — із життя взагалі.

Число «три» відіграє важливу роль у поетиці «Перевтілення». Новелу поділено на три частини. Троє дверей у кімнаті Ґреґора. Крім нього, у сім’ї троє членів: батько, мати й сестра. У родині змінюються три служниці. Три Замзи пишуть три листи. У них з’являються троє пожильців тощо. Зображує Кафка і три етапи ставлення родини до Ґреґора: спершу розгубленість, потім сприйняття його як чужого, і врешті-решт — відверта ворожість.

Символічне значення має в новелі образ дверей. Частіше зачинені, ніж відчинені, після жахливого перевтілення Ґреґора на комаху двері відділяють його від світу. Вони символізують трагічну самотність і відчуження героя. І нехай цей світ жорстокий та антигуманний, але по той бік дверей — відчай і повна безвихідь. А у вікні замість світла і сонця Ґреґор бачить темряву і дощ.

Символом страждань є в новелі яблуко, що ним батько покалічив комаху, у якій відмовляється бачити сина.

Образ головного героя є гротескним. Перетворення Ґреґора на комаху — це метафора того, що може зробити з людиною байдуже, безжальне оточення. А також це перевтілення є алегоричним: стан душі людини створює форму тіла, а форма тіла, відповідно, відображає стан душі. Головний герой новели «Перевтілення» — «маленька людина», улюблений герой модерністської прози. 

Теорія літератури. Гротеск — тип художньої образотворчості, заснований на фантастиці, сміху, химерному поєднанні та контрасті фантастичного і реалістичного, прекрасного і потворного, трагічного і комічного. Гротескний світ — світ аномальний, неприродний, ґрунтується на припущенні; саме таким його уявляє автор.

За новелою Кафки, «маленька людина» беззахисна перед навколишнім світом. Вона лише безсила, безпомічна істота, приречена на відчуження, на самотність, страждання та постійні поразки, навіть у колі найближчих людей, і врешті-решт — на загибель.

У чому й перед ким завинив Ґреґор Замза? Хто й за що прирік його на загибель? Кафка не дає у своєму творі жодної відповіді. Його стиль, насичений побутовими подробицями, навпаки, ніби примушує читача зосередитися на подіях, а не розмірковувати над причинами. Поєднання реальності та фантасмагорії у новелі «Перевтілення» справляє дивовижне враження: ці надприродні, аномальні обставини, у яких існують його герої, видаються реальнішими за буденне навколишнє життя.

1. Текст: Зарубіжна література. Рівень стандарту : підруч. для 11 кл. закладів загальної середньої освіти / Н. М. Кадоб’янська, Л. М. Удовиченко. — Х. : ТОВ «СИЦИЯ», 2019.2. Ілюстрації взяті з відкритих інтернет-джерел. Джерела: